WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

злочинним криміналітетом;
контроль за професійною протизаконною діяльністю будь-якогоспрямування.
"П'ята влада" як найвища форма прояву сучасної організованої злочинності не може існувати без відповідних організаційних структур. Головними виконавцями її волевиявлення є організовані злочинні угруповання. Цим суб'єктам злочинної діяльності притаманні ознаки, які можна звести до такої кримінологічної системи:
чітко складена ієрархія організаційних і виконавчих структур угруповання, спрямованість умислу його членів на злочинну діяльність постійного характеру, наявність жорсткої дисципліни, системи заохочень і санкцій, їх практична реалізація;
глибоко законспірований, планований характер злочинної діяльності з ретельним розподілом ролей і функцій, орієнтація членів угруповання на спеціалізацію, прагнення на здобуття максимальних доходів;
очолювання організованого злочинного угруповання лідером, який має вищий авторитет серед криміналітету, або користується підтримкою "авторитетів" зі злочинного середовища, "злодіїв у законі";
ретельне планування і зухвале скоєння злочинних акцій та способу їх захищеності від викриття, використання при цьому сучасних технічних засобів, транспорту, зброї, оперативно-розшукової інформації; постійне прагнення до підвищення мобільності структурних осередків злочинного угруповання;
упевнена і зухвала поведінка затриманих злочинців у ході слідства та суду, вчинення тиску на слідчих та оперативних співробітників;
створення шляхом шантажу, залякувань та погроз обстановки відсутності свідків злочинів або їх повної "необізнаності" про факт скоєння злочину.
Як свідчать вітчизняні та зарубіжні кримінологічні дослідження, єдиної для всіх регіонів та видів організованої злочинності універсальної структури організованих злочинних угруповань не існує. Сучасні організовані злочинні угруповання формуються за такими способами: ситуативно-вольовим, функціонально-договірним, виробничо-управлінським.
Перший спосіб характерний для угруповань корисливо-насильницької орієнтації, коли члени майбутнього злочинного угруповання об'єднуються на підставі свого кримінального минулого з метою необхідності термінового скоєння серії злочинів.
Другий спосіб формування організованих злочинних угруповань використовується тоді, коли у майбутнього лідера злочинного угруповання є час спланувати детально кримінальну акцію. Вибір кандидатів до групи здійснюється з числа професійно підготовлених людей, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, або які вже звільнилися. Характерною ознакою цього способу формування злочинних угруповань є те, що люди добираються під майбутнє функціонування відповідно до їх можливостей, "здібностей" у злочинному середовищі та iдеології.
Третій спосіб передбачає формування злочинних угруповань корисливо-господарської спрямованості. При цьому окремі структурні дільниці злочинного співтовариства, заснованого на базі господарських підрозділів, повністю повторюють державну виробничу або управлінську структуру і лише поступово добудовують до неї шляхом корумпування, підкупу, шантажу, іншими засобами додаткову дільницю, якої, на думку керівника злочинного утворення, не вистачає. Як правило, члени таких організованих злочинних формувань виконують подвійну функцію - законну і кримінальну.
Для з'ясування процесів, що відбувалися протягом останніх років в Україні і які безпосередньо вплинули на різке зростання загальнокримінальної і організованої злочинності в державі, необхідно звернутися до кримінологічного аналізу таких чинників, як: соціально-економічні, політичні, соціально-психологічні, правові.
За офіційними даними, динаміка падіння промислового виробництва складає (у відсотках порівняно з попереднім роком) 1991 - 4,8; 1992 - 6,4; 1993 - 8,0; 1994 - 27,7; 1995 - 12,0; 1996 - 5,1. За шiсть рокiв загальні макроекономічні показники розвитку економіки зменшилися майже у два рази.
Зменшення обсягiв валового внутрiшнього продукту та нацiонального доходу, щорiчне iстотне зниження обсягiв виробництва, iнфляцiя, яка набула особливо високого рiвня у 1992-1994 рр., а також деякi iншi економiчнi чинники зумовили стiйку тенденцiю зниження реальних доходiв населення. За даними Мiнiстерства статистики України, зниження реальних грошових доходiв населення складало у 1992 р. - 14 %, 1993 - 69 %, 1994 - 11 %, 1995 - 6 %, 1996 - близько 7 %.
Протягом зазначеного перiоду були знецiненi вклади населення в ощадбанках, зменшився у два рази рівень споживання матерiальних благ i послуг. Найгострiшою залишається проблема, яка електризує суспiльну свiдомiсть, нагнiтає полiтичнi пристрастi, штовхає законослухняних громадян у прiрву тiньового сектору економiки - нарощування заборгованостi у виплатi зарплати, пенсiй, стипендiй. Сума заборгованостi лише по заробiтнiй платi на 1 сiчня 1995 р. складала 36 млн грн., на 1 сiчня 1996 р. - 575 млн грн., на 10 сiчня 1997 р. - 4,2 млрд грн., а за станом на 16 сiчня 1998 р. вона складала вже майже 5,2 млрд грн.
Помітно впливає на суспiльно-полiтичну та кримiногенну ситуацiю в країнi безробiття. Кiлькiсть непрацюючих громадян у 1997 р. у 1,8 рази збiльшилась порівняно з їх кількістю у 1996 р. i становила 1027,8 тис. чоловiк. Фiксоване безробiття серед працездатного населення України на початок 1998 р. знаходилось на рiвнi 2,33 %. За даними прогнозу служби зайнятостi в умовах зростаючого безробiття його рiвень в Українi наблизиться до повного у 2000 році до 10 %. На початок 1996 р. на кожне вiльне робоче мiсце претендувало 2 чоловiки, на 01.01.1997 р. - 11, а вже на 01.01.1998 р. - 201 . Особливо несприятливим є те, що найвищий рiвень фактичного безробiття спостерiгається серед жiнок (66,1% ), молодi (31,5%). Так, у вiковiй групi 15-20-рiчних вiн складав 15 %, у групi 21-29-рiчних - 11 %.
За даними Держкомстату, за допомогою в пошуку роботи до Державної служби зайнятостi протягом 1997 р. звернулося понад 1млн громадян, що в 1,4 рази бiльше, нiж за вiдповiдний перiод попереднього року. Найбiльш високий рiвень безробiття вiдмiчається у Волинськiй i Iвано-Франкiвськiй (4,4%), Чернiгiвськiй (4,0%), Львiвськiй (3,6%) i Житомирськiй (3,5%) областях.
Дослiдження, проведене Нацiональним інститутом стратегiчних дослiд-жень, показало, що у 38 % сiмей рiвень життя за 1996 р. погiршився, а у 43 % - погiршився iстотно. Якщо у 1991 р. середня мiнiмальна зарплата в 2 рази перевищувала вартiсть мiнiмального споживчого кошика, то у 1995 р. вона дорiвнювала лише 46 % його вартостi. На продукти харчування в нашiй державi витрачається 68-75 % доходiв сiм'ї, а у малозабезпечених сiм'ях - близько 90 %.
За мiжнародними методами розрахункiв, якщо витрати сiм'ї на продукти харчування сягають 50 % її доходiв, то це свiдчить про досить низький рiвень життя.
В Українi вiдбувається зростання смертностi та зменшення природного приросту населення. Протягом 1991-1996 рр. Україна вийшла на перше мiсце в Європi за рiвнем смертностi i останнє - за
Loading...

 
 

Цікаве