WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історія криміналістики в Україні - Реферат

Історія криміналістики в Україні - Реферат

"Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів" за редакцією В. Ю. Шепітька.
На сучасному етапі наукові дослідження з криміналістики проводяться на кафедрах криміналістики вищих юридичних навчальних закладів, у науково-дослідних установах України (Інституті вивчення проблем злочинності Академії правових наук України (з 1995 p.); Науково-дослідному інституті проблем боротьби зі злочинністю Національної академії внутрішніх справ України (з 1997 p.); Міжвідомчому науково-дослідному центрі з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України (з 1995 p.); Харківському центрі вивчення організованої злочинності (з 1998 p.), а також у науково-дослідних експертних установах (науково-дослідних інститутах судових експертиз Міністерства юстиції України; Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України та підпорядкованих йому науково-дослідних експертно-криміналістичних центрах на місцях).
На сьогодні в Україні працюють відомі криміналісти професори: Ю. П. Аленін, В. П. Бахін, Т. В. Варфоломєєва (член-кореспондент АПрНУ); В. Г. Гончаренко (академік АПрНУ), В. А. Журавель, А. В. Іщенко, О. А. Кириченко, Н.І.Кліменко, В.О.Коновалова (академік АПрНУ), В.СКузьмічов, В.К.Лисиченко, В.Г.Лукашевич, Г. А. Матусовський, І. В. Постіка, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай (академік АПрНУ), В. Ю. Шепітько (член-кореспондент АПрНУ).
Зібрання криміналістів України у Харкові (зліва направо, верхній ряд):
В. В.Тищенко, завідувач кафедри криміналістики Одеської національної
юридичної академії, канд. юрид. наук, доц.; М. Л. Цимбал, директор
ХНДІСЕ, канд. юрид. наук; В. С. Кузьмічов, завідувач кафедри
криміналістики Національної академії внутрішніх справ України,
д-р юрид. наук, проф.; В. О. Коновалова, д-р юрид. наук, професор
кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; В. Ю. Шепітько, завідувач кафедри криміналістики
Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, д-р юрид. наук, професор; В. А. Журавель, д-р. юрид. наук, професор
кафедри криміналістики Національної юридичної академії України
імені Ярослава Мудрого; (нижній ряд) Г. А. Матусовський, д-р юрид. наук,
професор кафедри криміналістики Національної юридичної академії України
імені Ярослава Мудрого; М. В. Салтевський, д-р юрид. наук, професор
кафедри криміналістики Національної юридичної академії України
імені Ярослава Мудрого; В. Г. Лукашевич, перший проректор Запорізького інституту МВС України, д-р юрид. наук, професор.
Тільки за останні 10 років в Україні захищена низка докторських дисертацій: "Основи теорії професійного спілкування слідчого" (В. Г. Лукашевич, 1993); "Криміналістичні знання: природа, структура, оптимізація використання" (Н.І. Клименко, 1993); "Організаційні, процесуальні та криміналістичні проблеми захисту адвокатом прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного" (Т. В. Варфоломєєва, 1994); "Теоретичні проблеми систематизації тактичних прийомів в криміналістиці" (В. Ю. Шепітько, 1996); "Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми і засоби здійснення" (В. С. Кузьмічов, 1996); "Основи криміналістичної мікрології" (О. А. Кириченко, 1996); "Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків злочинів" (Ю. П. Аленін, 1997); "Теорія та методологія криміналістичного прогнозування" (В. А. Журавель, 2000).
3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
У 1923 р. Раднарком УРСР прийняв постанову про заснування в Харкові, Києві та Одесі обласних кабінетів науково-судової експертизи і затвердив положення про них (хоча Київський інститут і Одеська лабораторія були організовані ще в 1914 p.). Ці установи були створені з метою провадження різного роду науково-технічних досліджень за судовими справами. Київський кабінет очолював С. М. Потапов, а потім В. І. Фаворський. Першим директором обласного кабінету в Харкові був талановитий судовий медик і криміналіст М. С. Бокаріус (1923-1931), а після смерті цей заклад очолив його син М. М. Бокаріус. Для виконання поставлених завдань у складі кабінетів було передбачено створення чотирьох секцій: 1) хімічних і фізико-хімічних досліджень; 2) судово-фотографічних досліджень; 3) судово-медичних макро і мікроскопічних досліджень; 4) ідентифікації особи.
