WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Створення зони антитерористичної безпеки у Чорноморському регіоні: геополітичний та правовий виміри - Реферат

Створення зони антитерористичної безпеки у Чорноморському регіоні: геополітичний та правовий виміри - Реферат

інтереси цих утворень. Так, серби орієнтовані на православну Росії, хорвати і словенці - на Серединну Європу, мусульманські албанці та боснійци - на Туреччину й ісламський світ, македонці як сербсько-болгарський етнос - на Велику Православну Югославію. Звідси - проекція і на основні геополітичні сили Європи - Мондіалістский Захід, Серединну Європу, Євразію, Ісламський світ. Будучи глибоко символічним і вкрай значимим, югославський конфлікт жадає від кожної геополітичної сили і країни вибрати пріоритетні напрями своєї діяльності в цьому регіоні.
Балканський війна кінця XX ст. спочатку зовнішньо почалася як конфлікт між південними слов'янськими народами. Ув'язуючи разом ряд таких подій, як розпад СРСР, переростання Європейського Співтовариства з економічної спілки в політичну, утворену під гаслом "Єдиної Європи", виникнення Балкано-Кавказської дуги нестабільності, можна дійти важливого висновку, що Сполучені Штати Америки в такий спосіб утягують Європу до тривалого перманентного та безнадійного конфлікту.
Знаходження України в особливій системі геополітичних координат, стратегічність її положення обумовлює можливість загострення і подальшого розвитку цілої низки конфліктів. Територіальні, етнополітичні, конфесійні, протиріччя можуть трансформуватися у відкриту боротьбу з використанням насилля та терору. Існування трьох геополітичних просторів на теренах України створюють ситуацію "розірваності" держави, що може спричинити її фрагментацію, значне ослаблення, або геостратегічну переорієнтацію.
Силове поле тероризму охопило практично всі континенти, але більш за все світове суспільство та політичну еліту тривожать передумови виникнення терору глобального рівня, що утворюється на Євразійському континенті. Поряд з цим, необхідно зазначити, що в Україні "терористичного буму" поки немає, проте мають місце окремі злочини, що мають терористичний характер. Сьогодні відсутні також переконливі підстави припускати, що які-небудь українські політичні рухи мають намір використовувати тактику тероризму. Проте, аналіз оперативної обстановки свідчить, що деякі радикальні сили готові звернутися до терористичної практики, для чого, на жаль, в Україні наявні потенційні можливості й умови для активізації різних форм тероризму.
На основі аналізу ситуації в Україні, оцінки внутрішніх та зовнішніх умов, які впливають на динаміку міжнародного тероризму, політичних, етнічних і релігійних передумов - тероризм як соціальне явище, насильницький спосіб досягнення політичної мети в нашій країні має прояви, характерні для початкового ступеню його розвитку. Втім наявна низка чинників, які за певних обставин можуть стати поштовхом до активізації екстремізму та переростання його у форми тероризму. До найбільш характерних факторів, які сприяють розвитку тероризму в Україні, слід віднести політичний радикалізм.
Різні точки зору політизованих груп щодо побудови незалежної держави призводять як до крайнього загострення протиріч між ними, так і до ініційованих деякими з них акцій силового тиску на органи державної влади. Радикальні політичні угруповання під гаслами "необхідності захисту держави і трудового народу" створюють всупереч чинному законодавству незаконні формування та групи з ознаками воєнізованих, які планують використати як інструмент боротьби за владу. Серед них - УНСО, "Варта ДСУ", Тризуб, ліворадикальне об'єднання "Союз радянських офіцерів". Не відкидає силових методів боротьби за владу і Соціал-національна партія України (СНПУ), яка вважає за доцільне побудову унітарної держави на засадах соціал-націоналізму. Її лідери не виключають можливості використання у кризовій ситуації антиконституційних методів боротьби за цю мету, а також для охорони організаційних і масових партійних заходів, розгону демонстрацій та мітингів політичних супротивників, створено силові структури - так звані "Загони СНПУ", "Варта СНПУ", "Служба охорони інформації". У 1996 році у Тернопільській області викрито і припинено діяльність напівлегальної організації за зразком СБ ОУН, члени якої об'єднувалися у так звані "трійки". Угруповання мало вдатися до акцій терористичного характеру щодо прокомуністично і проросійськи налаштованих місцевих владних структур, захопити військові склади зброї, боєприпасів, заволодіти адміністративними приміщеннями та об'єктами життєзабезпечення. Загалом зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України політичні партії та громадські організації офіційно не мають на меті застосування насильницьких методів заради досягнення політичних цілей, але проблема їх визначення, теророгенності потребує подальшого вивчення.
Етнічні передумови тероризму базуються на прагненні мешканців окремих регіонів чи національних меншин до утворення територіально незалежної адміністративної одиниці всупереч чинному законодавству. Найбільш загрозлива ситуація склалася в Криму, де спостерігається тенденція радикалізації деяких структур кримськотатарського національного руху, активізація контактів між екстремістськими лідерами та представниками радикально-націоналістичних ісламістських кіл зарубіжних країн і міжнародних організацій. Утворена у 1995 році партія "Адалет" у серпні 1996 р. була прийнята до радикального крила турецької "Партії національної дії" - "Сірі вовки". Емісари "Адалет" брали участь у нараді лідерів екстремістських організацій "Аль-джихад", "Аль-гамаат аль-ісламія" (Єгипет), на якій серед інших розглядалося питання про можливе використання "добровольців" на території АРК на прохання про допомогувід "кримських братів".
Кримськотатарське питання містить у собі і численні складові, кожна з яких залишається остаточно не вирішеною, і яке у будь-який момент може стати каталізатором виникнення гострих конфліктів, здатних перерости на міжнаціональні зіткнення. Стратегічний курс меджлісу на побудову "суверенної, національної кримськотатарської держави", використання деякими лідерами національного руху погрози застосування сили для досягнення поставлених цілей реально створює умови для поширення тероризму.
Для ісламістських терористів за самою їх природою зовнішнім мотивом залишається релігія, але справжнім рушійним фактором виявляються актуальні практичні та політичні міркування, зумовлені специфічними ознаками їх середовища. Іслам став тим інструментом, ідеологією, навколо якої духівники й політичні лідери Сходу намагаються об'єднати мусульманство у відстоюванні своїх економічних і соціально-політичних інтересів. В Україні офіційно функціонують духовні, громадсько-політичні та культурологічні об'єднання мусульман. Це, наприклад, Духовне управління мусульман України (ДУМУ), зареєстроване в 1993 р. Головним імамом є шейх Ахмед Тамім. Під егідою ДУМУ відкрито ісламський університет у м. Києві, створено Духовне управління мусульман у Криму на чолі з муфтієм Курі Мустафаєвим.
Слід також зазначити, що значні зміни в зовнішньополітичному курсі України, зближення позицій із США та країнами НАТО з глобальних питань або конкретних проблем, тенденції до перегляду відносин з деякими арабськими країнами, на чолі яких стоять радикальні лідери (Іран, Лівія), участь в антитерористичній операції в Іраку, поглиблення відносин з Ізраїлем може викликати негативне і навіть вороже ставлення до України певних кіл мусульманського світу, наслідками якого можуть бути й терористичні операції проти українських об'єктів.
Цілком можлива поява підґрунтя для поширення тероризму на основі міжетнічних конфліктів за участю інших національних меншин. Так, протягом останніх років з боку окремих громадсько-політичних організацій і недержавних центрів Польщі, Румунії та Угорщини проводиться нагнітання автономістських настроїв серед національних меншин у прикордонних регіонах України, що призводить до
Loading...

 
 

Цікаве