WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Управлінській підхід до вивчення системи забезпечення національної безпеки України - Реферат

Управлінській підхід до вивчення системи забезпечення національної безпеки України - Реферат

і здійснюють відповідну діяльність у межах законодавства України з метою підвищення ефективності її функціонування для розв'язання завдань щодо забезпечення національної безпеки.
Управління системою національної безпеки має розглядатися в декількох аспектах. По-перше, мається на увазі управління цією системою як об'єктом з боку держави. По-друге, - враховується управління, яке здійснюється всередині системи, при якому об'єктами є співробітники, служби, підрозділи, органи, а суб'єктами - керівники та управляючі апарати, які діють на відповідних рівнях і становлять у своїй сукупності управляючу підсистему всієї системи даних органів у цілому і кожного з них окремо.
У свою чергу, управління системою забезпечення національної безпеки можна визначити як особливий вид діяльності державних і недержавних суб'єктів з упорядкування системи забезпечення національної безпеки, забезпечення її оптимального функціонування і стійкого розвитку з організації управління системою національної безпеки.
Зміст цієї діяльності містить: визначення цілей, завдань і функцій суб'єктів забезпечення національної безпеки; розробку і вдосконалення їх організаційної, функціональної, інформаційної та психологічної структури; забезпечення матеріальними, інформаційними та іншими ресурсами; підготовку і реалізацію управлінських рішень; забезпечення координації та взаємодії державних і недержавних суб'єктів забезпечення національної безпеки; регулювання їх організації і функціонування з урахуванням геополітичноїобстановки та відхилень від намічених цілей; створення ефективної системи обліку та контролю і т.ін.
Головне завдання системи забезпечення національної безпеки полягає в тому, щоб створити таку систему управління, за якої можна було б здійснювати свідомий цілеспрямований вплив на ці загрози та небезпеки.
Водночас варто зазначити, що дана позиція поки не знайшла широкого застосування. Більше того, окремі дослідники пропонують вживати поняття "ліквідація небезпек", що саме по собі суперечить управлінській парадигмі аналізу національної безпеки в якості об'єкта управління. Так, наприклад, М.Б. Левицька зазначає: "...ліквідація небезпек... значною мірою відноситься до сфери діяльності органів внутрішніх справ" [2, с. 51]. Водночас, далі по тексту, автор заперечує сама собі, зазначаючи наступне: "Повну ліквідацію загроз не можна розглядати як таку, що може бути реально досягнута, оскільки загрози національним інтересам країни завжди її супроводжують в процесі розвитку і є основним фактором, що впливає на реалізацію завдань і функції системи забезпечення національної безпеки" [2, с. 62]. Отже, стає незрозумілим, якої саме позиції дотримується автор. Причому така позиція і понятійна неточність притаманна багатьом дослідженням з націобезпекознавчої проблематики [4].
Втім, наша позиція полягає в тому, щоб у межах націобезпекоз-навства застосовувати управлінський підхід, тобто таку дослідницьку програму, яка виходить з того, що існування людини, суспільства і держави в якості триєдиного організму є результатом глобального процесу управління, продуктом, який виник у ході адаптації людини до світу і виживання у ньому через отримання і обмін значущою інформацією. Національна безпека виступає об'єктом управління і, разом із системою забезпечення національної безпеки, утворюють систему управління національною безпекою.
Застосування управлінського підходу до вивчення системи забезпечення національної безпеки дозволить визначити: 1) чітке коло суб'єктів забезпечення національної безпеки; 2) чітке коло об'єктів національної безпеки; 3) канали прямого і зворотного зв'язку, по яких відбуватиметься надходження інформації від суб'єкта до об'єкта і, навпаки; 4) внутрішнє і зовнішнє середовище існування системи національної безпеки в цілому і системи забезпечення національної безпеки зокрема, що надасть змогу говорити не про знищення джерела небезпеки, а про можливість здійснення моніторингу чинників, що можуть становити загрозу або небезпеку для національної безпеки України, а у більш абстрактному плані - про управління ними.
Саме такий підхід вважається нами доцільним при окресленні як мети, так і взагалі системи забезпечення національної безпеки. Управлінська парадигма має виступати в якості дієвого засобу як пізнання, так і практичного впливу на національну безпеку. Такий підхід є новаторським, його теоретичним виходом є формування відповідних категорій націобезпекознавства, а практичним - система управління національною безпекою.
Список використаних джерел
1. Ліпкан В.А. Націобезпекознавча парадигма // Право України. - 2003. - № 2. - С. 120 - 123; Ліпкан В.А. Об'єкт, предмет і структура націобезпе-кознавства // Право і безпека. - 2002. - № 4. - С. 26 - 29.
2. Левицька М.Б. Теоретико-правові аспекти забезпечення національної безпеки органами внутрішніх справ України: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2002. - С. 14.
3. Ліпкан В.А. Поняття системи забезпечення національної безпеки України // Право і безпека. - 2003. - № 2'4. - С. 57 - 60.
4. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти / Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т проблем міжнародної безпеки. - К.: НІПМБ, 2001. - 300 с.; Костенко Г.Ф. Теоретичні аспекти стратегії національної безпеки: Навч. посіб. - К.: ЗАТ Видавничий дім "ДЕМІД", 2002. - 144 с.
Loading...

 
 

Цікаве