WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Торгівля людьми як прояв транснаціональної організованої злочинності - Реферат

Торгівля людьми як прояв транснаціональної організованої злочинності - Реферат


Реферат
на тему:
Торгівля людьми як прояв транснаціональної організованої злочинності
Останні десятиліття ХХ і початок XXI століть відзначено в більшості країн світу наростаючою хвилею терористичних актів і транснаціональної організованої злочинності. У будь-яких формах своїх проявах вони все більше загрожують безпеці громадян багатьох держав, спричиняють суттєві негативні політичні, економічні й моральні наслідки, відчутно впливають на психологію значної маси людей. Сутність і причини, що породжують тероризм і організовану злочинність, мають багато спільного. І тероризм, й організована злочинність становлять серйозну небезпеку для усього світового співтовариства. Вони не мають державних чи національних кордонів і вже багато десятиліть "супроводжують" економічний і культурний розвиток більшості країн світу. Основні причини росту організованої злочинності криються у сфері економіки, різкому майновому розшаруванні при існуванні населення більшості країн за межами мінімального прожиткового мінімуму, політичній та культурній нестабільності суспільства, правовому нігілізмі, недосконалості правової бази [1].
Торгівля людьми є глибоко криміналізованим явищем. Вона підтримується кримінальними організаціями, що грають ключову роль у даному бізнесі. Як сектор "тіньової" економіки торгівля людьми перебуває в більшості країн поза законом, приносить колосальні доходи її власникам. Саме тому продаж і перепродаж людей стає прибутковим заняттям для багатьох злочинних груп, втягнутих у даний бізнес. Розгляд торгівлі людьми як явища, підтримуваного і провокованого організованою злочинністю чи організованими злочинними групами, дозволяє зрозуміти сховані механізми його підтримки, а звідси, - й можливості боротьби з нею.
Торгівля людьми розглядається тепер як сучасна форма рабства. У статті 3 Протоколу ООН "Про попередження і припинення торгівлі людьми" дане явище трактується як "здійснюване з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування чи утримування людей шляхом погрози, силоміць шляхом застосування інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи уразливістю становища, або шляхом підкупу, у виді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає як мінімум експлуатацію проституції інших осіб чи інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство чи звичаї, подібні з рабством, підневільний стан чи вилучення органів". Перераховані діяння визнаються в статті 4 зазначеного Протоколу кримінально караними злочинами з ознаками транснаціонального характеру.
Про криміналізацію феномена "торгівля людьми" заговорили в Україні зовсім недавно. Першоосновою для звертання до проблеми стали: 1) відкритість кордонів України і в зв'язку з цим посилення і збільшення міграційних потоків між державами й усередині країни; 2) ратифікація відповідних законів по боротьбі з торгівлею людьми в країнах СНД; 3) ратифікація урядом Віденської конвенції 2002 про транснаціональну організовану злочинність і протоколів до неї. У ситуації підписання Україною міжнародних документів по боротьбі з торгівлею людьми та організованою злочинністю замовчувати наявність работоргівлі стало неможливо. Однак зазначені, дійсно важливі кроки все-таки можна назвати "вторинними". Первинними, що підштовхнули законодавчі й виконавчі органи влади до визнання факту торгівлі людьми, стали два фактори: віднесення України до країн, які не бажають визнати масштаби організованої злочинності, у тому числі й торгівлі людьми (Другий щорічний аналітичний звіт Держдепартаменту юстиції США, 2002) [2, с. 301] і виявлення зв'язків організованої злочинності в сфері торгівлі людьми з терористичними організаціями.
