WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Швейцарія та організована злочинність: еволюція від політики замовчування до активної протидії - Реферат

Швейцарія та організована злочинність: еволюція від політики замовчування до активної протидії - Реферат

економічна система країни.
2. Крім того, наявність злочинного капіталу в Швейцарії призводить до підриву міжнародного авторитету країни і може стати приводом до її бойкотування.
Якщо склалося враження, що ці "надто теоретичні" конструкції швейцарських спеціалістів досить відірвані від повсякденного життя, варто згадати історію із монтебурзькою доповіддю у 2000 році, в якій доводилося, що Швейцарія є місцем проведення нелегальних фінансових операцій, розміщення кримінальних капіталів та місцем дії міжнародних злочинних організацій. Цікаво відзначити, що через рік до такого ж висновку прийшов і Міжнародний валютний фонд, який наголосив на можливості втрати привабливості фінансового ринку Швейцарії через її сумнівний авторитет як центру з "відмивання" грошей.
Під тиском цих обставин у листопаді 1999 року була створена кантональним правоохоронним та поліцейським управлінням разом із президентами кантональної конференції правоохоронних та поліцейських директорів організація USIS (?berpr?fung des Systems der inneren Sicherheit der Schweiz), тобто "Перевірка системи внутрішньої безпеки Швейцарії" (ПСВБШ). Ця організація виявила незабаром значні упущення й помилки в організації внутрішньої безпеки країни, особливо в галузі боротьби із ОЗ та ТОЗ. Як, наслідок були висунуті вимоги посилення міжнародного співробітництва у боротьбі із ОЗ, тобто ТОЗ, збільшення чисельності поліцейського складу.
Саме в цей період відбулася еволюція у поглядах мешканців Швейцарії. Відомо, що населення цієї країни живе протягом досить тривалого часу у стані психозу, чекаючи на зовнішній напад, і готується до самозахисту. Саме для цих потреб майже всі міста й будинки були обладнані бункерами, населення має військову зброю вдома, а всесвітньовідомі чудові Альпи мають у своїх надрах сотні кілометрів підземних комунікацій, сховищ, бункерів, складів харчування та зброї.
Довелося терміново перегруповувати сили та ресурси: армійські ресурси були перекинуті до поліції. Проте цей процес ще не закінчився, про що свідчить "Програма конфедераційної Ради" на 2002 та 2003 рік. Кардинальні зрушення очікуються лише наприкінці цього десятиліття.
В цілому, необхідноконстатувати слабку волю і недостатню активність з боку політичного істеблішменту та ділових кіл Швейцарії щодо боротьби із ТОЗ. Вже наприкінці 80-их років ХХ ст. пролунав цілий ряд гучних міжнародних скандалів, в яких були замішані добре відомі та менш відомі фінансові інститути Швейцарії. Під тиском світової громадськості (особливо з другого боку Атлантики) Швейцарія прийняла низку законів проти легалізації ("відмивання брудних" грошей). У 1990 році був прийнятий закон, що передбачає відповідальність за недостатній нагляд банків за фінансовими операціями, тобто за допущення "відмивання" грошей. Проте, внесення статті до Кримінального кодексу у перші роки не дало відчутних зрушень. Лише через чотири роки був введений обов'язок фінансистів інформувати поліцію щодо проведення підозрілих операцій. Третій пакет заходів по боротьбі з легалізацією був прийнятий у 1997 році, коли законодавство Швейцарії більше наблизилося до практичних потреб боротьби із цим видом ТОЗ.
У 2000 році були внесені зміни і до законодавства щодо боротьби з корупцією. З цього моменту намагання підкупити також вважається злочином. І той, хто дає і хто бере, можуть бути засуджені кожний до п'яти років позбавлення волі. До кримінальних дій були введені також підготовчі стадії корупції: так звані "підкормка" та підтримання стосунків за допомогою дарунків. Самі ці зміни у законодавстві дозволили Швейцарії приєднатися до Договору про боротьбу із корупцією посадових осіб у міжнародних ділових зв'язках на європейському рівні.
Як результат цих нелегких для швейцарців змін у законодавстві відбувся й певний крок країни до посилення внутрішньої безпеки та міжнародного авторитету.
Список використаних джерел
1. Dr. Heiko Borchert & Co. Schweizer Sicherheitspolitik [I]: Reformen der 90er Jahre. Vorlesung 6.504 "Sicherheitspolitik", 23. Juni 2003, Universit?t St. Gallen.
2. Ibid. - S. 10.
3. Ibid. - S. 10, 12.
4. Heiko Borchert und Ren? Eggenberger. Selbstblockade oder Aufbruch, ?MZ, 50.Jg, Nr. 1 (Jan.-Febr. 2002). - S. 28 f.
5. Petra Y. Barthelmess. Transnationale organisierte Kriminalit?t: Ordnungspolitische Eingriffe auf internationaler Ebene und in der Schweiz, in: Bulletin zur Schweizerischen Sicherheitspolitik, 2002. - S. 27- 62.
6. Ibid. - S. 28 f.; Neuer Aussenpolitischerr Bericht des Bundesrates. Aussenpolitischer Bericht 2000. Pr?senz und Kooperation: Interessenwahrung in einer zusammenwachsenden Welt vom 15. November 2000. - S. 15-21.
7. Mark Pieth/ Dieter Freiburghaus. Die Bedeutung des organisierten Verbrechens in der Schweiz. Bericht im Auftrag des Bundesamtes f?r Justiz, Bern 1993. - S. 23 ff.
8. Bundesamt f?r Polizeiwesen. Kriminalpolizeiliche Zentralstellen. Szene Schweiz. Drogen, Falschgeld; Organisierte Kriminalit?t, Menschenhandel. Lagebericht, 1998. - S. 35; Petra Y. Barthelmess. Transnationale organisierte Kriminalit?t. - S. 29.
9. Petra Y. Barthelmess. Transnationale organisierte Kriminalit?t. - S. 29 f. (Установа "Das Bundesamt f?r Polizeiwesen" буде надалі як BPW подаватися).
10. Scherpenberg. Internationale organisierte Kriminalit?t - die Schattenseite der Globalisierung. - S. 30 ff.; 101 ff.
11. Bundeskriminalamt. Lagebild Organisierte Kriminalit?t 1999. - Wiesbaden, 2000. - S. 40 f.; Dwight C. Smith. Some Things That May Be More Important to Understand About Organized Crime Than Cosa Nostra, in: University of Florida Law Review, Nr. 24 (1971). - S. 1- 30, особливо - S. 21 f.
12. Petra Y. Barthelmess. Transnationale organisierte Kriminalit?t. - S. 30 f.
13. Bundesamt f?r Polizeiwesen. Meldestelle f?r Geldw?scherei MROS. Erster Rechenschaftsbericht 1998/1999. Bern 1999. - S. 20 ff. /далі - MROS/.
14. Petra Y. Barthelmess. Transnationale organisierte Kriminalit?t. - S. 31f.
15. MROS, 1998/1999. - S. 21 f.; Ulrich Sieber. Organisierte Kriminalit?t in der Bundesrepublik Deutschland, in: Ders. (Hrsg.). Internationale Organisierte Kriminalit?t. Herausforderungen und L?sungen f?r ein Europa offener Grenzen. K?ln u.a., 1996. - S. 43- 86.
Loading...

 
 

Цікаве