У 1925 р. кабінети були перейменовані в інститути науково-судової експертизи. На той час в інститутах діяли шість 54
секцій: 1) хімічних і фізико-хімічних досліджень; 2) біологічних досліджень; 3) фотографічних досліджень; 4) ідентифікації особи; 5) судово-медичних досліджень; 6) кримінальне- психологічних досліджень і психопатологічних досліджень. У 1926-1927 pp. опубліковано три книги журналу "Архів кримінології та судової медицини", відповідальним редактором якого був директор Харківського інституту М. С. Бокаріус. У 1931 р. видавався журнал "Питання криміналістики та науково-судової експертизи", а в 1936 р. було видано спільний збірник Українського інституту судової політики і Харківського інституту судової експертизи "Питання кримінального процесу та техніка розслідування злочинів". У 1937 р. було надруковано збірник трьох українських інститутів науково-судової експертизи (Київського, Харківського і Одеського) "Криміналістика і науково-судова експертиза".Починаючи з 1964 р. в Україні виходить міжвідомчий збірник наукових і науково-методичних праць "Криміналістика і судова експертиза". *
У роки Великої Вітчизняної війни експертну діяльність проводили в основному науково-технічні відділи (НТВ) органів міліції. Київський, Харківський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз відновили свою експертну і наукову діяльність у 1943-1944 pp.
З 1946 р. директором Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз був призначений В. П. Колмаков, який успішно керував інститутом протягом 20 років. На сьогодні в Україні створені і функціонують науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України: в Києві, Харкові, Одесі, Львові, Донецьку, а також філії в Сімферополі, Севастополі, Дніпропетровську, Полтаві, Черкасах, Тернополі, Луганську, Миколаєві, Чернігові, Вінниці. Інститутами здійснюється науково-дос-лідницька та науково-методична робота. Колективи інститутів запропонували низку нових експертних методик та методів дослідження. Експертами захищені кандидатські та докторські дисертації.
Зараз НДІСЕ Міністерства юстиції України мають такі власні лабораторії: судово-почеркознавчих і комп'ютерних досліджень, судово трасологічних, судово-балістичних, вибухотехнічних, судово-біологічних, судово автоте-хнічних, судових будівельних та пожежних, судово-товарознавчих, судово-фізичних і хімічних досліджень.
В Україні функціонує система експертних криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ. Перший кабінет науково-судової експертизи почав працювати у 1919 р. при Центральному управлінні карного розшуку Росії. У 1921 р. кабінет був реорганізований у науково-технічний підвідділ при карному розшуку НКВС, а у 1922 р. - в науково-технічний відділ. З 1936 р. аналогічні науково-технічні підрозділи були створені в міліції на всій території СРСР, а впродовж свого існування змінювали назви на експертно-криміналістичні управління і експертно-криміналістичні відділи.
Окрім експертних установ Міністерства юстиції України, судово-експертні та криміналістичні дослідження в Україні на теперішній час провадять експертно-криміналістична служба МВС України (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Експерти центрів проводять різні види експертиз і досліджень, приймають участь у проведенні слідчих дій як спеціалісти. В експертно-криміналістичних підрозділах проводяться: 1) криміналістичні експертизи (дактилоскопічні, трасологічні, холодної зброї, почеркознавчі та ін.); 2) спеціальні експертизи (наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, харчових продуктів, волокон та волокнистих матеріалів, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів, скла і кераміки, вибухових речовин, обставин і механізму пожеж тощо).
Література
Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. - Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. - К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. - 684 с.
Loading...

 
 

Цікаве