WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → У боротьбі з організованою злочинністю та корупцією важливі конкретні дії - Реферат

У боротьбі з організованою злочинністю та корупцією важливі конкретні дії - Реферат

мало повідомляється, які це клани, хто ними керує, про які саме організовані злочинні організації йдеться. Майже нічого не чути про судові процеси відносно більш-менш великих злочинних організацій.
Сьогодні ще немає ефективних дієвих законів, відсутня злагоджена ефективна політика, координація дій, тісне співробітництво і взаємодія всіх гілок влади в цій галузі. І тому небезпідставно на всіх рівнях відмічається, що боротьба з організованою злочинністю і корупцією ведеться недостатньо і переважно лише на папері. Для розв'язання цієї проблеми потрібен чесний, об'єктивний і, головне, - виважений аналіз стану організованої злочинності з точки зору всіх аспектів цього явища.
В останні роки в Україні розростання "тіньової" економічної діяльності досягло таких масштабів, що її неврахування призводить до значного перекручення макроекономічних показників і, якнаслідок, до серйозних помилок в аналізі, прогнозі та моделюванні соціально-економічної ситуації. Існування і розвиток "тіньової" економіки має й інші негативні наслідки.
За даними Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, комерційні банки України, обслуговуючи "тіньовий" капітал, можуть отримувати від 1,5 до 7 % прибутку від суми обігу коштів, що складає від 50 до 500 тис. дол. США за місяць, які потім потрапляють на закордонні рахунки. Спільна зацікавленість в таких оборотах змушує посадових осіб банківських установ повідомляти зловмисників про зацікавленість з боку правоохоронних органів діяльністю фіктивних фірм, що використовуються ними, розробляти та впроваджувати безпечні схеми захисту, як, наприклад, використання в момент перевірки наявних заяв без дати підписання про закриття рахунку, що дає можливість списувати кошти з розрахункових рахунків "віртуальних" суб'єктів підприємницької діяльності.
Численні аналізи та дослідження Міжвідомчого НДЦ при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю показують, що основна проблема корупції полягає у "тіньовому" секторі економіки. Останнім часом з'явилися нові форми корупційних діянь (що не караються у кримінальному порядку), це: безпосередня участь посадових осіб, державних службовців та депутатів усіх рівнів і членів їх сімей у комерційній діяльності для одержання особистого чи корпоративного прибутку; використання службового становища для "перекачування" державних коштів та матеріальних цінностей в комерційні структури і переведення грошей у готівку; надання пільг для своєї корпоративної групи (політичної, релігійної, національної, кланової та ін.) з відтягненням державних ресурсів; використання службового становища для впливу на засоби масової інформації з метою здобуття особистої та корпоративної вигоди; використання посадовими особами, державними службовцями, депутатами, політичними діячами підставних осіб та родичів у комерційних структурах з метою здобуття особистого чи корпоративного прибутку; використання службового становища для маніпулювання інформацією з метою одержання особистої та корпоративної вигоди; лобіювання при прийнятті нормативних актів в інтересах зацікавлених угруповань; не переслідуване у кримінальному порядку зловживання службовим становищем у процесі приватизації, здачі в оренду, ліцензування, квотування тощо.
Схильність до частої підготовки, зміни, скасування законодавчих актів і норм, що діють у сфері розподілу грошових і товарних потоків, використання власності, бюджетних коштів, податкових регуляторів, викликає підвищений інтерес до відповідних норм цивільного, бюджетного, податкового, митного, адміністративного законодавств і їх безперервних змін. Таку схильність можна вважати індикатором прихованих інтересів.
Внаслідок подібних юридичних пороків виникає хаос у правовому регулюванні, коли виконавчі органи і депутати довільно вибирають "тему" закону та його окремих положень і легко лобіюють інтереси конкретних юридичних та фізичних осіб. Чиновники діють тільки на розсуд, що живиться хабарами та іншими винагородами. Державні органи не пов'язані правилами, а їхні дії позбавлені відкритості. Суб'єкти господарської діяльності довільно укладають з ними угоди [3]. На сьогодні в Україні не існує механізму відзиву депутатів у разі порушення ними чинного законодавства і впливу на них виборців. Тільки через механізми впливу на них народ може реально реалізувати свої накази.
У зарубіжних країнах значна увага приділяється боротьбі з парламентською корупцією. Так, у Канаді правовідносини за участю парламентарів та членів уряду врегульовані нормами конституційного і кримінального права. В Акті про парламент і Регламенті парламенту існує ціла низка норм з правилами та рекомендаціями щодо поведінки парламентарів при зіткненні їх політичних і економічних інтересів.
Кримінальний кодекс Канади відносить таку форму корупції, як хабарництво парламентаря, до акту державної зради. Парламентарю за це правопорушення загрожує тюремне ув'язнення на строк до 14 років і автоматичне позбавлення депутатського мандату.
У США діють кодекси поведінки сенаторів і членів Палати представників Конгресу. Парламентарі повинні щорічно подавати декларацію з детальним описом усіх доходів і витрат:
- повний заробіток, дивіденди, проценти за вкладами, доходи від рухомого і нерухомого майна;
- фінансові та інші доходи, що отримані від неурядових організацій;
- оплата транспортних та інших пов'язаних з ними витрат;
- подарунки, отримані від будь-яких осіб та організацій, у тому числі у вигляді оплати транспортних витрат, харчування, проживання в готелях, пригощання в ресторанах, різних розваг;
- фінансові та інші зобов'язання, заборгованості за ними;
- угоди і домовленості з різними організаціями про можливу роботу тощо.
Корупційними діями, за які наступає кримінальна відповідальність, вважаються також розкрадання та привласнення чиновниками державного майна.
У деяких країнах кримінальне покарання наступає лише за сам факт виявлення майна, цінностей та різних витрат, що перевищують суму доходів службовця.
У статті 11 Указу Голови Китайської Народної Республіки від 21 січня 1989 р. сказано, що урядовець, майно або витрати якого вочевидь перебільшують його законні доходи, зобов'язаний пояснити джерела таких надходжень. Якщо урядовець не в змозі засвідчити своїх доходів, частина, що перевищує його доходи, має вважатись незаконними доходами. У такому випадку він підлягає ув'язненню на строк до 5 років, а частина незаконно отриманих доходів -конфіскації.
Організовані злочинні угруповання продовжують негативно впливати на економіку в багатьох регіонах України. До свого протиправного бізнесу організований криміналітет залучає
Loading...

 
 

Цікаве