WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Представництво (довіреність) - Курсова робота

Представництво (довіреність) - Курсова робота

вчинення. Відсутність у довіреності дати ївчинення робить її недійсною. Іншим обов'язковим реквізитом є підпис довірителя, а для довіреності, яка видається від імені юридичної особи - прикладення печатки цієї юридичної особи.
б) строк довіреності
Строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність. Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення, не дійсна [2, ст.67].
Строк дії довіреності, які видаються організаціями працівникам на одержання певних цінностей, встановлюється залежно від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом,що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак не більше як на 10 днів.
Якщо довіреність видається на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів або доставка якихздійснюється централізовано - кільцевими перевезеннями, то допускається видавати довіреність строком один календарний місяць.
5. Припинення довіреності. Передоручення
Дія довіреності може бути припинена і до закінчення вказаного у ній строку у випадках:
- скасування довіреності особою, яка її видала;
- відмови від довіреності особи, якій вона була видана;
- припинення повноважень юридичної особи;
- смерті, визнання недієздатною чи обмежено дієздатною або безвісно відсутньою особою як особи, яка видала довіреність, так і довіреної особи.
Скасовуючи довіреність, довіритель зобов'язаний повідомити про це довірену особу, а також зацікавлених третіх осіб, оскільки права та обов'язки, які випливають з довіреності, зберігають силу для довіреної особи доти, доки вона не дізнається про припинення дії довіреності. При припиненні довіреності представник чи його правонаступник зобов'язаний негайно повернути довіреність.
Представник зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки особисто. Проте законодавець передбачає випадки, коли довірена особа може передоручити здійснення наданих їй повноважень іншій особі, а саме:
" якщо передоручення передбачене в довіреності;
" якщо передоручення необхідне для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. При цьому довірена особа не має змоги сповістити довірителя й отримати його згоду на передоручення.
Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, в якій зазначено право на передоручення або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю вимушений робити це для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
Представник, який передав свої повноваження іншій особі, зобов'язаний при першій нагоді сповістити про це довірителя і надати йому відомості щодо нової довіреної особи. Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, за дії нової довіреної особи як за свої власні.
Передоручення може мати місце лише в межах строку дії, який вказаний в основній довіреності. Передоручення може бути скасоване у будь-який час як довірителем, так і довіреною особою, яка його видала.
Свої особливості мають довіреності, які видаються організаціями працівникам
Висновок
Представництво в цивільному обороті має широку сферу застосування. Це пояснюється причинами як юридичного, так і фактичного порядку. Потреба у представництві виникає тоді, коли особа, яку представляють, не має за законом можливості вчиняти юридичні дії (наприклад, у разі відсутності дієздатності). Представництво може мати місце також тоді, коли у особи немає або фізичної можливості здійснити такі дії (наприклад, внаслідок хвороби, відсутності в місці постійного проживання), або бажання особисто реалізовувати належні їй права та обов'язки. Здійснення юридичними особами своєї статутної діяльності також неможливо уявити без всебічного використання інституту представництва (праця продавців, касирів, представництво в суді, господарському та третейському суді).
Цивільний кодекс України не містить визначення представництва. Проте зміст ст.62 дає змогу визначити представництво як здійснення однієї особи (представником) від імені другої особи (яку представляють) через повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, угод та інших юридичних дій, в результаті чого у особи, яку представляють, безпосередньо створюються, змінюються і припиняються цивільні права та обов'язки.
Повноваження представника, як правило, визначаються довіреністю. Довіреність - це письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Таке визначення міститься в ч.1 ст.64 ЦК. Але довіреність можна визначити і як документ, що містить в собі певний обсяг повноважень представника. Він адресується третім особам і має на меті довести до їх відома, що між особою, яку представляють, і представником є домовленість про представництво, і всі угоди, які здійснює представник в межах повноважень, вказаних у довіреності, особа, яку представляють, приймає на себе.
Список використаної літератури
1. Конституція України. Офіційне видання. 1996 р.
2. Цивільний кодекс України із змінами та доповненнями за станом на 5.09.2000 р.
3. Цивільно-процесуальний кодекс України.
4. Кодекс про шлюб та сім'ю України.
5. Проект нового Цивільного кодексу України. 1996 р.
6. Закон України "Про об'єднання громадян" від
7. Закон України "Про нотаріат" від
8. "Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей," затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. №99 (у редакції від 22.10.1996 р.) -Бюлетень нормативних актів міністерств та відомств України.- 1996 р., №8, 12.
9. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. №02-5. 111.
10. "Цивільне право України" за ред. Азімова Ч. Н. Підручник.- Х.: Право, 2000 р.- с.169-181.
11. Бірюков І. А., Заіка Ю. А., Співак Д. М. "Цивільне право України". Загальна частина. Навч. Посібник. - К.: Наукова думка, 2000 р. - с.134-137.
12. Боброва Д. В., Дзера О. В., Підопригора О. А. "Цивільне право". Частина 2. Підручник. - К.: Вентурі, 1997 р. - с.174-180.
13. "Цивільне право України". Книга 1. за ред. Дзери О. В., Кузнєцової Н. С. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2000 р. - с. 223-233.
Loading...

 
 

Цікаве