WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Стан боротьби зі злочинністю і корупцією у сфері оподаткування - Реферат

Стан боротьби зі злочинністю і корупцією у сфері оподаткування - Реферат


Реферат
на тему:
Стан боротьби зі злочинністю і корупцією у сфері оподаткування
Зміна типу економічного господарювання в нашій країні спричинила необхідність формування в суспільстві економічних механізмів і поглядів на ринкові реформи з позиції результативності та відповідності принципам соціальної справедливості. Важливе значення у підвищенні ефективності економіки має проблема поглиблення теоретичного обґрунтування й удосконалення механізму функціонування системи оподаткування. Вона суттєво впливає на узгодження економічних і соціальних процесів ринкової трансформації суспільства, через неї реалізується податкова і загальноекономічна політика, що відбивається на досягненні головних макроекономічних цілей - стабілізації економічного зростання і підвищенні рівня життя населення.
Податки є найважливішим правовим і фіскальним інструментом, за допомогою якого держава забезпечує себе необхідними ресурсами для фінансування різних сфер суспільної діяльності (наука, освіта, оборона, охорона здоров'я та правопорядку і т. ін.). Тому в будь-який час для будь-якою держави актуальною залишається проблема своєчасного забезпечення грошовими ресурсами дохідної частини державного бюджету. Вирішення цієї вкрай важливої проблеми значною мірою залежить від ефективності діяльності податкової служби, а також розробки науково обґрунтованої системи оподаткування, яка б відповідала реаліям сьогодення, забезпечувала зростання податкових надходжень до бюджету та підвищувала рівень збору податкових платежів.
Отримуючи недостатній рівень податкових надходжень, держава не в змозі забезпечити належні суспільні блага. Це, в свою чергу, знижує готовність економічних суб'єктів сплачувати податки, що відтворює ситуацію дефіцитності ресурсів. У держави виникає спокуса спрямувати свої зусилля на фіскально-репресивні заходи з метою запобігання ухилень від сплати податків, що сильніше знижує її суспільну корисність. "Корені" зазначеної проблеми містяться у значній питомій вазі умовно-фіксованих витрат у загальних витратах на продукування суспільних благ (утримання системи державного управління, правоохоронних структур, систем освіти та охорони здоров'я та потребують певної частки коштів незалежно від практичного обсягу послуг, які надаються ними). Ці витрати диктують нижню межу податкового навантаження, яке може існувати в економіці. Така межа є досить високою, про що свідчить значна частка коштів, що перерозподіляється нині через державний бюджет у країнах Центральної та Східної Європи. В Україні ця частка є значно нижчою за показник наведених країн, що й відбилося на занепаді системи державних послуг. Зниження обсягів бюджетних видатків нижче за величину умовно-фіксованих витрат призвело до того, що погіршення якості суспільних благ відбувалося навіть за підвищення рівня податкового тиску. Це, власне, й обумовило суперечність між фіскальною сферою та бізнесом.
Більше того, надзвичайно високі ставки податків на прибуток, інші види податкових відрахувань детермінують не тільки вимивання оборотних коштів і "тінізацію" економіки, а й переміщення діяльності суб'єктів підприємництва в інші країни, де податкова політика формується на більш оптимальних засадах.
Головними недоліками існуючої системи оподаткування є висока питома вага податків і зборів в доходах на мікро- і макроекономічному рівнях, перевага непрямих податків і зборів перед прямими, нерівномірний розподіл податкового тягаря поміж платниками, що порушує головні принципи як податкової політики, так і системи оподаткування. Структура і обсяги податкових надходжень і динаміка макроекономічних показників України знаходяться в тісному взаємозв'язку. Структурні диспропорції національної економіки не лише перешкоджають належному виконанню фіскальної функції податків, але й суттєво деформують спроби здійснення податкового регулювання економічних процесів.
Згідно із Законом України "Про систему оподаткування" в Україні стягується 27 загальнодержавних та 14 місцевих податків і зборів [1]. Дослідження динаміки структури податків показує, що за останні 10 років в ній відбулися досить суттєві зміни. Спостерігається тенденція до поступового зменшення питомої ваги ПДВ (крім того, оподаткування ПДВ супроводжувалося лавиноподібним збільшенням податкових пільг) і податку на прибуток підприємств та, одночасно, - до зростання часток у податкових доходах прибуткового податку з громадян та акцизного збору. Загалом ці чотири податки забезпечують понад 83 % усіх податкових надходжень до зведеного бюджету.
Зменшення надходжень від ПДВ, яке відбулося на тлі зростання господарських оборотів, відображує поширення пільг, які надаються за цим податком, а також зростання обсягів відшкодування ПДВ експортерам. За формою, надання пільг окремим суб'єктам підприємництва у сплаті ПДВ (при імпортуванні товару чи при продажі) є непрямими субсидіями держави у вигляді несплати ПДВ і відповідно економії фінансових ресурсів. Такі пільги слід відмінити як економічно неефективні та по суті антиринкові.
Як свідчать дані, протягом 1997-2000 рр. реальні обсяги надходжень податків до зведеного бюджету України постійно зменшувались, що пояснюється як відносно високими темпами інфляції, так і зниженням протягом цього часу податкового навантаження на економіку. Водночас економічне піднесення, яке почалося з кінця 1999 р., та низькі темпи інфляції (+6,1 %) сприяли реальному зростанню податкових надходжень у 2001 р. У 2002 та 2003 рр. надходження продовжували зростати за рахунок як дії двох попередніх факторів, так і суто фіскальних чинників (непрямим свідченням чого є певне зростання частки податків у ВВП за результатами 2002-2003 рр.).
У 2004 році до держбюджету надійшло понад 33,7 млрд. грн. від сплати податків. Варто зазначити, що майже за всіма видами платежів досягнуто приросту надходжень, порівняно з попереднім роком. Зокрема, з податку на додану вартість цей показник становив 1,6 млрд. грн. (надходження зросли в півтора рази); з податку на прибуток підприємств - 3 млрд. грн. (надходження зросли на 23 %); з акцизного збору з вироблених на території України товарів - 1,4 млрд. грн. (надходження зросли на 31 %). Податку з доходів фізичних осіб у 2004 р. зібрано 13,2 млрд. грн., що на 9,9 % перевищує заплановані показники. Це, безумовно, позитивний результат на фоні очікуваного багатьма експертами та керівниками регіонів невиконання завдань з мобілізації надходжень від податку з доходів фізичних осіб в умовах дії єдиної ставки оподаткування у розмірі 13 % (однієї з найнижчих ставок у світі).
За вісім місяців поточного року податкові органи забезпечили надходжень до Державного бюджету України на суму понад 50,0 млрд. грн., що на 70 %
Loading...

 
 

Цікаве