WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фактори, що сприяють “тінізації” економіки у трансформаційному суспільстві - Реферат

Фактори, що сприяють “тінізації” економіки у трансформаційному суспільстві - Реферат


Реферат
на тему:
Фактори, що сприяють "тінізації" економіки у трансформаційному суспільстві
Економічні та політичні перетворення в Україні на початку 90-их років супроводжувалися ніким не контрольованою прогресуючою еволюцією "тіньової" економічної діяльності. Кримінальні об'єднання, які накопичили або придбали в період перебудови величезний капітал в перші роки незалежного економічного і політичного розвитку України, прагнули до його легалізації.
Масштаби взаємодії "тіньової" економіки з офіційним сектором змушують розглядати "тіньову" економічну діяльність як фактор зниження можливостей державного регулювання економіки і як наслідок посилення соціальної нестабільності в суспільстві.
Специфічність процесів "тінізації" полягає в тому, що розвиток "тіньових" тенденцій не залежить від конкретної економічної системи. Відмінність полягає лише в масштабах і формах прояву таких тенденцій.
Особливістю розвитку вітчизняної "тіньової" економіки є те, що це явище виникло задовго до початку демократизації українського суспільства.
Дослідники проблеми одностайні в тому, що "тіньова" економіка досить широко розвивалася ще в радянській системі [1].
В економіці СРСР зростання "тіньових" проявів спостерігалося, насамперед, у таких видах господарської діяльності, що не підпадали під контроль з боку системи органів державного керування. До найбільш розповсюджених видів "тіньової" діяльності належали: бартерні операції, несанкціонована додаткова зайнятість; невраховані постачання продукції, будівництво; випуск неврахованої продукції, крім планових завдань; використання в комерційному обігу неврахованих матеріальних ресурсів, що отримані від позапланової неврахованої господарської діяльності і т. ін. [1, с. 62].
Соціально-економічні та політичні перетворення, що відбуваються сьогодні, призводять до появи сукупності своєрідних факторів, які значно впливають на розвиток "тіньових" тенденцій в економіці України. Розвиток другої хвилі "тінізації" економіки припав на початок 90-их років і був спровокований процесами переходу у бік домінування ринкової координації економіки.
Основними нормативними ознаками трансформації політичної й економічної системи є усунення невиправданого державного контролю. Але в умовах фази реформ усунення держави від контролю стало вигідним для кримінальних і надкримінальних структур і зацікавлених осіб [2, с. 19].
Аналіз економічних правопорушень в умовах перехідного періоду дозволяє дійти висновку, що вони є результатом, здебільшого, політико-правових владних відносин, які поширювалися на економічну галузь.
Сформовані економічні відносини є результатом адаптації суб'єктів господарських відносин до реалій політичної ситуації, що склалася в Україні.
Одночасно з деформуванням політико-економічних відносин у державі відбувається процес кримінальної перебудови економіки, що підсилюється недоліком загальнонаціонального інтересу в проведенні реформ.
Розглянемо фактори, що сприяють зростанню проявів "тіньової" економіки. Сукупність таких факторів можна розділити на три відповідні групи.
Фактори соціально-політичного характеру.
До факторів соціально-політичного характеру можна віднести:
- непродуману державну політику переходу до нових економічних відносин "незавершена лібералізація" [1, с. 64]), непослідовність і гальмування процесів здійснення соціальних, економічних реформ;
- послаблення соціальних і моральних інститутів, що пов'язано зі зміною поглядів на існуючі моральні цінності, які обумовлюють мотивацію негативних відхилень від установлених у суспільстві норм поведінки [3, с. 54];
- наявність значного явного і прихованого безробіття. Загострення прихованого безробіття є особливістю сучасного етапу становлення українського ринку праці. Воно набуло масового характеру, охоплюючи від чверті до половини зайнятого населення країни. Показники, що характеризують стан безробіття в Україні, зростають, і вченими прогнозується їх подальший рост у найближчі роки до 4 - 5 млн. осіб [4, с. 22];
- зубожіння значної частини населення, що є одним із наслідків попередньої причини. В умовах, коли мінімальна заробітна плата і реальна оплата більшості верств населення перебувають на рівні нижче прожиткового мінімуму, для багатьох людей незареєстровані угоди є способом одержання необхідного додаткового доходу;
- зниження авторитету державних структур влади і управління на тлі значної кількості необґрунтованих заборон адміністративного характеру є однією з причин нинішньої ситуації, як і серйозні недоліки в організації діяльності та функціонування виконавчої влади та її структур.
Факторами економічного характеру є:
- наявність протиріч у сфері розподільних відносин, що ґрунтуються на нераціональному використанні ресурсів. Економіка з перевагою елементів розподільного характеру за відсутності об'єктивних критеріїв розподільних відносин обов'язково викликає тіньові відносини [5, с. 53];
