WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістичне вчення про розкриття злочинів - Реферат

Криміналістичне вчення про розкриття злочинів - Реферат

сприяє розкриттю злочинів по "гарячих слідах", є прийоми визначення приналежності слідів до справи при провадженні первісних слідчих дій, насамперед під час огляду місця події, обшуку та ін.
Велике значення має застосування прийомів, за допомогою яких можна встановити:
а) просторово-часові зв'язки між окремими слідами злочину та обставинами події;
б) ідентифікаційні та ситуаційні властивості слідів та їх доказову цінність;
в) причини відсутності або наявності слідів як фактів, що суперечать природному перебігу аналогічних подій (негативні обставини).
Зазначені обставини можуть бути встановлені шляхом застосування комплексу криміналістичних прийомів:
1) вивчення окремих слідів злочину;
2) вивчення комплексу слідів (матеріальних та ідеальних);
3) порівняльного аналізу даних вивчення слідів і оперативно-розшукової інформації;
4) порівняльного аналізу даних вивчення слідів і моделей аналогічних типових ситуацій;
5) з'ясування причин розбіжностей (суперечностей) між даними вивчення слідів та іншими джерелами інформації;
6) перевірки висунутих у зв'язку з такими суперечностями слідчих версій шляхом проведення відповідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
Застосування даного комплексу прийомів на початковому етапі розкриття злочинів по "гарячих слідах" має визначальне значення. Це пояснюється особливістю початкового етапу розслідування як періоду, що настає здебіль-шого безпосередньо після вчиненого кримінального діяння, інтенсивна робота під час якого забезпечує "наближення" до події злочину (чинник наближення).
Розкриття злочинів по "гарячих слідах" розпочинається як тільки виявляються ознаки злочину, у зв'язку з чим на підставі КПК і чинного законодавства, що регламентує оперативно-розшукову діяльність та організаційно-правові основи боротьби із організованою злочинністю, вживаються такі заходи:
1) припинення протиправних дій злочинця;
2) затримання злочинця на місці вчинення злочину і доставления його до місця утримання;
3) вжиття заходів щодо ліквідації наслідків злочину;
4) виявлення і збереження джерел інформації про подію злочину;
5) попереднє дослідження і перевірка інформації про ознаки злочину.
Особливістю цієї діяльності є те, що її часто здійснюють особи, які опинилися на місці події: оперативні працівники, дільничні інспектори, члени патрульно-постових груп, контрольно перепусткових пунктів, представники охорони підприємств, установ, організацій, які передусім вживають заходів щодо припинення злочинних дій, затримання злочинця на місці вчинення злочину, надають допомогу потерпілим, охороняють затриманих осіб до прибуття слідчо-оперативної групи, чергового наряду міліції або доставляють їх до найближчого місця утримання; вживають заходів щодо охорони місця події (видаляють сторонніх осіб, виставляють огорожі), встановлюють очевидців, інших свідків, їх адреси.
На цьому етапі розкриття злочинів по "гарячих слідах" особлива роль належить черговому відповідного органу внутрішніх справ. Отримавши повідомлення про злочин, черговий вживає заходів щодо його розкриття, а саме:
а) інструктує по телефону заявника про його наступні дії;
б) направляє найближчий наряд патрульно-постової служби до місця події;
в) сповіщає про подію дільничного інспектора;
г) направляє до місця події наряд міліції та слідчо-оперативну групу;
ґ) повідомляє про подію начальника міліції (РВВС);
д) забезпечує постійний зв'язок з місцем події та слідчо-оперативною групою.
Наступний етап розкриття злочину по "гарячих слідах" розпочинається після прибуття до місця події слідчо-оперативної групи. Діяльність слідчого (дізнавача) спочатку спрямовується на оцінку слідчої ситуації, що склалася, вирішення питання про наявність ознак злочину, вжиття оперативно-розшукових або організаційних заходів для розкриття злочину по "гарячих слідах". З цією метою паралельно з оглядом, якщо кримінальна справа по-рушена, можуть проводитися інші невідкладні слідчі дії (допит, обшук). Одночасно складаються орієнтувальні дані для розшуку відповідних осіб, знарядь злочину, викрадених предметів.
До оперативно-розшукових заходів, що вживаються, належать такі:
а) переслідування і затримання злочинця за запаховими слідами за допомогою службово-розшукового собаки;
б) організація загороджувальних заходів та перекриття шляхів відходу злочинця;
в) організація пошуково-розшукового патрулювання за участю потерпілого або свідків-очевидців;
г) організація засідок у місцях ймовірної появи злочинця;
ґ) спостереження за місцями значного скупчення людей (ринки, вокзали, магазини та ін.);
д) "прочісування" території, прилеглої до місця події;
е) організація поквартирного опитування осіб, які проживають поблизу місця події.
Розкриття злочину може розпочатися від: а) предметів, що були знайдені на місці події; б) слідів-відображень; в) знаряддя вчинення злочину (інструменти, зброя, транспортні засоби); г) способу вчинення злочину; ґ) ознак зовнішності злочинця, що збереглися у пам'яті потерпілих, очевидців.
На даному етапі великого значення набуває проведення тактичної операції "Розшук", яка проводиться для пошуку особи за ознаками зовнішності і містить:
1) допит потерпілих, свідків-очевидців;
2) складання словесного портрета, малюнків по пам'яті та ін.;
3) пред'явлення потерпілим, свідкам-очевидцям фотознімків з оперативних обліків;
4) здійснення оперативних заходів з метою впізнання злочинця;
5) перевірку даних за криміналістичними обліками картотек осіб, які зникли безвісти, невпізнаних трупів та ін.;
6) призначення портретно-криміналістичної, комплексної судово-медичної та криміналістичної експертиз для ідентифікації невпізнаного трупа.
Особливе місце у системі розшуку злочинця на стадії розкриттязлочину посідає робота щодо використання слідів рук, виявлених на місці події, яка включає:
1) огляд слідів (за участю фахівця);
2) перевірку за картотекою слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів;
3) перевірку за дактилоскопічною картотекою осіб, які перебувають на криміналістичному обліку;
4) призначення дактилоскопічної експертизи за наявності підозрюваних;
5) допит підозрюваного з пред'явленням висновку дактилоскопічної експертизи.
До завершальної стадії виконання невідкладних слідчих дій накопичується достатньо відомостей з основних джерел інформації, у деяких випадках - встановлюється підозрювана особа. Ця стадія має аналітичний характер. Слідчий працює над матеріальними джерелами інформації: проводить їх огляд і попереднє дослідження із застосуванням технічних засобів; вирішує питання про їх віднесеність і придатність для використання, проводить фіксацію не виявлених раніш ознак.
Для попереднього дослідження слідчий залучає фахівців, проводить перевірку показань, отриманих від свідків-очевидців, які співставляються з механізмом злочину. На підставі аналізу зібраної Інформації висуваються слідчі та розшукові версії.
На цій стадії може виникнути необхідність у створенні слідчо-оперативних груп, загальному плануванні їх діяльності. У зв'язку з цим склалися певні організаційні форми взаємодії слідчого з органами дізнання:
1) взаємне інформування про встановлені по справі факти, що стосуються предмета розслідування;
2) спільне планування розслідування по кримінальній справі, особливо тоді, коли винні у вчиненні злочину не встановлені;
3) спільне проведення слідчих і розшукових дій;
4) дача слідчим відповідно до положень статей 114, 118, 191 КПК доручень оперативним працівникам про проведення ними самостійно окремих слідчих дій і розшукових заходів.
Література
Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. - Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. - К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. - 684 с.
Loading...

 
 

Цікаве