WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

рiвнем народжуваностi. За останнi шiсть рокiв померло на 1 млн 150 тис. чоловiк бiльше, нiж народилося.Смертнiсть працездатного населення збiльшилася у 4 рази.
За iндексом людського розвитку, який розраховується, виходячи з рiвня життя населення, його довголiття та освiченостi, Україна займає 95 мiсце (у 1994 р. була на 45 мiсцi) серед 175 країн. Для порiвняння, Росiя займає 67 мiсце, Куба - 86, Грузiя - 105, Молдова - 110.
Диспропорції, що утворилися між цінами на споживчому ринку і роздрібним товарообігом, між прибутком у народному господарстві і капітальними вкладеннями, цінами і заробітною платою, мають кінцеву спрямованість на підрив виробничих сил країни, включаючи як людські, так і матеріально-технічні ресурси. За таких умов розвитку економіки одна велика частина капіталів переміщена за кордон, друга - поповнила доходи банківсько-комерційних, посередницьких і мафіозно-фінансових структур. Таким чином, "шокова" терапія проявила всю свою руйнівну силу як у сфері економіки, так і в соціальній сферi. Макроекономiчна стабiлiзацiя у фiнансовому секторi була досягнута цiною скорочення до критичної межi фiнансування систем охорони здоров'я, освiти, соцiального забезпечення, невиплат заробiтної плати багатьом мiльйонам громадян. Усвiдомлення основною масою населення того факту, що у нього "украли" майбутнє, не дозволить за життя нинiшнього поколiння нi спонукати людей на напружену працю в iм'я стабiльного економiчного росту, нi переконати їх в перевагах ринкової демократiї.
Реформування держави часом відбувається без глибоких наукових розробок, прогнозів, соціально-економічних розрахунків, що суперечить принципам реалістичної філософії реформ.
За умов переходу економіки на ринкові принципи певні витрати є неминучими. Пом'якшити їх повинні були нові господарські структури, тобто складові частини ринкової економіки. Але трапилося так, що більшість суб'єктів підприємницької діяльності спрямували свої зусилля не у виробничий сектор, а у сферу посередництва, торгівлі і збуту. Формування соціальних груп власників та підприємців відбувалося на основі перерозподілу доходів та державної власності, а не збільшення суспільного продукту як результату підприємницької активності. Держава зі свого боку не вживала будь-яких серйозних і ефективних заходів щодо стимулювання виробничого підприємництва. Навпаки, увесь механізм створення, реєстрації, оподаткування нових суб'єктів господарювання підштовхував (і продовжує підштовхувати) підприємців та бізнесменів до всякого роду спекулятивних операцій.
Перебування державних iнститутiв у станi перманентного цейтноту не сприяє динамiзму економiчних реформ, прийняттю ефективних рiшень i дiй практичного характеру.
Слiд визнати, що й пiсля прийняття Конституцiї України повністю стабiлiзувати економiчну ситуацiю не вдалося: не вiдбулося вiдчутного прискорення реформ, навпаки, вони помiтно загальмувались; продовжується спад виробництва; уряд у рiзних складах виявився неспроможним забезпечити системне i ефективне управлiння економiкою та соцiальними процесами, ситуацiя пiдвела державу i полiтику до найбiльш серйозного i вiдповiдального моменту за часи пострадянської iсторiї.
Економiчна криза пiдриває пiдвалини державностi i, вiдповiдно, ключовi положення Конституцiї щодо змiцнення суверенiтету та незалежностi держави, матерiальних гарантiй, прав та свобод людини.
Таким чином, виник парадокс у ринковій трансформації суспільства: підприємництво, яке у розвинених країнах є головним рушієм економічного зростання, стає непродуктивною і, навіть, руйнівною силою, яка лише погіршує соціально-економічне становище широких верств населення.
Економiка України перетворилась на арену торгiв за привiлеї i програми перерозподiлу нацiонального багатства країни мiж найсильнiшими кланами i соцiальними групами населення.
На сучасному етапi суспільно-економічного розвитку України, по суті, єдиним завданням є подолання в історично короткий строк відставання продуктивних сил нашого суспільства від продуктивних сил найбільш розвинених країн Сходу і Заходу. В разі невизнання критерієм суспільного розвитку, альфою і омегою нашого буття рішення цієї фундаментальної проблеми, ми ризикуємо втратити всі орієнтири, заблукати у хаосі випадкових перетворень виробничих і соціальних відносин.
Зростанню прихованої економічної злочинності, зміцненню тіньової економіки значною мірою сприяють недоліки діючої системи державного контролю. Види державного контролю, що існували за часів командної економіки, були розраховані на жорстке регулювання господарської діяльності. У нових умовах господарювання державний контроль поступово був ліквідований, хоча чинники, що обумовлюють поширення корисливих посягань на державне і суспільне майно, не зникли, а лише видозмінилися.
Після усунення органів народного контролю держава втратила найважливіший інструмент управління підприємницькою діяльністю, а нової, адекватної змінам, що відбуваються в економіці, повноцінної системи контролю створено не було. Це призвело до того, що суспільство виявилося незахищеним від різного роду корисливих зловживань, розміри матеріальної шкоди, заподіяної державі кримінальним елементом, зросли в десятки і сотні разів у порівнянні з минулими роками. Виникає необхiднiсть посилення фiнансового контролю за дiяльнiстю державного сектора економiки. Сьогоднi вiн ще малоефективний, що дає змогу нецiльового, а почасти прямого використання коштiв для пiдживлення тiньової економiки.
Стимулюючим чинником організованої злочинності в економічній сфері залишаються викривлення у політиці ціноутворення. Одночасне існування різних цін на однотипні товари створює небезпеку умисного маніпулювання для одержання незаконного прибутку. Договірні ціни породили інтерес суб'єктів господарювання не до постачання за договорами, а до поставок за власним бажанням з метою вилучення додаткового прибутку. За цих умов поширюється зона корупції, звичайні договірні відносини підмінюються бартерними операціями, частіше з метою задоволення потреб вузького кола посадових осіб, а також спекуляції матеріальними цінностями у масових масштабах.
Живлющим підгрунтям поширення організованої злочинності у сфері економіки залишається безгосподарність, яка дозволяє приховувати наслідки будь-яких великомасштабних розкрадань. У сучасних умовах різні прояви безгосподарності не можуть бути ліквідовані лише одним проголошенням рівності усіх форм власності. Для її усунення потрібно застосувати жорсткий державний контроль за станом справ як у державному, так і в підприємницькому секторах господарювання.
Умови, коли економічні важелі регулювання економіки ще відсутні, а адміністративні методи усунені, сприяють створенню атмосфери приниженої відповідальності щодо протиправних форм поведінки, появі почуття упевненості в уседозволеності, провокують представників державної влади, господарників і підприємців на протизаконні способи розв'язання економічних проблем.
В умовах
Loading...

 
 

Цікаве