WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Процеси застосування норм права (стадії, основні вимоги) - Реферат

Процеси застосування норм права (стадії, основні вимоги) - Реферат

індивідуальних актівзастосування правових норм в певних формах, а також направлена на конкретизацію правового регулювання і охорону
соціальних цінностей.1
Застосування правових норм має управлінські, соціально-політичні функції, а також виконує профілактичні і виховні завдання. Зміст правозастосовчої діяльності можна розглядати з позицій інтелектуально-вольових характеристик: пізнання, відображення, аналіз, синтез, правове мислення, конструктивні функції і т. п.
Застосування правових норм - це специфічна форма реалізації правових норм. Ця специфіка полягає у тому, що, по-перше, це діяльність тільки компетентних органів держави або уповноважених на це громадських організацій. Громадяни не можуть бути суб"єктами застосування норм права. Навіть, якщо суб"єктом застосування норми права виступає окрема особа (суддя, прокурор, інша посадова особа), то вона виступає не як окремий громадянин, а як орган держави або як представник відповідного державного органу. По-друге, застосування норм права має державно-владний характер. Тобто, застосування - це один з видів державної діяльності, воно здійснюється від імені держави і є обов"язковим для тих, кому адресовані акти застосування права. По-третє, на відміну від інших форм реалізації, застосування правової норми є такою формою її реалізації, за якої дії суб"єкта спрямовані не на себе, а на інших суб"єктів. Тобто це діяльність з вирішення юридичних справ шляхом винесення, на основі норм права і відповідно до конкретних життєвих ситуацій, стосовно персонально визначених суб"єктів індивідуальних державо-
--------------------------------------------------
1Див.: Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. Навч. посібник для юрид. фак. вузів., К.: Вентурі, 1996. - ст. - 144.
владних приписів. Ці приписи створюють, змінюють, підтверджують або припиняють права і обов"язки суб"єктів, яким вони адресовані.
Характерними рисами застосування правових норм є також те, що:
1) воно здійснюється у певних процесуальних формах. Так, у певних випадках норми, які закріплюють відповідну процесуальну форму, є грунтовно деталізовані і утворюють окремі самостійні процесуальні галузі права (кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне), в інших - передбачають тільки загальну форму правозастосувального акту;
2) процес застосування правової норми складається з ряду чітко визначених стадій і завершується виданням передбаченого законодавством правозастосувального акту, в якому фіксуються індивідуально-конкретні правові приписи;
3) правозастосувальна діяльність базується на чітко визначених принципах законності, обгрунтованості, доцільності, що забезпечує її правомірність, справедливість та ефективність.
2. Підстави застосування правових норм
В правозастосувальній практиці можна виділити цілий ряд ситуацій, коли необхідно застосовувати норми права, вирішувати кокретні справи і приймати рішення. В практичному житті можна виділити сім таких основних ситуацій або підстав, коли необхідно застосовувати правові норми. До них можна віднести наступні підстави.
1) Першою підставою є такі обставини, коли певні правовідносини повинні пройти контроль зі сторони правоохоронних органів, які приймають по них свої рішення.
2) Другою підставою є такі обставини, коли виникає спір про суб"єктивні права і обов"язки і певні сторони не можуть прийти до узгодженого рішення.
3) Третьою підставою для застосування правових норм є такі ситуації, коли неналежним чином виконуються права і обов"язки членами суспільства.
4) Четвертою підставою застосування правових норм є такі обставини, коли потрібно офіційно встановити наявність чи відсутність конкретних фактів і визнати їх юридично значимими.
5) В-п"ятих, коли необхідно у випадку правопорушення встановити його склад, вину особи і встановити міру юридичної відповідальності та інші засоби державного примусу.
6) По-шосте, коли передбачені нормою суб"єктивні права і обов"язки за своїм характером такі, що не можуть виникати у конкретних суб"єктів і з їх односторонніх заяв, угод або договорів, а вимагають відповідного індивідуального акта державних органів чи інших юридичних осіб.
7) По-сьоме, коли існують прогалини в праві і потрібно застосувати аналогію права чи закону, або міжнародно-правові акти, які офіційно ратифіковані державною владою.
3. Акти застосування юридичних норм:
поняття, ознаки, види.
Акт застосування права - це індивідуальний правовий акт державного характеру, прийнятий компетентним органом у встановленій законодавством формі, з конкретної справи, стосовно конкретного суб"єкта і підверджує, встанолює, змінює або припиняє його права чи обов"язки.1 Акти застосування права поділяються за наступними категоріями.
1) За суб"єктами прийняття: правозастосувальні акти органів державної влади та управління, правозастосувальні акти судових органів, правозастосувальні акти контрольно-наглядових органів тощо.
2) За галуззю права: цивільно-правові, кримінально-правові та ін., акти застосування права.
3) За формою зовнішнього виразу: письмові, усні, конклюдентні.
4) За характером індивідуальних приписів: уповноважуючі, зобов"язуючі, забороняючі.
5) За юридичними наслідками: правоконстатуючі, правовстановлючі, правозмінюючі.
----------------------------------------------------
1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 127.
4. Загальні вимоги правильного
застосування правових норм
Загальними вимогами, або принципами застосування правових норм є законність, обгрінтованість та доцільність. Суть законності полягає у тому, що застосування правових норм повинно мати місце тільки:
1) в межах компетенції, повноважень державного органу, закріплених в законодавстві;
2) на підставах, передбачених у гіпотезі правової норми, що застосовується;
3) у точній відповідності і за процедурою, встановленою законом;
4) у точній відповідності зі змістом закону;
5) у формі, передбаченій законом.
Обгрунтованість при застосуванні правових норм полягає у тому, що прийняття правозастосовувального рішення повинно базуватися на основі таких знань про юридично значущі факти, передбачені гіпотезою застосувальної норми, які є об"єктивно істиними, правильними, вірогідними.
Доцільність при застосуванні правових норм полягає у тому, що. коли застосувальна норма дає можливість обрати в її межах один з кількох варіантів поведінки, то у правозастосувальному рішенні має бути закріплений саме такий, який досягатиме мети, яку ставив законодавець перед даною правовою нормою.
5. Механізм і стадії застосування
правових норм
Це питання входить складовою частиною в механізм правового регулювання суспільних відносин. Воно являється основним ядром процесу правового регулювання. Разом із тим механізм правового регулювання опирається на діючі нормативно-правові акти, в яких повинен бути закладений сам
Loading...

 
 

Цікаве