В Україні зв'язок між організованою злочинністю і торгівлею людьми практично не простежувався взагалі. Співробітники силових структур, МВС, законодавчих і виконавчих органів влади виводили і дотепер виводять торгівлю людьми за межі організованої злочинності, відмовляючись визнавати її існування. Тим часом, за своїми можливостями торгівля людьми як "тіньовий" сектор економіки перевершує практично всі види кримінальної діяльності, у тому числі й наркоторгівлю. За даними Європолу, щорічний дохід від торгівлі людьми досягає 19 млрд. доларів [2, с. 215]. У зв'язку з цим торгівля людьми стає найважливішою складовою економічної бази тероризму. Іноді висловлюється думка про те, що терористичні угруповання не причетні до таких видів діяльності як торгівля людьми, оскільки вони мають серйозну економічну підтримку з боку впливових фінансових і урядових кіл в ісламських країнах, а торгівля людьми виглядає як дрібна діяльність, до якої терористичні організації не опустяться. Цей аргумент заслуговує на серйозне заперечення. Нам уявляється, що прихильники даної точки зору не беруть до уваги змінний характер діяльності та структурну організацію терористичних груп. На думку ведучих світових експертів, діяльність міжнародних терористичних організацій стає все більш витонченою і набуває принципово нових рис.
По-перше, тероризм як локальне явище, підтримуване співчуваючими окремими особами чи навіть групами, відійшов у минуле. Сучасні терористичні угруповання можуть існувати автономно, без чи при широкій підтримці населення. Загибель чи заміна лідера не припиняє діяльність угруповань, як це було раніше, а деякою мірою сприяє їх посиленню. Знищення американцями в Афганістані ряду ключових керівників "Аль-Каїди", багатьох керівників палестинських терористів ізраїльськими спецслужбами чи інших польових командирів у Чечні федеральними силами Росії є тому переконливим свідченням. Загиблі чи переслідувані спецслужбами керівники терористичних організацій набувають ореола мучеників і стають привабливими фігурами для наслідування в масах, і, особливо, для молоді.
По-друге, - згідно із дослідженням, проведеним фахівцями ФБР США, найбільш суттєві зміни стосуються "спрямування ударів" і тактики сучасних терористичних угруповань. Від терористів-одинаків тероризм перейшов до організованого міжнародного тероризму, до насильства над значними масами людей і значних збитків. Сучасний тероризм - це могутні структури з відповідним оснащенням, новітніми технологіями і фінансово-економічними можливостями. Приклади Афганістану, Таджикистану, Косово, Чечні, Філіппін, Близького Сходу свідчать, що сучасний тероризм здатний вести диверсійно-терористичні війни, брати участь у масштабних збройних конфліктах. І це є головною ознакою того, що тероризм стає одним з видів нового виклику людству. Зокрема, терористи все більше роблять мішенями своїх акцій не урядові та військові об'єкти, політичних лідерів чи великих державних чиновників, а цивільне населення, туристів, відвідувачів великих видовищних заходів, ринків, ресторанів і т. ін. Подібна "переорієнтація" призводить до зростаючої кількості невинних людських жертв. Саме цим особливо відрізняються масштабні теракти "епохи після 11 вересня 2001 року" у США, на Філіппінах, вІндонезії, Росії.
По-третє, - масштабність і розмаїття форм діяльності сучасного тероризму вимагає залучення величезних матеріальних ресурсів. За деякими оцінками, мінімальний бюджет терористичних груп складає близько 20 млрд. дол. [3]. Одними спонсорами тут не обійтися, тим більше що держави-спонсори тероризму або зникли, або втратили колишні можливості фінансування терористичної діяльності. Тероризм потребує міцної економічної бази, тому він переходить на "самофінансування" і розвиває "власну" економіку, що дає надприбутки, обчислювальні іноді тисячами відсотків. Ця економіка побудована на злочинній діяльності, адже для тероризму не існує ні моральних обмежень, ні загальноприйнятих правил і норм, ні суспільної думки, - навпроти, він їх демонстративно ігнорує. Тероризм перетворився на дуже прибутковий бізнес глобального масштабу з розвиненим "ринком праці" і вкладенням капіталів у "дохідний" злочинний бізнес: торгівлю зброєю, наркобізнес, контрабанду, викрадення людей з метою одержання викупу, фінансові махінації, виготовлення фальшивих грошових купюр, вимагання, рекет, організацію замовлених вбивств, азартні ігри й інші, не менш прибуткові види діяльності.
Фінансова база міжнародного тероризму вже сьогодні є добре структурованою, має
Loading...

 
 

Цікаве