WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістика. Організація і планування розслідування - Реферат

Криміналістика. Організація і планування розслідування - Реферат

неї необхідні наслідки, а саме:
1) місцем проведення аборту була квартира "тітки Ганни
2) у квартирі можуть бути виявлені сліди злочину і речі потерпілої;
3) у "тітки Ганни" повинна бути тачка, на якій тіло потерпілої було перевезено до місця його виявлення;
4) до злочину причетні інші особи, які допомагали "тітці Ганні" у транспортуванні тіла.
Перевірка названих наслідків провадженням слідчих дій - огляду та обшуку будинку, проведенням експертиз - підтвердила правильність версії.
Слідча версія у її закінченому вигляді завжди є наслідком індукції або дедукції. Індуктивні висновки - умовивід від окремого до загального - найчастіше застосовуються у випадках, коли слідча версія випливає з аналізу доказів, виявлених при провадженні окремих слідчих дій. Тоді від встановлення окремих причин походження доказів шляхом індуктивного мислення слідчий доходить до загального припущення про характер і причини події злочину. У цьому разі індукція може бути неповною (при умовиводі досліджуються не всі факти, явища, а лише їх частина) або повною, яка передбачає висновки, що ґрунтуються на знанні необхідних ознак і причинних зв'язків подій, фактів, явищ. Так, від окремих доказів шляхом аналізу і розгляду їх у взаємозв'язку слідчий доходить до за-гального висновку про причетність суб'єкта до злочину.
При використанні методуіндукції у процесі побудови версій слідчий повинен передбачати помилки, які можуть виникнути у процесі індуктивного умовиводу. До них належать помилки невірного висновку як результат помилкових посилань і висновків: "після цього - отже, внаслідок цього". Такого роду помилки можуть призвести не тільки до неправильної побудови версій, а й до невірного визначення шляхів розслідування злочину. Логічна помилка "поспішності узагальнення" полягає в тому, що висновок від окремого до загального ґрунтується не на повному і всебічному аналізі необхідних причинних зв'язків, а слідчий доходить до висновку, базуючись на вивченні частини ознак. У практиці розслідування такі помилки зустрічаються при конструюванні версій, якщо в процесі аналізу слідчий не враховує певні чинники.
Побудова версій дедуктивним шляхом передбачає як початковий момент загальні положення, встановлені у процесі розслідування злочину. Дедуктивний метод може мати місце при явно недостатній кількості виявлених по справі доказів. У цьому випадку при побудові версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення.
Так, при розслідуванні пожежі у будинку суду слідів підпалу не було встановлено. В результаті огляду був виявлений обвуглений труп сторожа суду та залишки напівобгорілих кримінальних справ у шафах канцелярії. Слідчий міг будувати такі версії:
1) підпал вчинено з метою знищення певної кримінальної справи;
2) підпал вчинено з метою помсти судді;
3) підпал вчинено з метою вбивства сторожа з яких-небудь спонукань;
4) пожежа виникла через несправність електропроводки. Тут всі названі версії ґрунтуються не на конкретних доказах, виявлених по справі, а на загальних положеннях методики розслідування пожеж, яка на підставі наукового аналізу й узагальнення досвіду слідчої практики рекомендує перелік можливих (типових) версій при розслідуванні злочинів цієї категорії.
При схожій ситуації події злочину або окремих його обставин зі злочинами, які раніше розслідувалися, слідчі версії можуть виникати за аналогією. Висунення слідчих версій за аналогією може привести до позитивних результатів при розслідуванні злочинів.
Джерелами аналогії при конструюванні версій можуть бути:
1) оперативні та слідчі дані щодо складу та методів вчинення розкритих злочинів;
2) оперативні та слідчі матеріали щодо однотипних нерозкритих злочинів;
3) загальні теоретичні положення, які ґрунтуються на узагальненні слідчої практики і дозволяють намітити певну кількість версій щодо конкретної категорії злочинів;
4) теоретичні узагальнення та власний досвід слідчого у розкритті злочинів.
У процесі конструювання слідчих версій за аналогією великого значення набуває аналіз способу вчинення злочину, оскільки він містить найбільш виразні сторони злочину.
Криміналістичні версії можуть бути класифіковані за двома підставами:
1) за обсягом понять версії поділяються-на загальні (пояснюють зміст та сутність всієї події) та окремі (поясняють зміст окремих фактів).
Різновидом загальних версій є типові версії, що відбивають видові ознаки злочину та найбільш типовий механізм події. Так, за наявності ознак крадіжки існують типові версії - крадіжка чи інсценування; при виявленні пожежі - підпал, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; при виявленні трупа - вбивство, самогубство, нещасний випадок та ін.;
1) за сферою використання версії поділяються на слідчі, оперативно-розшукові, судові та експертні. Ці версії, як правило, взаємопов'язані і можуть випливати одна з одної. Так, слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова - зі слідчої, і навпаки. Ілюстрацією цього положення може бути такий приклад. У дворі будинку пізно ввечері був знайдений труп чоловіка. При його огляді судово-медичний експерт звернув увагу на факти крепітації і висловив припущення про падіння чоло-віка з висоти. Огляд під'їздів поблизу дозволив виявити в одному з них на вікні горища нитки, схожі на одяг потерпілого. Обшук у квартирі 5-го поверху (сліди ніг вели туди) і огляд дозволили встановити, що злочин був вчинений саме там. Молоді люди пиячили і посварились, один вдарив другого по голові пляшкою з-під шампанського, після чого труп викинули з вікна горища, щоб приховати дійсну подію.
Слідчі версії перевіряються у процесі розслідування по можливості одночасно (кожна версія має свої специфічні та спільні з іншими версіями питання). При вирішенні питань про послідовність слідчих дій важливо насамперед планувати первісні та невідкладні слідчі дії, а потім - дії, якими одночасно перевіряються кілька версій.
Література
Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. - Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. - К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. - 684 с.
Loading...

 
 

Цікаве