WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Побутове замовлення як вид підрядних правовідносин - Курсова робота

Побутове замовлення як вид підрядних правовідносин - Курсова робота

Тому ці дії мають виконуватися з дотриманням загальних правил про договір підряду. У стаття 342 ЦК України лише визначається обов'язок замовника прийняти роботу,виконану підрядчиком відповідно до договору. Сторони можуть оформити здачу-приймання результату виконаної роботи відповідним актом або іншим документом. Окремими нормативними актами може бути передбачений обов'язок сторін відповідним чином оформити приймання замовником виконаної роботи.
Закон установлює строки пред'явлення позовів щодо виявлення в роботі недоліків. За Ст. 343 ЦК України такі позови можуть бути пред'явлені замовником із приводу:
1. недоліків у будинках спорудах, які не могли бути помічені при звичайних умовах (приховані недоліки), якщо однією зі сторін є громадянин, - протягом трьох років;
2. прихованих недоліків в іншому майні - протягом одного року;
3. явних недоліків - протягом шести місяців.
Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядчиком і прийняття її замовником. Проте, якщо у договорі підряду передбачено гарантійний строк, і заяву про виявлені недоліки в роботі зроблено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня подання заяви по недоліки.
4. Договір побутового замовлення
а) характеристика договору побутового замовлення
Особливості підрядних відносин в залежності від економічних і правових напрямів договору, від характеру діяльності підрядчика, від кола споживачів, досить детально відрегульовані Цивільним кодексом України, зокрема, статтями 348-352. відповідно до статті 348, організація, що обслуговує побутові потреби громадян, за цим договоромзобов'язується виконати для замовника певну роботу (пошиття одягу, ремонт побутової техніки та інших речей, чищення та фарбування одягу, виготовлення предметів домашнього вжитку тощо), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити її [8, с. 152].
З наведеного випливає, що замовником у договорі побутового замовлення може бути лише громадянин, а підрядчиком - спеціалізована організації (підприємство) побутового обслуговування. В сучасних умовах Ст. 348 слід тлумачити нового ринкового законодавства, за яким і окремі громадяни можуть набувати статусу підприємця, а, відтак, надавати побутові послуги населенню. З побутової точки зору не повинні вважатися побутовими замовлення громадян, які не пов'язані із задоволенням їх власних потреб, а мають підприємницьку мету (наприклад, замовлення постійного промислового замовлення, призначені для подальшої реалізації з метою одержання прибутку, замовлення великих промислових партій товару). Нерідко підприємства побутового обслуговування виконують замовлення інших господарчих суб'єктів. За таких обставин на зазначені підрядні відносини мають поширюватися правила загального договору підряду.
Крім спеціальних статей до договору побутового замовлення застосовуються також окремі загальні правила про договір підряду, викладені у статтях 335-337, 339-342, ч. 3 ст. 343, 346, 347 ЦК України. Відповідно до статей 348 і 352 Кабінету Міністрів України надано право затверджувати типові договори побутового замовлення з окремих видів обслуговування населення. Правила про договори підряду з обслуговування побутових потреб громадян можуть встановлюватися й іншими законодавчими актами. Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 року [13, № 313] затверджено Правила побутового обслуговування населення, в яких передбачено порядок приймання та оформлень замовлень на послуги, умови виконання замовлень тощо.
Інструкцію щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх виконання, затвердженою наказом Українського союзу об'єднань підприємств та організацій побутового обслуговування населення від 16 травня 1994 року, детально визначено порядок оформлення і виконання послуг з ремонту й пошиття взуття, ремонту швейних виробів, ремонту побутових машин, ювелірних виробів. Меблів, прання білизни, ремонту й будівництва житла та інших об'єктів [4, с. 237].
Як уже зазначалось, побутове замовлення оформляється договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, в якому мають зазначатись необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона, касового чека. Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підприємства побутового обслуговування правових наслідків.
Перед укладенням договору, підрядчик повинен виконати договір підряду найбільш раціональним і економічним методом, надати замовнику необхідну достовірну інформацію про запропоновану роботу, про ціну й форму оплати. Підрядчик не має права нав'язувати замовнику включення в договір побутового підряду додаткової роботи чи послуги. Ціна в договорі визначається за згодою двох сторін.
Робота оплачується замовником після її остаточної здачі підрядчиком. За згодою замовника, робота може бути оплачена ним при укладенні договору повністю, або шляхом видачі авансу.
Замовник має право в будь-який час до здачі йому роботи відмовитись від виконання договору побутового підряду, проплативши замовнику частину встановленої ціни, пропорційно до частини роботи, виконаної до повідомлення про відмову, і компенсувати підрядчику витрати, якщо вони не входять у вказану частину ціни роботи.
б) правове регулювання відносин із побутовим обслуговуванням населення
Особливе значення для регулювання відносин із побутового обслуговування населення дає закон України "Про захист прав споживачів". Закон регулює відносин між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності. Споживачем є громадянин, який замовляє або має намір замовити товари (послуги) для власних побутових потреб, а виконавцем - підприємство, установа, організацій чи громадянин-підприємець, які виконують роботи або надають послуги. Тому не викликає сумнівів правомірність поширення цього закону на побутове замовлення.
За статтею 3 закону "Про захист прав споживачів" споживачі (в даному випадку вони і замовники), зокрема, мають право на державний захист своїх прав, належну якість робіт і послуг, безпеку робіт, послуг, на відшкодування збитків, завданих послугами неналежної якості, а також шкоди, заподіяними небезпечними для життя й здоров'я людей роботами; на необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість та асортимент робіт і послуг.
Зміст зазначених прав, умови їх здійснення та захисту детально регламентуються багатьма статтями Закону України "Про захист прав споживачів" (статті 3, 12, 13, 16, 17, 18, 23, 24). Особливий інтерес становить стаття 15, що визначає права
Loading...

 
 

Цікаве