WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сучасна злочинність і удосконалення засобів боротьби з нею - Реферат

Сучасна злочинність і удосконалення засобів боротьби з нею - Реферат

гіпнозом ідеї захисту прав людини багато хто готовий забути про пряме призначення кримінальної юстиції - стримування злочинності, що знаходить усе більш витончені та руйнівні форми. Реформуючи право, необхідно поєднати ці завдання, а не протиставляти їх" [16, с. 105]. Звичайно, при цьому вторгнення державних органів у сферу особистих свобод повинне бути обмежено мінімальними межами, дійсно необхідними для боротьби зі злочинністю [9, с. 3].
У матеріалах Х Конгресу ООН з попередження злочинності і поводженню з правопорушниками (Відень, 10-17 квітня 2000 р.) сказано: "Завдання полягає не в тому, щоб досягти якихось конкретних цілей в сфері захисту прав людини або боротьби зі злочинністю, а в тому, щоб належним чином збалансувати ці дві галузі діяльності з урахуванням відповідних потреб суспільства".
Для виявлення і відстеження "тіньової" діяльності суттєвого значення набуває вирішення питань щодо організації системи збору даних, які можуть свідчити про можливу причетність людини до злочинної діяльності, отримання нетрудових доходів. Крім спеціальних обліків МВС, існує безліч інших організацій, де фіксуються всілякі акти і дії громадян (придбання нерухомості, укладення інших угод, що реєструються, покупка за кордоном автомашин та їх реєстрація в ДАІ, закордонні поїздки, декларування доходів і т. ін.).
У розрізненому вигляді ці дані можуть не привертати до себе уваги, а зведені воєдино можуть указувати (іноді "кричати") на можливість кримінальних аспектів життя і діяльності певної особи. Створення об'єднаного комп'ютерного обліку і систематизації даних про життєдіяльність громадян дозволило б значно удосконалити виявлення ознак злочинної діяльності та попередження злочинів. Наприклад, слугувати підставою для офіційного попередження тих, у кого спостерігається "зашкалення" нормативів правомірної поведінки. Висловлюються пропозиції щодо забезпечення електронного обліку та спостереження за всіма злочинцями-професіоналами у масштабі країни. У Латвії відповідно до ст. 5 Закону про боротьбу з корупцією Міністерство юстиції і Державна служба доходів зобов'язані представляти до Кабінету Міністрів дані на посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження.
Проти такої системи збору і використання даних є заперечення - вторгнення в особисте життя. Але чому, по-перше, кожен окремий вид обліку (реєстрації) не порушує прав особистості, а всі разом - посягають на права та інтереси особистості? По-друге, - чим це може загрожувати чесному, законослухняному громадянинові? По-третє, - ці дані не можуть розглядатися як підстави для залучення до кримінальної відповідальності, а лише слугувати приводом для перевірки і профілактичної роботи. По-четверте, - можна встановити порядок видачі цих даних тільки за мотивованим письмовим запитом правоохоронних органів за наявності інших сигналів і даних про неблагополуччя в поведінці конкретної особи. По-п'яте, - за неправомірне використання такої інформації може бути встановлена кримінальна відповідальність. Г.Л. Цахерт у зв'язку з цим вказує, що ефективність боротьби з організованою злочинністю "має свою ціну", тому суспільство повинне вирішити - "чи готове воно заплатити цю ціну" [19, с. 11].
Багато засобів боротьби зі злочинністю, ознайомлення з чужим листуванням, прослуховування телефонних розмов і т. ін., звичайно, аморальні. Однак, "негативна моральна оцінка таких дій не перешкоджає їх здійсненню, якщо на шкалі цінностей вони виступають як "менше зло", якщо їх цілі безумовно моральні" [20, с. 112-113]. Вибір такого рішення, безсумнівно, є результатом морального компромісу, припустимого в слідчій діяльності лише в тих випадках, "коли іншого виходу немає, а результат такого компромісу позитивно впливає на досягнення цілей попереднього слідства. Безумовне заперечення компромісу в слідчій діяльності є нічим іншим як проявом уявної турботи про "абсолютну чистоту" застосовуваних засобів боротьби зі злом".
"Умови, в яких зараз працюють слідчі, - підкреслює Р.С. Бєлкін (і це можна в цілому віднести до правоохоронної діяльності), - без перебільшення - екстремальні. До перевантажень і постійного дефіциту часу необхідно приєднати і витончену протидію, що вчиняється злочинцями, широкі можливості перешкоджати встановленню істини, якими володіють організовані злочинні співтовариства. За цих умов неприпустимо позбавляти слідчого будь-якого тактичного засобу боротьби зі злочинністю тільки тому, що він може викликати сумніви в його абстрактній "моральній чистоті", поняття якої формулюється в безнадійному відриві від життя, від реальної слідчої практики" [20, с. 115].
Список використаних джерел
1. Азаров В.А. Борьба с организованной преступностью: российский опыт законотворчества и прогнозы XXI столетия // Полиция в XXI веке: прогнозы, модели, деятельность. - Омск, 2000.
2. Кавалиерис А.К. Об одном аспекте интеграции криминалистической и оперативно-розыскной деятельности // Роль и значение деятельности профессора Р.С. Белкина в становлении и развитии современной криминалистики. - М., 2002.
3. Міхєєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. - К., 1995.
4. Урсу Н.И. Принцип состязательности в судопроизводстве Молдавии // Прокурорская и следственная практика. - 1997. - № 1.
5. Организованная преступность - 2 / Под ред. А.И. Долговой, С.В. Дьякова. - М., 1993.
6. Волынский В.А. Криминалистическое обеспечение предварительного расследования преступлений: право и права, традиции и современность //Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью: Информац. бюлл. Академии управления МВД России. - № 13. - М., 2001.
7. Защитник по уголовному делу. - М., 1998.
8. Колесник В. Сомнительные новеллы УК РФ // Законность. - 1999. - № 3.
9. Уголовно-процессуальный кодекс Федеративной Республики Германии. - М., 1994.
10. Reynolds М. The Economics of Criminal Activity // The Economics of Crime N.Y. ets., 1980.
11. Рябова А. Борьба с преступностью требует ограничения прав граждан? // Юстиция. - 1996. - № 4.
12. Михайлов В.И. Правомерный вред и некоторые вопросы нормативного регулирования оперативно-розыскных мероприятий // Изучение организованной преступности: российско-американский диалог. - М., 1997.
13. Вандышев А., Овчинский В. Стратегия профилактики // Сов. юстиция. - 1991. - № 1.
14. Коржанський М.Й. Нариси уголовного права. - К., 1999.
15. Волынский В.А., Попов И.А. Предварительное расследование в аспекте нового УПК РФ: проблемы, пути их решения // Актуальные проблемы криминалистики на современном этапе. - Краснодар, 2002.
16. Бойков А.Д. Концептуальные проблемы проекта нового Уголовно-процессуального кодекса России // Прокурорская и следственная практика. - М., 1997. - № 2.
17. Блант У. Жертвы и судопроизводство в Америке // Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы. - Мн., 1996. - Вып. 11.
18. Rubin P.H. Economics of Crime // The Economics of Crime N.Y., 1980.
19. Цахерт Г.Л. Организованная преступность: структуры, угрожающий потенциал, проблемы подавления // Вопросы борьбы с преступностью за рубежом. - 1991. - № 16.
20. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. - М., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве