WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину - Реферат

Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину - Реферат

як один рік або більш м'яке покарання; в) до закінчення призначеного строку покарання залишається менше шести місяців; г) особі надано притулок згідно із законодавством України або якщо кримінальна справа згідно із законодавством України у даному разі порушується лише за приватною скаргою потерпілого тощо. Крім того, у видачі може бути відмовлено з інших підстав (наприклад, з огляду на характер злочину, вік, стан здоров'я та інші особистісні характеристики особи, видача якої вимагається).
Як правило, всі міжнародні договори, що стосуються видачі, учасниками яких є Україна, ґрунтуються на принципах, відповідно до яких зокрема: 1) злочин, за вчинення якого вимагається видача, має визнаватися злочином і за законами держави, де знаходиться винна особа (принцип тотожності); 2) якщо за законами держави, яка вимагає видачі, за цей злочин передбачено смертну кару, ця держава надає гарантії її незастосування до вказаної особи; 3) якщо вимога про видачу має на меті притягнення особи до кримінальної відповідальності, держава, яка вимагає видачі, повинна надати докази вчинення злочину; 4) передача засудженого для відбування покарання можлива лише після набрання законної сили вироком суду. Відтак, нормативними підставами видачі (передачі, екстрадиції) злочинця, крім ст. 10 КК, є багатосторонні та двосторонні угоди про: 1) видачу правопорушників та про передачу засуджених осіб; 2) правову допомогу у кримінальних справах, а також 3) окремі положення відповідних угод про боротьбу з окремими видами злочинів. Крім перелічених нижче міжнародних угод, укладених Україною, юридичну силу, згідно зі ст. 7 Закону України "Про правонаступництво України", зберігають угоди, укладені СРСР з Угорщиною, Фінляндською Республікою, Австрійською Республікою, Алжиром, Республікою Кіпр.
4. У разі, якщо іноземець або особа без громадянства, що постійно не проживає в Україні, вчинили злочини на території кількох держав, питання про видачу їх одній із них вирішується дипломатичним шляхом на підставі міжнародних договорів України. При цьому обов'язковою умовою видачі звичайно є те, що винний має нести відповідальність за всі вчинені ним злочини, незалежно від того, на території якої держави вони вчинені.
5. Відповідно до Конституції України іноземцям та особам без громадянства, у т.ч. тим, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, рішенням Президента України може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. Але відповідний закон ще не прийнято, що виключає можливість застосування цієї конституційної норми.
Конституція України (ч. 2ст. 26 і п. 26 ст. 106).
Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957р. Ратифікована Україною 16 січня 1998 р.
Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників
від 15жовтня 1975р. Ратифікований Україною І6 січня 1998р.
Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від П березня 1978р. Ратифікований Україною І6 січня 1998р.
Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. СРСР приєднався до Конвенції 23 березня 1989 р. (ст. 36).
Європейська конвенція про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 р. Україна приєдналась до Конвенції 22 вересня 1995 р.
Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993р. Ратифікована Україною 10 листопада 1994р.
Протокол до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 29 березня 1997 р. Ратифікований Україною З березня 1998р.
Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 24 травня 1993 р. Ратифікований Україною 4 лютого 1994р.
Договір між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 7 липня 1993р. Ратифікований Україною 17грудня 1993р.
Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 13 грудня 1993 р. Ратифікований Україною 10 листопада 1994р.
Договір між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 15лютого 1995р. Ратифікований Україною 22 листопада 1995р.
Договір між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та призові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 23 травня 1995 р. Ратифікований Україною 22 листопада 1995р.
Договір між Україною та Монголією про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах від 27 червня 1995 р. Ратифікований Україною 1 листопада 1996р.
Договір між Україною і Канадою про взаємодопомогу у кримінальних справах від 23вересня 1996р. Ратифікований Україною 17грудня 1997р.
Договір між Україною і Грузією про передачу осіб, засуджених до позбавленая волі, для подальшого відбування покарання від 14 лютого 1997 р. Ратифікований Україною 21 листопада 1997р.
Договір між Україною і Азербайджанською Республікою про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання від 24 березня 1997р. Ратифікований Україною 21 листопада 1997 р.
Конвенція про передачу осіб, які страждають на психічні розлади, для проведення примусового лікування від 28 березня 1997р. Ратифікована Україною 11 січня
Угода між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про передачу і при-ймання осіб від 24липня 1997р. Ратифікована Україною 10 лютого 1998р.
Договір між Україною і Республікою Узбекистан про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбуття покарання від 19 лютого 1998 р. Ратифікований Україною 19 березня 1999р.
Договір між Україною іКитайською Народною Республікою про екстрадицію від 10грудня 1ВВ8р. Ратифікований Україною21 жовтня 1999р,
Договір між Україною та Республікою Казахстан про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання від 17 вересня 1999 р. Ратифікований Україною 18 травня 2000 р.
Договір між Україною і Соціалістичною Республікою В'єтнам про правову допомогу і правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 6 квітня 2000 р. Ратифікований Україною 2 листопада 2000 р.
Договір між Україною та Сполученими штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 22 липня 1998 р. (не ратифікований).
Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948р. (ст. 14).
Декларація ООН про територіальний притулоквід 14 грудня 1967р.
Закон України "Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1857 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції" від Ібсічня 1998р.
Інструкція про порядок виконання Європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затверджена наказом МЮ, ГП, СБ, МВС, ВС, ДПА, ДЛПВП від 29 червня 1999р. № 34/5/22//03/5/2/326/73.
Список використаної літератури
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К., 1996. - 111 с.
2. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. - К.: Юрінком Інтер, 2001 р. - 240 с.
3. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. - К., Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.
4. Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер, 2003. - 496 с.
5. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка. - Київ: Юридична думка, 2004. - 656 с.
6. Кримінальне право України. Особлива частина / За редакцією М.І.Бажанова та ін. - Харків. Юрінком Інтер - Право, 2001.
7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, А.С.К., 2001.
8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. - К.: "Форум", 2004., у 2-х ч. - Ч.2. - 984 с.
Loading...

 
 

Цікаве