WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Стан протидії корупції та шляхи її подолання - Реферат

Стан протидії корупції та шляхи її подолання - Реферат

знаннями норм чинного антикорупційного законодавства, а тому й не завжди їх дотримуються.
Серйозною проблемою, що впливає на стан протидії корупції в Україні, залишається поширеність корупційних проявів у правоохоронних та контролюючих органах.
На жаль, реальність сучасного розвитку нашого суспільства така, що організований криміналітет активно вишукує корумпованих відповідальних посадових осіб і, у першу чергу, серед співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури, митних, податкових, інших контролюючих органів, які б захищали його інтереси у "тіньовому" секторі економіки та у процесі "відмивання" незаконно здобутих коштів, створювали б для нього захисний бар'єр та виступали б у ролі "даху".
Як свідчать статистичні дані, у 2005 році за вчинення корупційних діянь до відповідальності було притягнуто 520 працівників правоохоронних органів, з яких 271 (52,1 %) - це працівники системи МВС України та 209 (40,2 %) - працівники державної податкової адміністрації. Такий стрибок у кількості викритих корупційних діянь, вчинених працівниками правоохоронних органів, певною мірою пояснюється намаганням системи очиститися від недбалих працівників та зрадників інтересів служби.
Проте, наведений кримінологічній аналіз не дає можливості об'єктивно оцінити рівень, масштаби та результати боротьби з корупцією в Україні тому, що дотепер не розроблені загальновизнані критерії оцінки цього явища. Існуюча статистична звітність не відображає реального стану справ, її дані не корелюються між звітами відповідних міністерств та відомствами і тому викривлюють реальні кінцеві результати боротьби з такими антисоціальними діяннями. Статистичні дані про результати боротьби з корупцією характеризують лише один бік проблеми (активність правоохоронних органів), але в жодному разі не масштаби корупції в державі. Рівень корупції, враховуючи її латентний характер, залишається достатньо високим.
Викладене дає підстави констатувати, що рівень діяльності державних і правоохоронних органів та судів щодообмеження розмірів і впливу корупції на життєво важливі сторони суспільного життя країни та організаційно-правове забезпечення цієї діяльності не відповідають вимогам сьогодення. У ситуації, що склалася в Україні, слід визнати, що існуюча правоохоронна система виявилася нездатною організувати належний опір цим загрозам і викликам.
Підвищення ефективності боротьби з корупцією, на наш погляд, потребує вирішення цілої низки питань політичного, економічного, правового та організаційного характеру [4].
Сьогодні постала нагальна проблема щодо суттєвого удосконалення чинного антикорупційного законодавства, зокрема законів України: "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про боротьбу з корупцією", "Про державну службу в Україні". В установленому порядку необхідно внести також зміни до Конституції України та Закону України "Про статус народного депутата України" щодо скасування депутатської недоторканості.
Крім розробки та вжиття заходів стратегічного характеру, спрямованих на приборкання корупції, необхідно вже зараз здійснити конкретні кроки у цьому напрямі, які залежать від ефективності діяльності центральних та місцевих органів влади.
Передусім, у цій справі основою повинно стати системне реформування правоохоронних органів та здійснення судової реформи.
Особливого значення набуває сьогодні проблема реформування системи спецпідрозділів БОЗ МВС та спецпідрозділів БКОЗ СБУ, у результаті вирішення якої буде покладено край існуючій нині розпорошеності наявних сил, подоланий паралелізм у роботі різних служб у центрі й на місцях, будуть укрупнені (за змістом роботи, при скороченні штатів) галузеві управлінські структури. Жодними об'єктивними чинниками не можна пояснити намагання Міністерства внутрішніх справ України знизити статус та обмежити повноваження спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ України. Зокрема, неприпустимим є порушення чинного законодавства, а саме, вимог п. 4 ст. 9 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" з надання керівникові Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю статусу першого заступника Міністра внутрішніх справ України, а також порушення усіх часових термінів щодо призначення начальника ГУБОЗ МВС України та начальників УБОЗ в УМВС України окремих областей.
Потребує суттєвого удосконалення діяльність Головдержслужби України щодо контролю за дотриманням міністерствами та відомствами постанов Кабінету Міністрів України, власних нормативно-правових документів, що регулюють питання створення кадрового резерву, дотримання порядку висунення на посади, проходження державної служби, створення банку даних про державних службовців, які вчинили корупційні діяння і т. ін.
Значного доопрацювання за змістом потребують чинні форми статистичної звітності про стан та результати боротьби з корупцією в Україні. Тому доцільно було б Держкомстату України разом з МВС України та Мін'юстом України за участі Генеральної прокуратури України розробити відповідні форми статистичної звітності, які б всебічно, повно, об'єктивно та одноманітно висвітлювали стан боротьби з корупцією, у тому числі - з проявами кримінального характеру.
Список використаних джерел
1. Кримінальний кодекс України. К.: Атіка, 2003
2. Експрес-інформація "Про стан злочинності на території України" (за 6 років: 2000 - 2005): МВС України. - К.
3. Закон України "Про боротьбу з корупцією" // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 34.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією" від 25 травня 1998 р., № 13.
5. Романюк Б.В., Камлик М.І., Гега П.Т. та ін. Внутрішня безпека України та шляхи її забезпечення: Наук видання. - К.: Міжвідомч. наук. - дослід. центр з пробл. боротьби з орг. злочинністю, - 2005. - 164 с.
Loading...

 
 

Цікаве