WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Теоретичні проблеми сучасного погляду на розвиток кримінології - Реферат

Теоретичні проблеми сучасного погляду на розвиток кримінології - Реферат


Реферат
на тему:
Теоретичні проблеми сучасного погляду на розвиток кримінології
Процес розбудови та оновлення суспільства, розвитку економічної, соціальної, політичної сфер в Україні передбачає зростання потреби у забезпеченні його стабільності та керованості, захисті конституційних прав і свобод особи, громадських і державних інститутів від злочинних посягань та здійснення результативного впливу на фактори стримання злочинності в період становлення та розбудови правової держави.
Аналіз взаємозалежностей кримінальної ситуації та відповідної соціальної реакції на неї, взаємодії злочинця та його жертви, діяльності органів соціального контролю за рівнем злочинності в межах реальних суспільних відносин та усвідомлення зазначених процесів сьогодення спонукає до більш активного використання можливостей кримінології у сферах законотворчої та правозастосовчої практики протидії злочинності. Саме розробка концептуальних положень, що складають систему наукових знань про злочинність, закономірності та тенденції її розвитку і заходи запобігання та протидії як комплекс основних ідей, задумів і тлумачень у даній науковій і практичній сфері діяльності, має не тільки привернути до себе увагу, але й об'єднати зусилля юристів (кримінологів), вчених і практиків для вирішення зазначених соціальних проблем. Оприлюднення та обговорення означених питань сприятиме розвитку вітчизняної кримінології в цілому, у тому числі - розв'язанню різного роду дискусійних, полемічних питань теоретичного і практичного характеру, а також подоланню неузгодженості та протиріч щодо принципових положень кримінології, теоретичного і практичного аспекту, які виникають останнім часом, завдяки їх недостатньому концептуальному визначенню та науковому обґрунтуванню.
Підтримуючи в цілому вже розпочату дискусію з кримінологічних проблем, про які, зокрема, йдеться в колективній монографії (О.В. Баляба, Е.В. Віленська, Е.О. Дідоренко, Б.Г. Розовський - "Кримінологія: запрошення до дискусії. - Луганськ: РВВ ЛУВС, 2000"), а також спираючись на концептуальні положення розвитку кримінологічної наукової думки в Україні, викладені в авторському проекті голови Координаційного бюро з проблем кримінології Академії правових наук, доктора юридичних наук, професора, дійсного члена Академії правових наук А.П. Закалюка - "Концептуальні проблеми української кримінології", беручи до уваги наукові розробки представників Міжнародного товариства кримінологів і Міжнародного центру порівняльної кримінології [1], здійснено спробу висловити свою точку зору стосовно деяких питань розвитку кримінології в Україні за певними підходами, які, на наш погляд, могли б бути враховані під час розробки даної концепції.
З приводу актуальності та необхідності вирішення кримінологічних проблем, їх соціальної потреби видатний фахівець, відомий вчений-психолог Т. Шибутані зазначав, що "наукове вивчення людської поведінки, ще не вийшло з дитячого віку" [2], разом з тим "… ми-юристи не можемо чекати, поки суміжна наука стане більш дорослою", доцільно зауважив відомий юрист В.Н. Кудрявцев [3]. Саме ці та інші обставини спонукають вчених-кримінологів до активізації наукових розробок у напрямі створення оптимальних і конструктивних форм удосконалення кримінологічної теорії і практики, підвищення ролі соціальних інститутів щодо протидії злочинності. Тому, з позицій власного бачення зазначених проблем, пропонується розглядати кримінологію як юридичну науку з можливостями розвитку її теоретичних і практичних аспектів та визначення певних підходів стосовно її удосконалення.
Кримінологічна теорія як сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про об'єкти соціальної дійсності ґрунтується на практиці кримінологічного дослідження і вивчення ефективності боротьби зі злочинністю, перебуваючи в органічній єдності з практикою, постає як система консолідуючих знань про злочинність, зведених до єдиного спільного начала. Характерним для розробки кримінологічної теорії є те, що її гіпотези, категорії, інструментарій поділяються на дві групи.
Перша група охоплює сукупність вихідних понять і тверджень, які лежать в основі теоретичних знань і формулюють фундаментальні властивості:
1) об'єктів, що вивчає кримінологія, які не викликають сумніву стосовно їх причетності до науки про злочинність, якою вона є, це, перш за все:
- соціальні відносини, в яких існує, продукується і розвивається протиправна поведінка (фактичні відносини);
- правовідносини, що виникають між суб'єктами злочинних дій та органами й установами кримінальної юстиції;
- особливі форми соціальної реакції та спеціально-кримінологічний вплив на злочинність, його ефективність та результативність;
2) предмета вивчення, який не дублює предмету дослідження інших наукових галузей та його головних елементів, таких як:
1) феноменологія злочинності, яка відповідає на питання - що собою представляє злочинність як кримінологічна категорія, та окремі злочини і "фонові явища", які мають соціально-психологічну природу походження та характерні кримінально-правові ознаки;
2) особа злочинця як система демографічних, соціально-рольових, психологічних, правових та інших якостей і властивостей на макросоціальному, мікросоціальному та індивідуальному рівнях;
3) етіологія злочинності, яка поєднуючи у собі причинний комплекс (систему кримінологічних детермінант) злочинності та окремих злочинів і механізмів прояву злочинної поведінки на різних рівнях (загальносоціальному, груповому та індивідуальному), обставини та фактори супутні злочинності, у тому числі віктимологічний, разом з головним носієм даного феномену - особою злочинця відповідає на питання - чому цей феномен існує та змінюється;
4) методологія запобігання та протидії злочинності як комплексна система державних і громадських заходів, спрямованих на виявлення та усунення, нейтралізацію детермінант злочинності, здійснення превентивного впливу на особу злочинця, а також потенційного злочинця, проведення віктимологічних запобіжних заходів, укріплення законності й правопорядку та удосконалення правозастосовчої діяльності.
Зазначені вище та інші ознаки кримінології як науки про злочинність говорять про її комплексний, багатогранний, системний характер, де кожен із названих компонентів її предмета має свою завершену внутрішню єдність, комплексність та мікросистему і в науковому плані може розглядатись як мікроконцепція та самостійний предмет дослідження як складовий елемент у межах більш глобальної комплексної системи кримінологічної теорії і практики.
Зазначені вихідні положення кримінології свідчать про її унікальність і специфіку об'єктів і предмета дослідження, які не розглядає комплексно і системно будь-яка інша галузь наукових знань.
Другу групу складає сукупність похідних понять і тверджень кримінологічної доктрини, які є логічними наслідками, висновками, способами встановлення і доведення істинності її положень та в тісному структурно-логічному взаємозв'язкуутворюють цілісну систему знання, яке може претендувати на істинне. До неї відносяться метод, методологічні засади і методики та система кримінологічних концептуальних положень і знань, які використовує кримінологія як юридична наука.
Кримінологічна теорія як форма систематизації наукових знань у спосіб відображення об'єктивної дійсності, пов'язаної з наявністю злочинності та засобом пояснення її як феномена, має передбачати нові явища, закономірності, тенденції її розвитку, а також
Loading...

 
 

Цікаве