WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Процеси застосування норм права (стадії, основні вимоги) - Реферат

Процеси застосування норм права (стадії, основні вимоги) - Реферат

є встановлення об"єктивної істини у даній справі.1
Друга стадія - це вибірнорми права та її аналіз - перевірка достовірності та правильності тексту норми права, її аналіз щодо меж дії у часі, просторі та за колом осіб. До цієї ж стадії можна віднести і тлумачення правової норми, тобто з"ясування її змісту, хоча тлумачення можна вважати і окремою стадією застосування правової норми. Таким чином, на другій стадії відбувається юридична кваліфікація певного факту (дії чи події), тобто поширення правозастосувальним суб"єктом законодавчої (нормативно-правової) оцінки певного виду фактів на встановлений факт, який є підставою застосування юридичної норми. Тобто, юридична кваліфікація - це встановлення тотожності ознак конкретної поведінки суб"єктів поведінки суб"єктів тим ознакам, які зафіксовані у нормі права. При виборі норми права, перш за все, встановлюється, чи знаходиться даний факт у сфері правового регулювання та до якої галузі та інституту права належить норма права, яка регулює відповідні суспільні відносини. При визначенні конкретної правової норми встановлюється відповідність її гіпотези встановленим фактам. Якщо ознаки фактів, передбачені в гіпотезі правової норми, повністю збігаються з ознаками відповідного факту, то саме ця норма повинна бути застосована в даному випадку.
Наступними діями, в рамках даної стадії, є встановлення аутентичності правової норми. Це означає, що необхідно
----------------------------------------------------
1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 130.
встановити, що текст норми, який використовується, не змінювався правотворчим органом у встановленому порядку і що ця норма діє в даний момент і її дія поширюється на розглядуваний факт. Для цього перевірється дія даної норми у часі, просторі та за колом осіб. Тому для встановлення аутентичності правової норми необхідно вдаватися до офіційного опублікування нормативно-правового акту, в якому міститься вказана норма. При визначенні конкретної норми, яка підлягає застосуванню в даній конкретній справі відбувається з"ясування або пізнання її змісту, тобто тлумачення норми права. Оскільки правильне застосування норми права неможливе без з"ясування точного змісту кожного з елементів її структури, без розуміння всіх понять, які містить дана норма, тлумачення є неодмінним атрибутом правозастосувальної діяльності. При тлумаченні встановлюється воля законодавця, закріплена у конкретній нормі права. Тлумачення права означає переклад його абстрактних велінь на більш зрозумілу і доступну мову конкретних понять і висновків.
Поняття тлумачення права охоплює єдність двої процесів: усвідомлення (з"ясування) і роз"яснення змісту правової норми. Усвідомлення - це внутрішній інтелектуальний процес суб"єкта зі встановлення змісту правової норми, що не виходить за межі його свідомості, тобто тлумачення, з"ясування змісту норми для себе Роз"яснення - це з"ясування змісту правової норми для інших осіб, тобто тлумачення, виражене назовні вербально або документально (письмово).
Необхідність тлумачення правових норм на практиці обумовлена наступними причинами:
- невідповідність юридичних норм фактичним обставинам життя або високий рівень абстракції юридичної норми;
- юридичні норми нерідко містять спеціальні правові поняття, визначення, які мають багатозначний або спеціальноюридичний характер;
- в нормах права нерідковикористовуються оціночні поняття, що виражають лише соціальне значення тих чи інших явищ;
- необхідність тлумачення норм права обумовлюється іноді сами змістом правової норми.
Залежно від різних критеріїв розрізняють різні види та способи тлумачення.
За суб"єктами тлумачення поділяються на офіційне і неофіційне.
Офіційне тлумачення - це тлумачення правової норми, яке здійснються компетентними органами і є формально обов"язковими для всіх суб"єктів її застосування і реалізації.1
Офіційне тлумачення, у свою чергу поділяється на нормативне і казуальне.
Нормативне тлумачення нонрми права характеризується загальнообов"язковістю, поширенням дії на всі випадки застосування, реалізації роз"яснюваної норми.1
Існують два види нормативного тлумачення:
- аутентичне - це тлумачення, здійснене тим самим органом, що встановив дану норму;
----------------------------------------------------
1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. - 132.
- легальне - це тлумачення органу, який є спеціально уповноважений законом давати її загальнообов"язкове роз"яснення.
Казуальне тлумачення - це таке тлумачення, яке розраховане і стосується конкретного випадку, з приводу якого і дається роз"яснення даної правової норми.1
Казуальне тлумачення буває:
- судове - тлумачення судом правової норми, у зв"язку з розглядом конкретної спарви, яке знаходить своє закріплення в рішенні чи вироку суду з конкретної справи;
- адміністративне - тлумачення, яке здійснюється вищими адміністративними органами при розгляді конкретного питання, пов"язаного з адміністративною діяльністю.
Неофіційне тлумачення - це тлумачення правової норми, що здійснюється будь-яким суб"єктом і не є формально обов"язковим.1
Види неофіційного тлумачення:
- доктринальне - тлумачення норм права вченими правниками;
- професійне - тлумачення, яке здійснюється юристами- практиками - адвокатами, прокурорами, юристконсультами тощо;
- буденне - тлумачення правових норм всіма іншими суб"єктами правовідносин.
----------------------------------------------------
1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 132.
Вказані види тлумачення належать до роз"яснення правових норм. До видів з"ясування, або усвідомлення правових норм належать:
1) виявлення співвідношення між текстуальним виразом правової норми і її дійсним змістом. тобто тлумачення норми права з точки зору обсягу її змісту. Воно поділяється на:
- буквальне - тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється у повній відповідності з її текстуальним виразом;
- розширене - тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється ширше його буквального текстуального виразу;
- обмежене - тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється вужче його текстуального виразу.
2) застосування певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст правової норми, зокрема:
- граматичне тлумачення - усвідомлення дійсного змісту правової норми, шляхом його дослідження з точки зору значення тих чи інших слів, правил граматики і синтаксу;
- логічне тлумачення - усвідомлення змісту норми права, шляхом безпосереднього використання законів формальної логіки, тобто з"ясування логічної структури правової норми;
- систематичне тлумачення - застосування змісту правової норми на основі встановлення її системних зв"язків з іншими
Loading...

 
 

Цікаве