WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради - Реферат

Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради - Реферат


Реферат на тему
Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
Стаття ККУ 351:
1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації - караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації - караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
1. Об'єктом злочину є нормальна діяльність народних депутатів України, депутатів місцевих рад, парламентських комітетів і тимчасових слідчих комісій, а також їх авторитет.
2. Потерпілим від цього злочину може бути: 1) народний депутат України; 2) депутат місцевої ради.
Народний депутат України - це обраний відповідно до закону представник Українського народу у Верховній Раді України і вповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України і законом України. Депутат місцевої ради - це особа, в установленому законом порядку обрана до обласної, районної, міської, районної в місті, сільської чи селищної ради, повноваження якої визнані і розпочалися.
Відповідно до ст. 89 Конституції України комітети Верховної Ради України здійснюють законопроекту роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені.до повноважень Верховної Ради України. Тимчасові слїдчі комісії створюються Верховною Радою України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
3. Об'єктивна сторона злочину може бути виражена у формі:
1) невиконання законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, комітету ВР або тимчасової слідчої комісії ВР;
2) створення штучних перешкод у їх роботі; 3) надання завідомо "неправдивої інформації народному депутатові України, депутату місцевої ради; 4) надання недостовірної інформації комітету ВР чи тимчасовій слідчій комісії ВР.
Законними є такі вимоги народних депутатів України, депутатів місцевих рад, комітетів ВР або тимчасових слідчих комісій ВР, які зроблені ними в межах повноважень, наданих їм Конституцією та законами України. У зв'язку з цим у кожному конкретному випадку необхідно з'ясувати, чи мали зазначені особи та органи за законом право пред'являти вимоги, які не виконала певна службова особа.
Невиконання законних вимог вказаних осіб, органів може полягати у невиконанні своїх обов'язків особами, які відповідно до закону зобов'язані тим чи іншим чином сприяти потерпілим у здійсненні їхніх повноважень. Невиконанням законних вимог народного депутата України чи парламентського комітету буде, наприклад, ігнорування депутатського звернення чи запиту, направленого винній особі. Це також може бути відмова керівника відповідного періодичного друкованого видання, що виходить у виборчому окрузі депутата, чи місцевого радіо дати оголошення про зустріч депутата з виборцями, або порушення права законодавчої ініціативи народного депутата -не включення поданого депутатом проекту закону на розгляд парламенту тощо. Створення штучних перешкод у роботі вказаних осіб (органів) полягає у вчиненні дій, що перешкоджають реалізації ними своїх повноважень.
Поняття неправдивої (ч. 1 ст. 351) і недостовірної (ч. 2 ст. 351) інформації є синонімами. Відповідальність за надання неправдивої (недостовірної) інформації настає лише у разі, коли винна особа відповідно до закону зобов'язана була надавати її депутату, парламентському комітету чи тимчасовій слідчій комісії у відповідь на депутатське звернення, запит тощо або коли вона за власною ініціативою, з метою ввести депутата, парламентський комітет чи тимчасову слідчу комісію в оману, направила їм лист з певною інформацією.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення описаних у ст. 351 дій чи бездіяльності.
Не утворює складу розглядуваного злочину невиконання законних вимог тимчасових спеціальних комісій, які можуть створюватися ВР, а також перешкодження їх діяльності і надання їм неправдивої (недостовірної) інформації. За наявності підстав такі діяння можуть бути кваліфіковані за статтями про злочини у сфері службової діяльності, а останнє із названих діянь - як правопорушення, передбачене п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є службова особа, на яку, зокрема, покладено обов'язок виконувати вимоги народного депутата України чи депутата місцевої ради, комітетів ВР чи тимчасових слідчих комісій ВР надавати їм певну інформацію, забезпечувати діяльність цих осіб або органів. Про поняття службової особи див, примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. При цьому надання завідомо неправдивої інформації народному депутату України або депутату місцевої ради може бути вчинено лише з прямим умислом.
Конституція України (ст. 89).
Закон України "Про статус народного депутата України" в редакції від 22 березня 2001р.
Закон України Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" від 4 лютого 1994 р.
Закон України "Про комітети Верховної Ради України" від 4 квітня 1995р.
Рішення КС у справі про запити народних депутатів України № 4-рп/99 від 19 травня 1999 р.
Список використаної літератури
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К., 1996. - 111 с.
2. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. - К.: Юрінком Інтер, 2001 р. - 240 с.
3. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. - К., Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.
4. Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер, 2003. - 496 с.
5. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка. - Київ: Юридична думка, 2004. - 656 с.
6. Кримінальне право України. Особлива частина / За редакцією М.І.Бажанова та ін. - Харків. Юрінком Інтер - Право, 2001.
7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, А.С.К., 2001.
8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. - К.: "Форум", 2004., у 2-х ч. - Ч.2. - 984 с.
Loading...

 
 

Цікаве