WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сучасні проблеми боротьби з корупційними проявами: міжнародний аспект - Реферат

Сучасні проблеми боротьби з корупційними проявами: міжнародний аспект - Реферат

виявляється в тому, що, по-перше, обов'язки покладаються на тих, хто не має реальних важелів впливу на корупціонерів "верхньої ланки", і котрі самі гіпотетично можуть бути корупціонерами (співробітники митниці, Фонду держмайна, банків і т. ін.). По-друге, - їх обов'язки і повноваження зовсім не конкретизовані. По-третє, - відсутнє будь-яке науково-методичне забезпечення їх діяльності. 79,7 відсотка опитаних посадових осіб зазначили, що не мають методичних матеріалів і рекомендацій з виявлення фактів корупційних діянь. 76,9 відсотка "борців з корупцією" зазначили, що їм не відомі прийоми і методи виявлення корупції. 84,6 відсотка "уповноважених" вважають, що в умовах нашої держави боротьба з корупцією не може бути результативною. 58,7 відсотка опитаних зазначили, що їм доводилося виявляти конкретні факти корупції, при цьому 73,4 % зазначили, що за виявленими фактами заходів не вживалося. Більше того, 51,7 відсотка вказали, що їм відомі випадки, коли після виявлення фактів корупційних діянь страждали особи, які виявили ці факти. За даними Р. Ноубло, в 2001 р. кожен четвертий вбитий журналіст загинув, займаючись розслідуванням корупції [4, с. 5].
Серед причин безрезультативності боротьби з корупцією чиновники зазначили такі:
а) демонстрацію видимості боротьби з корупцією, перш за все, притягнення до кримінальної відповідальності лише чиновників нижчої ланки - 92,2 %;
б) відсутність ефективного законодавства по боротьбі з корупцією - 91,9 %;
в) корупцією займаються ті, хто має вести боротьбу з нею, - 89 %;
г) наявність різноманітних видів імунітету (депутатського, суддівського і т. ін.) - 88,8 %.
Відповідь на запитання про те, хто має вести боротьбу з корупцією, на наш погляд, однозначна: законодавча й виконавча гілки влади через свої структури та органи і "зверху донизу", а не навпаки, інакше в боротьбі з корупцією ніколи не отримати позитивного результату.
Друге принципове запитання: як та за допомогою яких засобів вести боротьбу з корупцією? Сучасна злочинність обумовлює необхідність нових засобів і більш жорстких заходів боротьби з нею. Слід "виходити з конкретної ситуації в країні, а не з досить абстрактних уявлень про "права людини" [11, с. 8].
"Організованість і витонченість злочинної сторони, - підкреслює М.П. Поляков, - робить закономірною постановку питання про доцільність перегляду правил змагання держави і злочинності й, у першу чергу, правил досудового змагання" [8, с. 49]. Забезпечення безпеки суспільства завжди здійснювалося шляхом певних правових жертв. Немає і не може бути правових норм і рішень у боротьбі зі злочинністю, які б одночасно були сприятливі (захисні) для суспільства та його громадян (для захисту прав і інтересів яких створена юстиція) і тих, хто посягає на ці права. Вся процедура розслідування - це конкуренція прав та інтересів потерпілих і злочинців, інтересів особистості й суспільства: будь-яке положення (правило) процедури розслідування, будь-який захід, що вживається в процесі кримінального судочинства, або захищає інтереси потерпілого і тоді обмежує права особи, котра притягується до відповідальності, або забезпечує захист (збільшує її ступінь) прав винного і, відповідно, зменшує міру захисту прав та інтересів потерпілого від злочину, інтересів суспільства [12, с. 62].
У 1994 році в Англії був прийнятий Закон "Про кримінальну юстицію і громадський порядок", яким передбачалося суттєве обмеження права обвинувачуваного на мовчання шляхом часткового покладання на нього тягаря доказування своєї невинуватості. До даної реформи, що фактично скасовує презумпцію невинуватості, прийшли в процесі боротьби з тероризмом у Північній Ірландії. Цей Закон мав надзвичайний характер і був прийнятий в особливій ситуації, однак через кілька років норми даного закону перестали розглядатися як надзвичайні, вони стали звичайними для кримінально-процесуального права Великобританії [13, с. 259].
