WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Стан правового захисту у сфері підприємництва - Реферат

Стан правового захисту у сфері підприємництва - Реферат


Реферат
на тему:
Стан правового захисту у сфері підприємництва
Досліджуючи проблеми підприємницької діяльності, необхідно звернути увагу на роль органів держави і місцевого самоврядування в її регулюванні, та створення перешкод, які стримують розвиток підприємництва в Україні.
Розглянемо існуючу нормативну базу, що спрямована на усунення обмежень у сфері підприємництва. Це, по-перше, укази Президента України "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" від 03.02.98 р.; "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р.; "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва" від 22.01.2000 р.; "Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності" від 15.07.2000 р. На підставі цих актів, зокрема, рекомендовано органам місцевого самоврядування під час розробки проектів та прийняття власних регуляторних актів додержуватися принципів упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності.
У статті 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого Указом Президента України "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва" від 25.05.2000 р., зазначено: "Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держпідприємництво України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. Діяльність Держпідприємництва України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Визначення Держпідприємництва України як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом свідчить про значення регулювання підприємництва для розвитку держави.
У статті 3 цього Положення сформульовані основні завдання Держпідприємництва України.
Одним з головних завдань Комітету є реалізація регуляторної політики у сфері підприємництва.
На Держпідприємництво покладено координацію діяльності органів виконавчої влади з підготовки проектів, видання та виконання регуляторних актів, а також встановлено, що проекти регуляторних актів підлягають обов'язковому погодженню з Держпідприємництвом.
У Законі України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. зазначено, що Держпідприємництво в межах своїх повноважень бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики розвитку малого підприємництва.
Таким чином, можна констатувати, що кількість нормативно-правових актів, спрямованих на усунення адміністративно-бюрократичних перешкод у сфері підприємництва зростає, що свідчить, з одного боку, про наявність цієї проблеми, а, з іншого, - про намагання її вирішити. Проте, незважаючи на постійну увагу до проблем усунення обмежень у сфері підприємництва, насамперед з боку Держпідприємництва, багато норм законодавства залишаються нормами "на папері", а саме: передача на пільгових умовах суб'єктам малого підприємництва невикористовуваних, вільних виробничих площ державних, комунальних підприємств, обладнання та іншого майна цих підприємств; забезпечення інформування суб'єктів малого підприємництва щодо майна державних, комунальних підприємств, яке пропонується до продажу, передача в оренду суб'єктам малого підприємництва, спрощення процедури відведення земельних ділянок, отримання дозволів на будівництво, реконструкцію та введення в експлуатацію промислових об'єктів, підприємств громадського харчування та роздрібної торгівлі тощо.
Основною проблемою становлення та розвитку підприємницького сектору економіки (передусім дрібних суб'єктів господарювання - тобто поширення самозайнятості населення) є наявність адміністративно-бюрократичних перешкод. Вплив інших стримуючих чинників, насамперед економічних, є не настільки руйнівним, як безпосередні приписи, заборони, вимоги отримання дозволів, узгоджень тощо. Адміністративний тиск на підприємців, як мінімум, не став слабшим. Зазначена в адміністративній реформі концепція "управлінських послуг" набагато охайніше виконується усіма рівнями державного управління (насамперед місцевим) стосовно їх платності, а не істинної суті - розбудови системи органів державної влади з позицій становлення громадянського суспільства. На жаль, адміністративна реформа не втілюється в життя повною мірою, оскільки зустрічає відчутний опір з боку чиновництва [1].
Так, за даними газети "Бізнес", за 2000 рік кількість чиновників збільшувалась у середньому на 32 за день, 135 державних службовців з'їздили за кордон на кошти програми ТАSIS. В рамках проекту вивчався досвід країн з перехідною економікою - Польщі, Чехії, Словаччини та країн, що мають давній ефективний досвід - Великої Британії, Бельгії, Німеччини, Нідерландів, Франції, Фінляндії, Швеції. Спочатку міжнародні організації фінансували підготовку концепції адміністративної реформи та її початок. Потім, коли стало зрозуміло, що ніякої реформи не передбачається, Україні відмовили у сумі 200 млн дол. США [2].
На прес-конференції "Transition - The First Ten Years: Analysis and Lessons for Eastern Europe and Soviet Union" (перехід до ринку - перших десять років: Аналіз та уроки Східної Європи і Радянського Союзу) у Світовому банку зазначалося, що існуючі перешкоди у пострадянських країнах на шляху створення та діяльності малих підприємств є головним бар'єром у досягненні сталого економічного зростання.
У країнах Центральної Європи та Бельгії нові підприємства з кількістю робітників до 50 чоловік є основним джерелом нових робочих місць. Наприклад, у Польщі, де темп приросту виробництва в 2000 р. перевищував 50 %, порівняно з 1990 р., більше половини робочої сили є задіяною на подібних
Loading...

 
 

Цікаве