WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва - Реферат

Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва - Реферат


Реферат на тему:
Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
Криміналістична характеристика хабарництва. Хабарництво розглядається як родове поняття, що охоплює два взаємозалежних склади злочину: 1) одержання хабара та 2) давання хабара. Оскільки ці діяння є обов'язковими елементами хабарництва, то вони й визначають особливості його кримінального механізму. Для складу злочину не має значення, чи був отриманий хабар до або після виконання (або невиконання) службовою особою певних дій по службі. Діяння вважається закінченим після одержання нею предмета хабара. Однак для доведення провини необхідне розслідування обставин, пов'язаних із діями (або бездіяльністю) службової особи.
На відміну від багатьох інших видів злочинів кримінальний механізм хабарництва має свої особливості, основна з яких полягає в тому, що суб'єктна система хабарництва складається з двох обов'язкових елементів - хабародавця й хабарника (службової особи), відносини між якими мають обопільне прихований, погоджувальний характер. Дана обставина значно звужує можливості виявлення хабарництва та його розслідування.
Злочинний механізм хабарництва та взаємодія елементів його криміналістичної характеристики являють собою дві загальні кримінальні ситуації. Перша з них охоплює механізм злочинної змови співучасників і передачу предмета хабара-підкупу. Друга ситуація являє собою механізм службових дій (бездіяльності) службової особи, що вступила в змову з хабародавцем (безпосередньо або через посередника) у розрахунку на одержання хабара-нагороди. Таким чином, механізм злочину може розвива-тися в двох основних напрямах:
1) заінтересована особа (хабародавець або посередник) передає хабарнику предмет хабара-підкупу. Незалежно від того, виконуються або не виконуються відповідні службові дії на користь хабародавця, злочин вважається закінченим. При цьому залишається низка характерних мате-ріальних слідів (безпосередньо предмет хабара, матеріал упаковки, сліди рук тощо), а також інші ознаки у вигляді виявлення інтересу хабародавця до вирішення певних питань (одержання матеріальних вигод, пільг, вирішення підприємницьких, житлових, трудових, побутових питань), а також ознаки, що вказують на наявність можливостей задовольнити зазначені інтереси певною службовою особою;
2) хабародавець передає службовій особі предмет хабара-винагороди за виконання останньою дій на користь заінтересованої особи (одержання очікуваного результату). У таких випадках, поряд із слідами передачі предмета хабара утворюються ознаки, що відбивають службові дії (або стримування від них) певної службової особи, та матеріальні сліди у вигляді документів, внесених до них змін, видача кредитів, пільг, надання замовлень, а також сліди у поведінці, що зафіксувалися в пам'яті осіб, що стикалися з діями службової особи.
Посередник у системі хабарництва може:
1) представляти злочинні інтереси певної службової особи (нерідко - це колега по службі, близький знайомий);
2) бути особою, пов'язаною із хабародавцем, що визвався налагодити стосунки з певною службовою особою - потенційним суб'єктом одержання хабара;
3) діяти із шахрайською мотивацією, свідомо не збираючись здійснювати посередництво, так чи інакше привласнити предмет хабара або його частку. Серед таких осіб нерідко зустрічаються шахраї, що займаються "улагод-жуванням справ" у вигляді кримінального промислу.
Обставини, що підлягають встановленню. Під час перевірочних дій і на початку розслідування хабарництва необхідно встановити такі обставини:
1) подію та обставини (час, місце та ін.) передачі службовій особі хабара;
2) мету давання хабара;
3) предмет хабара та його ознаки, джерела одержання коштів для давання хабара;
4) спосіб передачі хабара;
5) коло осіб, що приймали участь у передачі та одержанні хабара;
6) коло осіб, що були присутніми при передачі хабара;
7) обставини, що передували передачі хабара;
8) наявність вимагання або провокації хабара;
9) характер стосунків між особами, причетними до хабарництва;
10) характер службових дій, виконаних хабарником;
11) законність виконаних службовою особою дій.
У випадках, якщо хабародавець або посередник зробили заяву про давання хабара, необхідно з'ясувати, чи було це зроблено добровільно і вчасно.
Необхідно враховувати, що хабар може бути отриманий службовою особою за виконання законних дій. Це може утруднити розслідування, потребувати пошуку додаткових джерел доказів.
Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування. Кримінальні справи про хабарництво порушуються за матеріалами органів боротьби з економічною злочинністю, організованою злочинністю і корупцією. Такі справи пов'язані з заявами, що надійшли в органи прокуратури про майбутню дачу хабара в зв'язку з вимагання та іншими обставинами. Іноді справи про хабарництво порушуються в результаті явки з повинною, коли хабародавець звертається в органи прокуратури або дізнання з заявою про вчинений хабар, сподіваючись на звільнення від кримінальної відповідальності, якщо стосовно нього мало місце вимагання хабара, або він добровільно заявив після давання хабара про те, що сталося, до порушення кримінальної справи (ч. З ст. 369 КК). Незалежно від зазначених ситуацій перевірочні дії та початок розслідування здійснюються з урахуванням того, що:
1) заява може бути наклепницькою і тоді гласна її перевірка може скомпрометувати службову особу;
2) у випадку достовірності викладених у заяві фактів така перевірка може насторожити винних і пов'язаних із ними осіб, що може негативно вплинути на результати розслідування.
Програма початкових слідчих дій складається з:
а) допиту заявника з метою одержання відомостей щодо предмета хабара, його особливостей, характеру дій, які повинна здійснити службова особа, встановлення осіб, що можуть підтвердити показання заявника;
б) затримання хабародавця
Loading...

 
 

Цікаве