WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістика. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху - Реферат

Криміналістика. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху - Реферат

належать водію. Після цього перевіряється технічний стан рульового керування, системи гальмування (експериментальним шляхом), приладів освітлення, вимірюється за допомогою манометра тиск у шинах.
Відповідно до статей 85, 195 КПК всі ці дані фіксуються в протоколі огляду, до якого додаються план (схема) місця дорожньо-транспортної події, що викреслюється під час слідчої дії на міліметровому папері в масштабі 1 : 200, і фото таблиця.
Після огляду місця події водія необхідно направити до медичного закладу для встановлення факту сп'яніння шляхом лабораторного дослідження крові та сечі.
Судово-медична експертиза. У зв'язку з тим, що відповідно до чинного законодавства кримінальна відповідальність настає тільки при заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, наслідком яких може бути й смертельний випадок, значення судово-медичної експертизи при розслідуванні дорожньо-транспортних подій зросло. На розв'язання судово-медичної експертизи можуть бути винесені наступні питання:
а) час і причини настання смерті;
б) характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, їх локалізація;
в) давність нанесення тілесних ушкоджень;
г) чи є на тілі потерпілого ушкодження, характерні для транспортного травматизму;
ґ) яким видом транспорту і якими його частинами завдані ці ушкодження;
д) в якому положенні перебував потерпілий у момент наїзду;
е) мав місце наїзд чи повний переїзд тіла колесами; є) чи є на трупі або одязі сліди волочіння тіла;
ж) яка послідовність заподіяння ушкоджень;
з) чи не перебував потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння; наявність у нього фізичних вад, що вплинули на виникнення події.
При формуванні конкретного переліку питань слід враховувати вид злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху і об'єкт дослідження (труп, потерпілий ,водій). Для успішного вирішення поставлених питань експертові також надають протокол огляду місця події, протоколи допиту водія, потерпілого, свідків.
Допит водія. Залежно від наявних у розпорядженні слідчого матеріалів водій транспортного засобу, який брав участь у дорожній події, допитується як свідок або підозрюваний. Перед допитом треба перевірити всі документи водія (паспорт, посвідчення водія, маршрутний лист, технічний паспорт), що допоможе встановити дані про його особу, кваліфікацію і дисциплінованість, куди і з яким вантажем направлявся, власника транспортного засобу та ін.
Після вільної розповіді про обставини події, що трапилася, слідчий з'ясовує: самопочуття водія напередодні і в день події, скільки часу він перебував за кермом до моменту аварії, стаж роботи водія; чи був справним транспортний засіб, у чому полягала несправність, коли він її виявив, яких вжив заходів для її усунення; хто здійснював випуск машини з парку, хто ще перебував в транспортному засобі (прізвища, імена, де проживають тощо) і на яких місцях; куди їхав водій, якою вулицею (дорогою), з якою швидкістю, в якому ряду і на якій відстані від краю тротуару (узбіччя); наявність інших транспортних засобів на проїжджій частині, їх взаємне розташування, з якою швидкістю вони рухалися; які дорожні знаки бачив водій на даній ділянці, який сигнал був на світлофорі, чи не перешкоджало щось спостереженню за дорожньою обстановкою, яка була погода, видимість, стан дорожнього покриття; коли і на якій відстані водій виявив перешкоду, де перебував пішохід, якою була його поведінка, якою частиною транспортного засобу він був збитий; яким був перебіг дорожньо-транспортної події, які заходи вживалися водієм для її запобігання (гальмування, маневр тощо); які дії він вчиняв на місці після події, чи надавав допомогу потерпілим. Водію, який зник з місця події, поряд з вищевказаними, додатково ставляться запитання: чому він поїхав з місця події і не надав допомоги потерпілим, які заходи вживалися для приховання слідів злочину (на місці аварії, на транспортному засобі тощо). Для одержання найбільш повних і точних показань треба використовувати схему дорожньо-транспортної події, особливо при з'ясуванні її механізму, місцезнаходження учасників та ін.
Показання водія треба оцінювати критично, бо він, щоб уникнути відповідальності чи пом'якшити свою провину, може викривити фактичні обставини того, що трапилося.
Допит потерпілого. Потерпілого бажано допитувати невідкладно, оскільки розрив у часі між подією і допитом сприяє забуванню окремих деталей події. Крім того, водій чи його родичі можуть впливати на потерпілого, намагаючись схилити його до дачі неправдивих свідчень. Якщо потерпілий відразу був доставлений до лікувального закладу, то допит його проводиться тільки з дозволу лікаря.
При допиті потерпілого з'ясовують, чи не страждає він на захворювання органів зору, слуху, в якому місці перебував до події, куди і в якому темпі рухався, коли побачив транспорт, з якою швидкістю він їхав, чи рухалися в цей час інші транспортні засоби, як вони розташовувались на проїжджій частині, яких заходів вживав водій для запобігання події(подав звуковий сигнал, зменшив швидкість та ін.), який сигнал був на світлофорі, якою частиною транспорту був збитий потерпілий, ознаки машини (тип, модель, колір, номерний знак та ін.), хто сидів за кермом тощо.
При допиті потерпілого необхідно враховувати, що внаслідок одержаної фізичної чи психічної травми або через динамічність події він може добросовісно помилятись і, давати показання, які не за всіма обставинами відповідають дійсності. У деяких випадках потерпілий може навмисно викривляти факти, звинувачуючи у всьому водія, хоча сам порушив правила дорожнього руху. Для одержання достовірної інформації треба максимально деталізувати показання потерпілого.
Допит свідків. При розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху як свідки допитуються пішоходи, пасажири, водії транспортних засобів, які не брали участі в події, працівники міліції, медичних закладів, транспортних організацій та ін. Передовсім і особливо докладно повинні бути допитані свідки-очевидці, що спостерігали за подією.
Свідкам, що перебували поза транспортним засобом, ставляться запитання, спрямовані на встановлення умов сприймання того, що трапилося, дорожньої обстановки, дій потерпілого і водія, зокрема: де перебував свідок у момент події (біля якого об'єкта, на якій відстані від місця аварії); що робив (йшов, стояв); які були умови, освітлення і видимості; стан його зору, слуху; в якому напрямку і звідки рухався постраждалий (пішохід, транспорт, велосипед); швидкість його руху і транспорту, який зробив наїзд (сутичку); наявність інших транспортних засобів, інтенсивність їх руху; в якому місці стався наїзд (сутичка); де впав постраждалий після удару; чи мало місце волочіння його тіла і на яку відстань; хто знаходився в машині крім водія; що робив водій після події (втік, надав допомогу, подавав назад, посував вперед); прикмети транспортного засобу, що зник, і водія; в якому напрямку зник транспорт тощо.
Оцінюючи показання свідків, треба враховувати психофізіологічні особливості особи, її досвід, положення щодо місця події (наприклад, якщо очевидець спостерігає подію з невеликої відстані або перебуває попереду чи позаду транспортного засобу, то складається враження про велику швидкість руху, допускаються деякі погрішності при визначенні відстаней). Тому особливу увагу слід звертати на допит свідків, які мають фахові навички водіння автомобіля. Такі особи можуть найбільш точно визначити вид і модель транспорту, його швидкість, відстань, інші елементи механізму дорожньо-транспортної події та дорожньої обстановки.
При допиті очевидців з числа
Loading...

 
 

Цікаве