WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

комунальної власності сприяла відсутність у чинному кримінальному і адміністративному законодавстві норм відповідальності за ті чи іншіправопорушення у цій сфері. Саме завдяки цьому значна частина державного майна була "передана" комерційним структурам ще до початку регулюючої законом приватизації. Фонд державного майна України з початку приватизацiї проводив розпродаж майнових комплексiв України, якi згiдно з чинним законодавством приватизацiї не пiдлягали, ряд об'єктiв приватизацiї у 1995 р. було продано за старими цiнами, або у перiод дiї мораторiю. За даними Державної контрольно-ревiзiйної служби України про результати перевiрок Фонду державного майна України i його регiональних вiддiлень, у 1997 р. з перевiрених 347 вiддiлень ФДМУ у 76 - виявлено незаконнi витрати, нестачi та розкрадання державних коштiв на суму 22,5 млн грн. Не за цiльовим призначенням використано 20,9 млн грн.
У 1997 роцi правоохоронними органами у сферi приватизацiї викрито 2023 злочини, з них 37 скоєно органiзованими злочинними групами.
Фонд державного майна України не тiльки не поставив надiйний заслiн злочинностi під час приватизацiї майна з боку комерцiйних структур, а й сам систематично допускає порушення законодавства, перш за все режиму пріоритетного витрачання коштiв, а також їх нецiльового i надлiмiтного використання. Прикладом цьому може служити приватизацiя Єнакiєвського металургiйного комбiнату. Величезне виробництво цього майнового комплексу приватизовано кримiнальними структурами Донецька i Києва всього за 2 млн грн. Якщо технологiчнi лiнiї цього заводу порiзати на металобрухт, вийде дорожче.
У центрi уваги кримiналiтету, тiньового бiзнесу, а також кримiналiзованих комерцiйних структур Росiї, окремих країн Захiдної Європи, США знаходиться початок грошової приватизацiї стратегiчно важливих для економiки i безпеки нашої держави пiдприємств, об'єктiв енергетичного, нафтопереробного комплексiв, металургiйної, лiтакобудiвної, переробної промисловостi тощо. Це, зокрема, Запорiзький державний титано-магнiєвий комбiнат, який, до речi, є монополiстом в Українi з виробництва губчастого титану, германiєвої продукцiї та напiвпроводникового кремнiю в повному технологiчному циклi. Його продукцiя є основою технологiчного процесу в багатьох галузях народного господарства, а також джерелом валютних надходжень. Комбiнат включений до затвердженого Постановою Кабiнетом Мiнiстрiв України вiд 18.06.96 р. № 635 Перелiку найважливiших будов i об'єктiв виробничого призначення, якi фiнансуються з державного бюджету.
Це i Лисичанськнафтооргсинтез, i Одеський припортовий завод, який знову, як i Запорiзький титано-магнiєвий комбiнат, включений Фондом державного майна до Перелiку пiдприємств групи Б, В, Г, що пiдлягають приватизацiї у 1998 роцi, i багато iнших важливих народногосподарських об'єктiв.
На сьогоднiшнiй день металургiйний комбiнат - банкрут. Таке становище у сферi приватизацiї, до певної мiри, склалося тому, що нiхто з представникiв законодавчої та виконавчої влади не ставив собi за мету проаналiзувати результати цiєї кампанiї. Вiдстежуючи масовi процеси, уже через деякий час необхiдно було б вносити певнi корективи в хiд приватизацiї.
За сучасних умов виправленню ситуацiї на краще має також сприяти Програма спiльних дiй пiдроздiлiв Фонду державного майна України, правоохоронних та контролюючих органiв щодо попередження злочинних проявiв, фактiв зловживань, шахрайств та iнших порушень чинного законодавства при проведеннi великої приватизацiї.
Аналіз проблем, пов'язаних із входженням України до світового господарського процесу, показує, що зобов'язання нашої держави перед Світовим банком, Міжнародним валютним фондом та Європейським банком реконструкції і розвитку примусили Україну зняти всі обмеження на експорт. Але за умов відсутності інфраструктури ринку, лібералізація експорту поки що не дає бажаних результатів. Після відміни квот і ліцензій з жовтня 1993 р. на більшість видів продукції і товарів суми збитків від втрати традиційних ринків збуту обчислюються мільярдами доларів США. Цей процес прискорив криміналізацію сфери зовнішньоекономічної діяльності.
Протягом останнiх рокiв у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi дедалi бiльшого поширення набувають кримiногеннi явища. Ця життєво важлива сфера економiки поряд з фiнансово-кредитною системою та сферою приватизацiї стає все бiльше кримiналiзованою. Враховуючи, що експорт високолiквiдної продукцiї, зокрема металургiйної, хiмiчної та нафтопереробної промисловостi i сiльського господарства, постiйно зростає i є одним з основних джерел валютних надходжень в Україну, цi напрями зовнiшньої торгiвлi стали найбiльш привабливими для злочинних угруповань, якi, користуючись вiдсутнiстю належного облiку та контролю за здiйсненням експортно-iмпортних операцiй, можливiстю швидкого отримання надприбуткiв, недосконалiстю та постiйними змiнами чинного законодавства, активно проникають у цю сферу, чим створюють додатковi перешкоди для виходу держави з економiчної кризи.
У сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi масового характеру набули такi злочини, як контрабанда, розкрадання державного i колективного майна у великих i особливо великих розмiрах, приховування валютної виручки та iншi валютнi злочини, ухилення вiд сплати податкiв, хабарництво. Лише протягом 1996 р. органами внутрiшнiх справ виявлено 802 такі злочини, а за 1997 р. їх викрито вже 1245, з яких 184 скоєно органiзованими злочинними групами.
Для прикриття масштабiв протиправних акцiй злочинними групами активно використовуються зовнiшньоекономiчнi зв'язки суб'єктiв пiдприємництва.
Значний вплив кримiнальних структур простежується у сферi зовнiшньоекономiчних операцiй щодо забезпечення господарського комплексу енергоносiями. Iнформація щодо розрахункiв за природний газ на внутрiшньому ринку України свiдчить про наявнiсть тiньової частки в дiяльностi оптових iмпортерiв цього виду палива. В результатi значна частина валютних коштiв залишається за межами держави, не сплачуються в повному обсязi податки. Пiдтвердженням цьому є дiяльнiсть вiдомих монополiстiв у сферi забезпечення енергоносiями i паливно-мастильними матерiалами - "Єдиних енергетичних систем України", "Днiпронафти" та iн.
Протягом 1996 року Промислово-фiнансова корпорацiя "Єдинi енергетичнi системи України" iстотно змiцнила свої позицiї на ринку України. I хоча керiвництво ПФК ЄЕСУ стверджує, що "корпорацiя є реальним механiзмом впровадження ринкових реформ, вiдродження продуктивних сил i залучення iнвестицiй"2, дiяльнiсть Корпорацiї отримує досить багато негативних оцiнок. Наприклад, під час прес-конференцiї депутатської групи "Конституцiйний центр" заборгованiсть по зарплатi в Українi пов'язувалась iз дiяльнiстю газотрейдерiв i, особливо ПФК ЄЕСУ, яка, маючи рiчний обiг у 10 млрд дол. США, сплатила лише 22 тис. грн. податку3.
Внаслiдок недосконалостi механiзму зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, їх правової неврегульованостi, а також поширених у цiй
Loading...

 
 

Цікаве