WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Антична суспільна думка про демократію та принципи її реалізації - Реферат

Антична суспільна думка про демократію та принципи її реалізації - Реферат


Реферат
на тему:
Антична суспільна думка про демократію та принципи її реалізації
Основні риси господарської культури держав-полісів античної епохи свідчать про формування у середині першого тисячоліття до н.е. особливої політичної системи, котра стала першим в історії зразком демократичної державності.
Інтерес дослідників до феномену рабовласницької демократичної республіки середини 1 тис. до н.е. не слабшає вже багато віків. Справа в тому, що історики, спеціалісти з теорії держави і права бачать у ній витоки й аналогії багатьох політичних, філософських, етичних, культурних проблем сучасності. В останні роки цей процес помітно пожвавився і в Україні: в умовах відтворення в державі ряду демократичних інститутів вивчення античної демократії отримало особливу актуальність.
Політичне життя того часу характеризувалось боротьбою двох основних течій: демократичної та олігархічної. Демократичні тенденції представляли заможний демос, ремісники й селяни. Їх ідеалом був громадський устрій, при якому верховна влада належала б переважній більшості громадян, зорганізованим у Народні збори. Представники олігархічної течії (земельна аристократія та великі землевласники) прагнули до такого державного устрою, при якому вся повнота громадянських прав, виражена перш за все у можливості брати участь в управлінні державою, була б надана лише найбільш багатій частині населення. Були також прихильники аристократичної форми правління, тобто влади знаті, "кращих", достойніших.
Протистояння течій врешті решт закінчилось перемогою демократії, чиєю колискою з повним правом можна вважати Давню Грецію. Антична демократія представляла собою добре організовану політичну систему, котра базувалась на взаємодії ряду важливих демократичних інститутів. Охоплення державних посад будувалося на принципах виборності, колегіальності і підзвітності. Створена система давала можливість громадянам вільно брати участь в управлінні державою, висловлювати думки і переконання. Основна перевага цієї політичної системи полягала у тому, що вона давала людям можливість бути політично і морально незалежними, створювала умови для розкриття і вдосконалення кожної людини.
У соціальній структурі тогочасного суспільства можна виділити чотири основні категорії населення: 1) заможні громадяни-рабовласники, 2) демос - повноправне у політичному аспекті, але бідне чи середнє у майновому плані населення, 3) метеки - вільне, але політично неповноправне населення, 4) раби.
Політику держави того часу цілком можна назвати соціально-орієнтованою. Селяни-власники не платили податку на землю, біднота ж переселялась в колонії, де кожному надавалась ділянка землі. Держава також слідкувала за ціноутворенням, перш за все за вартістю хліба як основного продукту харчування. Особи, помічені у порушенні цінової політики, платили великі штрафи. Дбала держава і про культуру. Так, наприклад, у Афінах, був встановлений так званий терикон - видачагрошей на відвідування театру.
На голосуваннях переможця визначали за шумом натовпу, що вітав людину, яка сходила на поміст. Вибори проводились щороку. Таким чином ніхто не міг твердо закріпитись при владі, і народ мав можливість на законних підставах поміняти негідного правителя. Вибори проходили не шляхом голосування, а через жеребкування, в якому греки вбачали волю самих богів. Так, наприклад, кожен вільний афінянин хоч раз в житті, але займав той чи інший пост, а більшість - і не раз.
Активну участь у політичному житті держави брав суд. У свій час знаменитий законотворець Солон видав закон: "хто образу яку бачить, може в суд жалітися". У випадку, коли громадянин вбачав у діях іншого шкоду державі, він, навіть не будучи особисто скривдженим, подавав до суду. До суду не можна було притягувати лише посадових осіб при виконанні обов'язків, після цього терміну всі незадоволені могли звертатися зі своїми скаргами. Завдану державі шкоду винний виплачував зі свого гаманця, тому на деякі посади існував майновий ценз.
Античний світ - історично перша цивілізація, заснована на вимогах дотримання добре розроблених законів, які опирались на елементарні життєві норми, зрозумілі всім і кожному зокрема. В сучасному ж світі майже ніхто не знає до кінця ні своїх прав, ні обов'язків.
В античному світі вперше склалася розвинута система товарно-грошових відносин: виробництво було орієнтоване переважно на ринок. В подальшому ця Ринкова економіка склала основу товарно-грошових відносин сучасності.
У ході розвитку античної цивілізації були закладені основи громадянського суспільства - самоорганізації населення. Можна сказати, що у полісах правив закон "влада - заради благополуччя власного народу, а не влада - заради влади чи власного благополуччя".
Як же розглядали подібний суспільний устрій його сучасники? Активне політичне життя дозволило античним мислителям чітко виділити ряд ідеальних типів політичного устрою. Відштовхувлись вони при цьому від мінливості і або ж стійкості політичної організації полісів. Платон у своїй "Політеї" відмічає такі ступені деградації ідеального полісу - тімократія, олігархія, демократія і тиранія. Пізніше в "Політиці" Платон вводить дві тріади - благополучних способів правління (монархія, аристократія, демократія законна) і дисфункціональних або неблагополучних (тиранія, олігархія, демократія беззаконна).
Арістотель вважав, що будь-яка ідеальна модель, в тому числі й демократична, небезпечна своєю однобічністю, можливістю і ймовірністю збоїв. Тому він надавав перевагу змішаним формам правління.
Ось що писав про систему афінської демократії відомий давньогрецький історик Ксенофонт: "Вони вибрали собі такий порядок, при якому простому народу живеться краще, ніж благородним. Народ дає силу державі."
Loading...

 
 

Цікаве