WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Теоретичні проблеми сучасного погляду на розвиток кримінології - Реферат

Теоретичні проблеми сучасного погляду на розвиток кримінології - Реферат

(кримінальна психологія і кримінальна статистика), які тісно пов'язані з кримінологією. Без знання вищеназваних наукових сфер кримінолог не може вважатися підготовленим ні теоретично, ні практично. Тому виникає потреба в тому, щоб ці науки йшли в своєму розвитку разом у тісній взаємодії, а їх надбання мали б змогу використовуватись кримінологічною практикою. Доречним є наявність в межах галузі кримінологічної науки таких підгалузей, як профілактика злочинів, кримінологічна віктимологія, пенітенціарна, військова, економічна, оперативно-розшукова, сімейна кримінології. До речі, дві останні підгалузі щойно виникли і заслуговують на увагу та існування у межах фундаментальної науки кримінології.
Наприклад, В.М. Попович у своїй монографії "Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки" підкреслює самостійність і базовий характер кримінології та розвиток інституціалізації спеціально-кримінологічних теорій, де в межах фундаментальної кримінологічної науки як її підгалузь розглядається "економічна кримінологія", з визначенням поняття даної підгалузі, її предмета та співвідношення з теорією детінізації економіки. Спеціально-кримінологічні інститути як елементи теорії детінізації економіки мають своїм завданням проведення економіко-кримінологічних експертиз та апробацій, заснованих на теоретико-методологічних засадах [4]. Такі автори, як В.В. Колесников та інші також розглядають "економічну кримінологію" як наукову підгалузь кримінології, що вивчає генезис економічних злочинів, аналізує сторони економічного життя, кризові явища тощо [5].
Як новий підхід до розробки нового напряму в кримінології щодо розвитку і поширення меж кримінологічної науки, використання кримінологічних знань у теорії і практиці оперативно-розшукової діяльності свідчить вихід в світ навчального посібника, рекомендованого Міністерством освіти Російської Федерації в якості навчального курсу для студентів вищих навчальних закладів "Оперативно-розшукова кримінологія", де оперативно-розшукова діяльність визначається як емпіричне поле кримінології, а оперативно-розшукова кримінологія - як напрям дослідження злочинності. Зазначається об'єкт і предмет оперативно-розшукової кримінології, методологія, методика та організаційні проблеми оперативно-кримінологічних досліджень [6].
Процес виникнення і розвитку кримінологічних підгалузей на підставі виділення в якості предмета дослідження злочинності, її взаємозв'язку з іншими системами, що мають саморозвиток в сучасний період, нараховує значну кількість таких утворень, у тому числі таких, як:
"сімейна кримінологія" (кримінофамілістика), що виникла в 70-х р. ХХ ст. у м. Ленінграді (Санкт-Петербурзі), яка вивчає зв'язки інституту сім'ї і злочинності;
"політична кримінологія", що досліджує закономірності та взаємозв'язки злочинності й політики. При цьому розглядається як правоохоронна, так і протиправна її сторони, аналізується злочинна політика тоталітарних режимів, її вплив на загальну злочинність, злочини проти конституційного ладу і безпеки держави;
"кримінологія засобів масової інформації". Її автор - Г.Н. Горшенков співвідносить соціальний інститут масової комунікації з усіма складовими кримінологічної тріади: злочинами, причинами їх масового відтворення, контролем злочинності, розповсюдженням засобами масової інформації злочинних ідей і сприянням почуттям і настроям на вчинення протиправних дій [5].
Не виключається в майбутньому поява інших підгалузей в межах кримінологічної науки та прикладних напрямів кримінологічної практики.
Розширення предмета кримінології, запровадження у науковий обіг кримінологічного поняття злочинності відображає, на перший погляд, послаблення залежності від кримінального права і, деякою мірою - протистояння йому. Але насправді ніякої колізії і протистояння тут не існує, відбувається логічно зумовлений розвиток і саморозвиток названих наукових феноменів, який, навпаки, сприяє досягненню кримінологічної та кримінально-правової істини і виконанню соціального замовлення протидії злочинності. У даному разі науково значущу перспективу матиме кримінологічне осмислення кримінальної юстиції в якості функціональної системи, яка представляє собою єдність законодавства і правозастосовчої діяльності. Взаємозв'язок і взаємообумовленість кримінології і спеціальних галузей законодавства є перспективою розвитку практичної кримінології.
Це підвищує превентивні можливості як кримінально-правових, так й інших законодавчих положень та їх кримінологічну обґрунтованість, знижує рівень протиріч між ними, сприяє ефективності законодавства та недопущенню криміногенності законів.
Таким чином, межі статусу кримінології та одночасно відношення її до кримінального права полягає в тому, що вона певною мірою є наукою не тільки про злочини, що визначені кримінальним законом, а й про ті суспільно-небезпечні діяння, що ним не названо, але реально вчиняються і посідають значне місце у структурі правопорушень. Наприклад, Закон України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р., який визначає не тільки поняття корупції та корупційного діяння, але називає вид і міру покарання за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією. Тому, на наш погляд, кримінологію не варто розглядати як ".. теорію протистояння злочинності, яка покликана пропонувати свої рекомендації для правових наук, спираючись на конкретне соціологічне та психологічне вивчення відхиленої поведінки та її факторів" [7].
Зазначені та багато інших чинників дають обгрунтовані підстави вважати кримінологію базовою наукою про злочинність та засоби її запобігання і протидії, яка сприяє виникненню, розвитку і удосконаленню інших наукових напрямів кримінального профілю.
Юридизація кримінологічної науки є природною, бо вона має безпосереднє відношення до фактів та відносин правового характеру і тому без перебільшення підкреслює саме юридичну сторону даного явища.
Кримінологія як складова частина юриспруденції здійснює певний вплив на правову сферу,на яку розповсюджуються повноваження державних органів під час вирішення правових питань з метою досягнення правосуддя та інших справедливих рішень органів юстиції.
Юриспруденція давно подолала виключно юридико-догматичний підхід, тому кримінологія як юридична наука не може не враховувати базис і надбання філософських, соціально-психологічних та інших знань, але існує спеціалізація кримінології, яку не можуть замінити вищезазначені галузі знань. І, як справедливо зазначає, на наш погляд, А.І. Долгова, "розвиваючись в межах юриспруденції, кримінологія стала загальнотеоретичною наукою для наук кримінального циклу (кримінального і кримінально-виконавчого права, кримінального процесу і криміналістики, оперативно-розшукової діяльності та судової психіатрії тощо), кількість яких не є сталою, а співвідношення кримінології і вказаних наук можна порівняти як співвідношення теорії держави і права та інших юридичних дисциплін" [8].
Особливе місце в розробці концептуальних положень кримінології як науки про злочинність посідає кримінологічна практика, яка за сучасних умов, завдяки багатьом розробкам вчених та більш уважному ставленню до кримінологічних проблем з боку влади, набуває подальшого розвитку. Це, перш за все, залежить саме від кримінологічної політики як стратегічного напряму протидії злочинності в країні.
Кримінологічна політика, яка потребує подальшого дослідження сьогодні, є складним явищем, що знаходиться у стадії формування та
Loading...

 
 

Цікаве