- непогодженість податкової, фінансової політики, інвестиційної, структурно-промислової, митно-тарифної і багатьох інших складових економічної політики держави;
- надмірно розвита система пільг, що зміцнюється внаслідок збереження і розростання адміністративних обмежень, ліцензування і заборон;
- податковий тягар, що перевищує припустимі межі (як відомо, оптимальною часткою стягнень із прибутку вважається 33 - 35 %).
Зазначені фактори призводять до інтенсивного вдосконалення і розширення системи "тіньової" економіки.
Незалежно від галузевої або регіональної приналежності підприємств (торгівля або виробництво), спостерігається чітка залежність масштабів "тіньової" діяльності від ступеня благополуччя бізнесу. Слід зазначити, що найбільш привабливим об'єктом для проникнення кримінальних структур у приватний бізнес виступають так звані "кризові" підприємства. З назви випливає, що до таких належать підприємства, господарська діяльність яких є збитковою або характеризується тенденцією до збитковості (неухильний спад виробництва в протягом значного часу).
Існує думка, що малий і середній бізнес у більшому ступені, ніж великий, пов'язаний з "тіньовим" оборотом. У той же час слід зазначити таку особливість: для малих підприємств, незалежно від ступеня благополуччя їх бізнесу, характерний приблизно той самий рівень "тіньового" обігу.
Державні підприємства, у порівнянні з приватними фірмами, характеризуються меншим рівнем витрат при взаємодії з конкретними представниками виконавчих структур і більш захищені від уваги кримінальних структур. Навіть благополучне мале підприємство представляється постачальникам клієнтом, ризик взаємодії з яким є досить високим через мобільність його активів і можливість швидкого зникнення [6, с. 17].
Наведені дані дозволяють говорити про залежність рівня "тінізації" від розмірів організаційно-правових структур.
У той же час можна відзначити також залежність рівня "тіньового" обороту від галузевої приналежностіпідприємств. Зокрема, статистичні дослідження показують, що більшою мірою "тінізація" господарської діяльності характерна для сфери торгівлі та послуг, ніж для виробництва - якщо в першому випадку майже 56 % респондентів вважають, що не оформляється понад 25 % виконаних робіт, то в другому - на подібне вказують 37 % респондентів. Це виглядає закономірним у зв'язку з високим рівнем наявного обігу саме в торгівлі й сфері послуг [6, с. 15].
Разом із тим, спостерігається зсув "тіньових" процесів із традиційних для цього явища сфер до таких, де ще кілька років назад "тіньові" явища спостерігалися вкрай рідко. До таких сфер слід віднести агропромисловий комплекс.
Ще один економічний фактор - це прагнення керівників підприємств підвищити реальні доходи працівників, що реалізується за рахунок приховання реальної суми заробітної плати, заниження фонду заробітної плати, що призводить до додаткового залучення неврахованих наявних коштів у господарський оборот. Поширеність розрахунків готівкою обумовлена також:
- низьким рівнем платіжної дисципліни;
- складностями практичного виконання арбітражних рішень;
- недостатньою надійністю регіональних банківських систем;
- великими масштабами оренди приміщень у сполученні з формованими при цьому неформальними домовленостями [6, с. 16].
Високий рівень альтернативних розрахунків, безумовно, збільшує масштаби "тіньового" бізнесу і розглядається в наукових дослідженнях, присвячених "тіньовій" економіці, як показник "тінізації" господарської діяльності.
Разом із тим, було б невірним вважати, що суб'єкти господарювання прагнуть до злиття з кримінальними структурами. Висока частка розрахунків готівкою в даних підприємствах є свідченням їх адаптації до поточних фінансових труднощів, наявності заборгованості по платежах у бюджет, високого ризику продовження розрахунків через банк, де на їх кошти може бути накладене стягнення. Основним правовим фактором "тінізації" економіки слід, на наш погляд, вважати існування значних прогалин у законодавстві, якими активно користуються правопорушники. Перехід України до ринкових відносин здійснювався без належного організаційного і правового забезпечення. Непродуманість одних законів і запізнювання інших, колізії норм у ряді законів економічного характеру, недосконалість банківського законодавства, а також законів про приватизацію сприяли розвитку і процвітанню "тіньової" і неформальної економічної діяльності. Прогалини в правовому полі є основою для "тінізації" економіки і значно ускладнюють процес її "детінізації".
Список використаних джерел
1. Колас Л. Теневая экономика как особенность российского капитализма // Вопросы экономики. - 1998. - № 10. - С. 59-72.
2. Титаренко Ю., Филонов В., Коваленко О. Господарські злочини. - Д. - 1998. - 688 с.
3. Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні // Право України. - 1999. - № 12. - С. 21.
4. Петрова И. Обострение проблемы скрытой безработицы // Экономика Украины. - 1999. - № 5. - С. 47-55.
5. Степушкина А. Деформация присвоения и инвестиционный процесс // Экономика Украины. - 1999. - № 9. - С. 47-54.
6. Бокун Н., Кулибаба И. Проблемы статистической оценки теневой экономики // Вопросы статистики. - 2001. - № 7. - С. 11-19.
Loading...

 
 

Цікаве