WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Класифікація злочинів - Реферат

Класифікація злочинів - Реферат

кримінальної відповідальності (ст. 372), завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383), завідомо неправдиве показання (ст. 384), приховування злочину (ст. 396) та деяких інших (наприклад, суб'єктом злочину, передбаченого ст. 395, може бути тільки особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд. Відповідно ж до законодавства України такий нагляд,встановлюється, зокрема, щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини).
Відповідно до п. 18 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК 2001 р. при вирішенні питання про віднесення злочинів, передбачених КК 1960 р., які були вчинені до набрання чинності КК 2001 р., до злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких слід керуватися ст. 12 КК 2001 р., якщо це пом'якшує кримінальну відповідальність осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим КК.
3. У практиці застосування законодавства України зазначена класифікація злочинів має також значення для вирішення питання про: 1) визначення виду кримінально-виконавчої установи, в якій особа має відбувати покарання; 2) провадження у кримінальних справах, зокрема, про: можливість закриття кримінальної справи у разі невстановлення особи, яка вчинила злочин; колегіальний чи одноосібний розгляд справи; підсудність-справ; прийнятність відмови від захисника; порядок провадження дізнання та його строки; застосування застави і взяття під варту тощо; 3) застосуванняамністії; 4) розірвання шлюбу з особами, засудженими до позбавлення волі; 5) визначення підстав застосування вогнепальної зброї працівниками міліції та інших правоохоронних органів; 6) здійснення оперативно-розшукової діяльності, зокрема: про право оперативних підрозділів негласно виявляти та фіксувати сліди злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами його підготовки, провадити візуальне спостереження; продовження строку ведення оперативно-розшукової справи тощо; 7) порядок розміщення осіб, взятих під варту; 8) наявність підстав для встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі; 9) дозвіл чи відмову у наданні допуску до державної таємниці; 10) прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві Укра'їни і надання статусу біженця; 11) зняття з військового обліку;
12) особисту недоторканність і можливість затримання та арешту консульських посадових осіб у разі вчинення злочину тощо.
4. Ступінь тяжкості злочину у КК застосовується і як оціночна ознака, яка визначає межі судової дискреції. Так, вона є обставиною, що має враховуватися судом при: 1) призначенні покарання як один із елементів загальних засад призначення покарання (ст. 65 КК, ст. ст. 367, 372, 374 КПК), а також при призначенні покарання за незакінчений злочин (ст. 68), призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69), при визначенні розміру штрафу (ст. 53) і, зокрема, штрафу, який застосовується до неповнолітніх (ст. 99); 2) звільненні від відбування покарання з випробуванням (ст. 75) і звільненні від покарання за хворобою (ст. 84); 3) застосуванні конкретного виду примусових заходів медичного характеру (ст. 94).
Ступінь тяжкості злочинів певним чином обумовлює також поділ складів злочинів на прості, привілейовані, кваліфіковані й особливо кваліфіковані.
5. Під більш м'яким покаранням, ніж позбавлення волі на певний строк, у ч. 2 ст. 12 слід розуміти будь-який із передбачених ст. 51 видів покарання, крім довічного позбавлення волі.
6. Формулювання "не більше двох років" (ч. 2 ст. 12) означає, що злочин визнається злочином невеликої тяжкості, якщо за нього законом передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від одного до двох років включно, а формулювання "понад десять років" (ч. 5 ст. 12), - що злочин визнається особливо тяжким, якщо за нього законом передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк, що перевищує десять років, незалежно від того, на якому рівні встановлено нижню межу цього виду покарання.
Норми ч. ч. З і 4 ст. 12 слід розуміти так, що злочином середньої тяжкості є злочин, верхня межа покарання у виді позбавлення волі за який перевищує два роки, але не перевищує п'яти років, а тяжким злочином - злочин, верхня межа покарання у виді позбавлення волі за який перевищує п'ять років, але не перевищує десяти років, незалежно від того, якою є нижня межа цього виду покарання.
Література
КПК (ст. ст. 6, 17,36, 46, 104, 108, 154-1,155, 237, 405, 407, 447).
ВТК (ст. ст. 12, 13).
КШС (ст. 42).
Закон Україна "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. (ст. 15).
Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність від 18 лютого 1992 р. (ст. ст. 8, 9, 9-1, Щ. .
Закон України Про попереднє ув'язнення від ЗО червня 1993 р. (ст. 8).
Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 1 грудня 1994 р. (ст. 3).
Закон України "Про застосування амністії в Україні" від1 жовтня 1996р. (ст. 3).
Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу в редакції від 18 череня 1999 р. (ч. 5 ст. 37).
Закон України "Про державну таємницю у редакції від 21 вересня 1999 р. (ст. 23).
Закон України "Про громадянство від 18 січня 2001 р.(п. 2 ч. 5ст. 9, ч. 1ст. 10).
Закон України "Про біженців" від21 червня 2001 р.
Положення про дипломатичні представництва та консульські установи аю-зенмиг держав в Україні Затверджене указом Президента України від 10 червня 1993 р. № 198 (п. 25).
Loading...

 
 

Цікаве