WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

відносин призвела до зростання невдоволеності народу, надала поштовх криміналізації ринкових відносин, утворенню "п'ятої влади".
Зростанню криміналізації життєвоважливих сфер функціонування держави значною мірою сприяли соціально-психологічні чинники. Тут, у першу чергу, треба назвати руйнування цінностей і моралі, покликаних консолідувати суспільство. Протягом багатьох десятиріч цю консолідовану функцію виконували цінності, пов`язані з комуністичною ідеологією. По мірі руйнування цієї ідеології і сформованих за її допомогою соціальних інститутів, зменшення її впливу у суспільстві (особливо з кінця 80-х р.) почав утворюватися ідеологічний вакуум.
У зв'язку з відсутністю нової системи цінностей і моралі, яка була б побудована на інших ідеологічних засадах, ідеологічний вакуум став заповнюватися, з одного боку, очікуванням дарованих, а не зароблених власною працею матеріальних благ, з другого - наголошення принципу - все дозволено, що не заборонено законом і це за умов відсутності законів.
Відбулася девальвація того, на чому трималася колишня держава. Стали втрачатися такі повсякденні звички і поняття, як повага до літніх людей, підкорення авторитетові державної влади, патріотичні почуття щодо батьківщини, армії тощо. На цьому фоні почали розвиватися ціннісні орієнтації, які мають повністю антисоціальну спрямованість: агресивність, обман, егоїзм, нетерпимість до чужих думок і вчинків. Як свідчить слідча та судова практика, більшість осіб скоюють корисливі злочини аж ніяк не із-за скрути, їм притаманні жадібність, віра у всесилля грошей, вони із зневагою ставляться до добросовісних трудівників. За цих умов, якнайшвидше необхiдно законодавчо заборонити пропаганду в засобах масової iнформацiї насильства, наркоманiї, порнографiї, кримiнального збагачення та iнших соцiально негативних явищ, якi ведуть до моральної деградацiї особистостi, розповсюдження кримiнальних навичок поведiнки, залучення дiтей та пiдлiткiв до злочинного способу життя.
Відбувається "ерозія" трудової діяльності. Це не просто падіння трудової дисципліни, що само по собі викликає стурбованість, це мотиваційна катастрофа, свідома переорієнтація з творення на добування, втрата активності, свого трудового "Я", уміння із захопленням працювати. В ситуації, що склалася, життєвим інтересам держави, народові України повинні відповідати такі типи соціальної поведінки, як віра у працю як вищу цінність, самодисципліна, воля до подолання межі своїх можливостей.
Обравши шлях незалежного розвитку, Україна проголосила як одну з найголовніших цілей побудову держави, що спирається на верховенство Закону та демократію, де втілюватиметься принцип "держава - для людини", де людська особистість має стати центральним суб'єктом прав людини, її основних свобод, де забезпечувалися б права та основні свободи кожної особистості згідно з існуючими міжнародними нормами та принципами. Але своєчасно концепції державної правової політики у сфері захисту прав людини з урахуванням її історичного, культурного та економічного розвитку не було розроблено.
Свій криміногенний внесок зробила і криза системи освіти, що супроводжується соціальною дезорієнтацією значної частини підростаючого покоління. Існуюча тенденція розшарування навчальних закладів на "елітарні" й "другорядні" в залежності від рівня матеріального достатку батьків призводить до формування "аутсайдерської" психології молодих людей - вихідців із малозабезпечених сiмей, створює підгрунтя для конфронтаційного характеру їх взаємовідносин із суспільством.
Серед причин правового характеру, що підштовхують процес криміналізації економіки, влади і суспільства в цілому, особливо виділяється непослідовність здійснення правової реформи, необгрунтовані коливання судової практики, спрямованість чинної законодавчої бази у сфері боротьби із злочинністю на ліквідацію наслідків злочинної діяльності, а не причин, що її породжують. Зміна кримінально-процесуального законодавства, його відставання та судової реформи від сучасних умов розвитку економіки і суспільства в цілому при недостатньо ефективній правозастосовчій практиці призвели до суттєвого збільшення кількості осіб, які залишилися без покарання, і, як наслідок, до подальшого "кримінального зараження" суспільства.
В останні роки у судових органах укорінилася хибна практика винесення судами м`яких вироків особам, які скоїли тяжкі злочини. Вона перестала бути стримуючим фактором для багатьох категорій злочинців. Так, лише у 1996 р. на 14,6 % збiльшилась кiлькiсть осiб, що вчинили злочини, якi вже ранiше були умовно засудженi, що свiдчить про проблеми у роботi судiв при вирiшеннi питань, пов'язаних з iндивiдуалiзацiєю покарань.
Як результат цього - посилення невіри населення у реальність законів, звикання до ряду видів злочинної поведінки і правопорушень, які фактично перестають розглядатися з точки зору буденної свідомості за недозволені.
Невиправдана затримка з прийняттям відповідних змін і доповнень до Кримінального кодексу України, які стосуються порушень підприємницької, комерційної та фінансової діяльності, дозволила кримінальним елементам нажити величезні капітали і накопичити досвід, який використовується у протистоянні правоохоронними органами.
Повністю розпалася діюча раніше система профілактики злочинів, яка будувалася на громадському впливі на злочинність, практично повністю припинена робота добровільних народних дружин, рад профілактики правопорушень, товариських судів. Зруйнована система заходів щодо попередження пияцтва й алкоголізму, пов'язаних з ними правопорушень.
Істотне криміногенне значення має зростаюча розбіжність між завданнями, покладеними на правоохоронні органи, та їх ресурсним забезпеченням. Рiвень кадрового та матерiально-технiчного забезпечення системи правоохоронних органiв, перш за все органiв внутрiшнiх справ, не вiдповiдає сучасним умовам боротьби зi злочиннiстю. За останнi десять рокiв у 2-2,5 рази збiльшилось навантаження на працiвникiв карного розшуку та слiдства. Лише останнiм часом Україна досягла середньоєвропейського рiвня наповнення вулиць силами мiлiцiї для забезпечення громадського порядку.
У той же час незадовільним залишається стан матерiально-технiчного забезпеченням дiяльностi мiлiцiї. Якщо в Нiмеччинi або Англiї на 100 працiвникiв полiцiї приходиться 25-30 автомобiлiв, то в Українi тiльки 6, радiостанцiй - 100, в Україні - 38, комп'ютерiв - 25-30, в Україні - близько нуля. Лише третина працiвникiв мiлiцiї забезпечена бронежилетами. Не вистачає обмундирування, загострюється житлова проблема. Останнім часом погіршилося становище із виділенням державних коштів на утримання системи МВС, у тому числі, й на виплату заробітної плати співробітникам ОВС.
Протягом останнiх рокiв триває неухильне скорочення витрат, передбачених бюджетом України на утримання органiв внутрiшнiх справ.
Складений Мiнiстерством фiнансiв України на 1997 р. Проект бюджету МВС у сумi 755 млн грн., з якої 680 млн грн. відводиться
Loading...

 
 

Цікаве