Ми, зрозуміло, висловлюємося за розумне надання правоохоронним органам реальної можливості вести боротьбу зі злочинністю, без урахування матимемо лише розмови і "постановку завдань" по боротьбі зі злочинністю, але не активну протидію.
Принциповою відмінністю нашого підходу до визначення засобів і методів боротьби зі злочинністю від іноземних країн є повна недовіра працівникам правоохоронних органів у нас й суттєва частка довіри в них. Досить згадати відсутність інституту понятих, можливість свідчити від імені джерела, особливий порядок виробництва слідчих дій і т. ін. [14, с. 211; 15, с. 67-70]. Абсолютно обґрунтовано В.А. Номоконов підкреслює: "Ми повинні мати таке законодавство, на яке "заслуговують" наші злочинці, тобто, "пристосовувати злочинців до закону", а не навпаки, "пристосовувати закон до злочинців" [11, с. 12]. На думку експертів, зазначає Г. Сатаров, однією з головних причин масштабної корупції є те, що збитки, які завдаються державі, та особиста вигода, котра вилучається, стають наявними не в результаті порушення законів, а за допомогою використання недосконалості законодавства або пробілів у ньому [16].
Одним з таких досить ефективних засобів боротьби зі злочинністю, особливо з корупціонерами, є контроль доходів, що включає обов'язок пояснювати джерела своїх доходів. У зв'язку з цим відразу виникає запитання: чому так довго проекти цих законів "маринувалися" у Верховній Раді України і Державній Думі Росії? "Як ви думаєте, - запитують російські вчені, - чому так довго не приймаються закони про боротьбу з організованою злочинністю і корупцією? Тому…, що відсотків двадцять депутатів Державної Думи РФ знаходяться на "зарплаті" у мафії" [17, с.15], а Ю. Скуратов додав: "Не виключено, що прийняттю закону про боротьбу з корупцією протидіяли саме ті, хто міг стати першими об'єктами його застосування" [18].
Представник Генеральної прокуратури України Ю. Лавренюк зазначив, що коли СБУ були складені протоколи про корупційні дії на заняття підприємницькою діяльністю, негайно парламент вніс зміни в статтю Закону "Про підприємництво", відповідно до нової редакції якоїзасновництво не кваліфікується як заняття підприємницькою діяльністю [5, с. 2]. Киргизький Кодекс етики для держслужбовців, що набув чинності в січні 2001 р., не став перешкодою для урядових чиновників брати участь у бізнесі або приймати на роботу родичів [4, с. 7]. А в проекті Уряду Казахстану про доповнення і зміни Закону "Про боротьбу з корупцією" запропоновано виключити з переліку родичів свояків - братів, сестер, батьків і дітей подружжя, що істотно розв'яже руки корупціонерам [3].
"Вплив корупції на догми права важко недооцінити, тому що її цілеспрямований деструктивний вплив, - вказує М.В. Селіхов, - пов'язаний з порушенням системності та взаємозв'язку правових норм, відсутністю правових гарантій, неприйняттям вкрай необхідних законів, інших юридичних актів і т. ін." [19, с. 48].
Живучість і непотоплюваність корупції визначається тим, що "фактично правлячий клан, зовні імітуючи боротьбу з корупцією, насправді підтримує її через відповідне законодавство та підзаконні акти" [20]. Крім того, хабарник найчастіше, бажаючи мати "дах", ділиться отриманою винагородою зі своїм начальством, яке, у свою чергу, також піклуючись про завтрашній день, ділиться з керівництвом ще більшого рівня, тобто, це не просто годування, а система захисту свого благополуччя [20].
Колишній Генеральний прокурор України М.А. Потебенько з приводу своїх безуспішних спроб боротися з корупціонерами нарікає: "Я часто запрошував співробітників (прокуратури - авт.), намагався з'ясувати, як вони заробляють на дорогі автомобілі. А вони мені в один голос: "Машина тещина, зятя, свата, а звідки в них гроші, не знаємо" [21]. Якщо не можна навести порядку в прокуратурі, то про яку боротьбу зі злочинністю взагалі можна вести розмову! Усе це цілком обґрунтовано відносять до "успіхів криміналу" [8, с. 51].
В.В. Лунєєв підкреслює, що питання про те, що важливіше - контроль над злочинністю
Loading...

 
 

Цікаве