WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Техніка протидії організованій злочинності (активно-імпульсні прилади нічного бачення) - Реферат

Техніка протидії організованій злочинності (активно-імпульсні прилади нічного бачення) - Реферат


Реферат
на тему:
Техніка протидії організованій злочинності (активно-імпульсні прилади нічного бачення)
У боротьбі з організованою злочинністю для ефективного розкриття та встановлення усіх обставин злочину спеціалізовані підрозділи намагаються використовувати наявний арсенал оперативно-технічних засобів. Одним з необхідних засобів одержання інформації про діяльність членів злочинних угруповань є прилади оперативного спостереження. Вони сприяють розширенню можливостей виявлення та фіксації візуальної інформації, дозволяють здійснювати протидію злочинним намірам. Бурхливий розвиток сучасних наукових технологій дозволив створити в останні роки новий клас приладів нічного бачення - приладів з активно-імпульсним підсвічуванням, що мають досить унікальні властивості по відношенню до існуючих систем нічного бачення.
Основою для створення цього класу приладів нічного бачення (далі - ПНБ) стало використання оригінального принципу формування зображення - активно-імпульсного синхронізованого підсвічування. Хоча ідея активно-імпульсного спостереження була ще запропонована академіком А.А. Лебєдєвим у 1936 р., реальне її використання стало можливим лише після створення сучасних напівпровідникових імпульсних лазерів.
Сутність методу. Об'єкт спостереження підсвічується короткими спалахами, тривалість яких значно менша часу поширення світла до об'єкта і назад. Прилад спостереження чітко синхронізований з роботою джерела підсвічування і вмикається в такт з посилкою світлових імпульсів. При цьому, якщо затримка в часі між моментом випромінювання імпульсу і моментом вмикання блока спостереження рівна подвоєному часу, необхідному для проходження світлом відстані до об'єкта і назад, то спостерігач бачитиме тільки сам об'єкт та невелику ділянку простору навколо нього. Глибина просторового охоплення при цьому визначається як часом ввімкненого стану блоку спостереження, так і тривалістю імпульсу підсвічування.
Для здіснення синхронізації блоку спостереження частину енергії світлового імпульсу підсвічування направляють на вмонтований в систему фотоприймач, який, перетворюючи її в електричний імпульсний сигнал, керує роботою блоку синхронізації. Імпульсний електричний сигнал формує імпульси синхронізації, котрі затримуються в блоці регульованої затримки на час, рівний проходженню імпульсом випромінювання від спостерігача до об'єкту та на зворотній шлях. З виходу блоку затримки синхроімпульс збуджує генератор імпульсів стробування, які вмикають електронно-оптичний перетворювач (ЕОП). Останній підсилює зображення та перетворює його у видиме. Спостерігач, плавно змінюючи затримку, може переміщувати вузьку зону оглядового простору за глибиною до тих пір, поки в неї не попадуть об'єкти, що становлять оперативний інтерес.
Перевага активно-імпульсних приладів нічного бачення (далі - АІ ПНБ) полягає в тому, що вони дозволяють вести спостереження не тільки за нормального стану атмосфери, але й під час туману, дощу та снігопаду.
Така конструкція АІ ПНБ дозволяє бачити малоконтрастні об'єкти, які не видимі у звичайні пасивні та активні ПНБ, ні навіть вдень в звичайні оптичні прилади спостереження. Наприклад, за допомогою АІ ПНБ можна спостерігати снігові вали чи фігури людей в білих халатах на фоні снігового простору [1]. Сучасна стаціонарна АІ-система далекого нічного спостереження ATV-2000i фірми INO (Канада), маючи потужний телеоб'єктив (F = 1000-4000 мм) та кут огляду 8°, дозволяє розпізнати та зафіксувати форму транспортного засобу на відстані до 5 км, а розпізнати номерний знак - на відстані 2 км [3].
Окрім цього, їх система побудови АІ ПНБ дозволяє використовувати його як далекомір для визначення відстані до об'єкта. Оскільки зображення об'єкта спостереження з'являється тільки при певній величині затримки, яка прямо пропорційна віддалі до об'єкта, то ця властивість і зумовлює виникнення можливості виміру відстані до об'єкта. Точність вимірювання досягає 5 - 10 м. На відміну від звичайних лазерних далекомірів, в АІ ПНБ виключена можливість видачі хибного значення віддалі за рахунок реакції далекоміра на випадкові перешкоди, які можуть трапитися на шляху зондуючого випромінювання (наприклад, віти дерев, дроти та ін). В АІ ПНБ ці хибні сигнали відсікаються затримкою. Так, розроблений фірмою "Медитон" (РФ) переносний АІ ПНБ ІІ покоління "Титан 720" з дальністю спостереження 1000 м, масою 2,2 кг, автономним живленням наругою 9-12 В забезпечує точність визначення відстані до об'єкта 10 м [1].
Інша перевага даного класу приладів полягає в тому, що в імпульсному режимі будь-яка тривала світлова перешкода (випромінювання прожекторів, фар, полум'я вогнищ і т.п.) послаблюється в кілька разів, що дорівнює скважності роботи приладу, завдяки якому здійснюється селекція об'єкта спостереження на фоні світлових перешкод. Додаткова перешкодозахищеність досягається використанням в АІ ПНБ відсікаючого фільтру з смугою пропускання, яка відповідає робочій зоні лазерного випромінювання. Реальне значення ступеня захисту від світлових перешкод може досягати 105 - 107. Цього достатньо для того, щоб спостереження не порушувалося при дії на АІ ПНБ прожектора з силою світла до 4 х 106 кд, а також для ведення спостереження в денних умовах, навіть в ясний сонячний день. Таким чином, АІ ПНБ, на відміну від традиційних приладів на базі ЕОП, дозволять вести цілодобове спостереження.
АІ ПНБ може змінювати режим спостереження тобто працювати в пасивному, активно-безперервному та в активно-імпульсному режимі. Недоліком активно-імпульсного режиму є обмеженість глибини простору спостереження, яка визначається тривалістю імпульсу стробування, а також тим, що поле зору АІ-режиму рівно тільки куту підсвічування лазерного джерела підсвічування. Зазвичай, цей кут не перевищує від одного до трьох градусів. Таким чином, для виявлення потрібного об'єкта треба вести пошук як по полю, так і глибині, що вимагає значних витрат часу. Тому рекомендується проводити загальний огляд в пасивному режимі. Дальність виявлення об'єкта в 1,5 рази перевищує дальність його розпізнавання. Тому в пасивному режимі проводять тільки виявлення, а для розпізнання та вимірювання відстані до об'єкта використовують АІ-режим. Коли освітленості для пошуку замало, використовують активно-безперервний режим.
Можливо також використання "гібридного" режиму, в якому одночасно сполучаються всі три вище згадані режими. Цей "гібридний" режим є оптимальним для керування транспортними засобами.
Багато фірм розробляють АІ ПНБ з виводом зображення на телевізійну камеру на основі ПЗЗ-матриці. Так, телевізійний АІ ПНБ НДІ "Платан" (РФ) забезпечує дальність спостереження до 1000 м при глибині оглядового простору 3-30м, куті огляду 1,5-15° та роздільною здатністю 350 ТВ-ліній.
Досить цікаві особливості відкрив за наявності можливості цілодобового спостереження ефект утворення відблисків лазерного випромінювання на відбитих від оптичних та оптико-електронних елементів пристроїв спостереження танаведення. Він дозволив створювати модифікації приладів для виявлення оптичних засобів протидіючої сторони (наприклад, оптичних прицілів вогнепальної зброї, біноклів і т.п.). Були створені детектори оптичних пристроїв, антиснайперські приціли, локатори оптичних пристроїв, лазерні телевізійні системи виявлення оптичних пристроїв. Провідні позиції тут займає фірма "Транскрипт" (РФ). Наприклад, одна з її розробок - АІ ПНБ "Мираж-1200" забезпечує дальність виявлення відблисків оптичних приладів до 1200 м [4]. Ці високотехнічні пристрої, створені на основі АІ-методу, пройшли практичну перевірку при здійсненні антитерористичних заходів МВС РФ. Як показала практика, своєчасне виявлення сил та засобів протидіючої сторони надає не тільки фізичну і тактичну перевагу, але й в значно піднімає психологічний настрій особового складу, зміцнює впевненість у ефективності дії сучасних засобів спеціальної техніки.
Список використаних джерел
1. Волков В.Г. Активно-импульсные приборы ночного видения // Спец. техника. 2002. - № 3. С. 2-11.
2. Волков В.Г. Лазерные осветители и целеуказатели для приборов ночного видения // Спец. техника. - 2002. - № 2. - С. 2-5.
3. Шелков В.А. Первый "Милипол" нового века // Спец. техника. - 2002. - № 1. - С.14.
4. Специальная техника и информационная безопасность: Учеб. Под. ред. В.И. Кирина. - М.: Академия МВД России, 2000. - Разд. 1.3, 1.8.
Loading...

 
 

Цікаве