WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат

Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади" - Реферат


Реферат
на тему:
Соціально-кримінологічна характеристика "п'ятої влади".
Соціально-економічна криза в Україні призвела до різкого зростання ступеня криміналізації життєво важливих сфер функціонування держави. Ситуація погіршується тим, що набувають сили неконтрольовані соціально-політичні процеси, які є прямою загрозою для національної безпеки України. Масштаби і соціальні наслідки цих явищ в українському суспільстві вимагають постійного поглиблення їх наукових досліджень з метою прийняття вiдповiдних змiн i доповнень у ходi здiйснення соціально-економічної, правової політики та правозастосовчої практики.
Спад виробництва, розбалансування державних фінансів, бюджетний дефіцит, інфляція, напружена ситуація на ринку кредитних ресурсів, низька платоспроможність суб'єктiв господарювання та населення, недосконалість законодавства і відсутність дійової системи державного контролю за діяльністю комерційних структур призвели до зубожіння основної маси громадян, невіри людей у спроможність влади навести порядок у державі.
На цьому негативному соціально-економічному фоні значного поширення набули процеси криміналізації економіки, влади, суспільства, наявними стали ознаки утворення нового класу - кримінальної буржуазії.
На порядок денний постало питання наявності у суспільстві сили, яка може серйозно завадити проведенню економічних реформ, ускладнити або навіть унеможливити реалізацію життєво важливих інтересів України в цілому.
У зв'язку з цим виникла потреба у науковій розробці проблеми "п'ятої влади", дослідження якої було здійснено відповідно до завдання Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. Метою цього дослідження було пізнання феномену "п'ятої влади" й розробка рекомендацій щодо протидії системі організованого криміналітету.
Щоб досягнути поставленої мети авторський колектив проаналізував статистичні дані про стан боротьби зі злочинністю в Україні, узагальнив інформацію міністерств та відомств, вивчив і використав матеріали Координаційного комітету, наукові розробки вчених України та СНД, погляди практиків правоохоронних органів та громадськості з цієї проблеми.
Результати дослідження в основному підтвердили висунуті авторським колективом робочі гіпотези щодо соціально-кримінологічної характеристики "п'ятої влади".
Організована злочинність у колишньому Радянському Союзі, в тому числі й в Україні, існувала завжди і проявлялася в діяльності різних видів організованих злочинних угруповань, заповнюючи певну прогалину в структурі загальної злочинності. Злочинністю були вражені чисельні галузі народного господарства, особливо нафтопостачання, транспорт, торгівля, громадське харчування. Використовуючи недосконалість чинного законодавства, товарний дефіцит, можливість підкупу чиновників, ділки тіньової економіки створювали підпільні виробництва, цехи, артілі, активно опановували "секрети" торгівлі. Вони "обростали" зв'язками з господарськими та державними чиновниками, у тому числі й з працівниками правоохоронних органів. Вже тоді на матеріальному утриманні у злочинців перебувала значна кількість керівників різних ланок народного господарства, включаючи й міністрів.
У період "застою" формувалася система розкрадань, хабарництва по горизонталі і вертикалі у багатьох галузях виробництва, постачання, збуту й торгівлі.
Після деякого протистояння представників загальнокримінальної та економічної злочинності між ними було досягнуто компроміс. Лідери економічної злочинності почали використовувати послуги загальнокримінальних злочинців у протиправній діяльності у сфері економіки. Таким чином, лідери загальнокримінальної злочинності стали компаньйонами "ділків-тіньовиків", якi спільно вкладали кошти у злочинний бізнес, забезпечували підпільних підприємців послугами, пов'язаними з їх охороною, збутом необлікованої продукції, здійснювали контроль за співучасниками і вели боротьбу з конкурентами.
Відбулося зрощення крупних розкрадачів соцiалiстичної власності не лише з хабарниками з партійного і державного апаратів, а й з шахраями, грабіжниками, "злодіями в законі", які перебували в найактивнішій опозиції до суспільства. Ця єдність найнебезпечніших злочинців породила нову соціальну якість - організовану злочинність.
Із зміною соціально-політичних умов розвитку суспільства з середини 80-х рр., зростанням рівня загальної злочинності, організована отримала суттєвий поштовх.
З початком реформ накопичені "тiньовиками" i "цеховиками" кошти були спрямовані на міжнародні та внутрішні спекулятивні операції. У недержавному секторі економіки утворилися розгалужені кримінальні структури "псевдопідприємців". Значна частина кооперативів стала засобом для "відмивання" злочинно нажитих капіталів бандитсько-рекетирськими структурами шляхом перетворення безготiвкових коштiв на готiвку з метою їх подальшого розкрадання.
Не останню роль у цьому негативному явищі відіграло створення кооперативів у 1988-1990 рр., особливо при державних підприємствах. За цих умов значна частина продукції, що вироблялася державними підприємствами, скуповувалася кооператорами майже за собівартістю, потім кооператори реалізовували її за цінами, що в кілька разів перевищували відпускні ціни держпідприємств. Різниця осідала в руках злочинного світу. Уже в ті часи перестала діяти ст. 154 Кримінального кодексу України. Відверту спекуляцію було названо торговельно-посередницькою діяльністю. Більша частина сфери послуг (торгівля, виробництво взуття та текстилю, перепродаж сировини і т.ін.) підпала під ефективний контроль нового класу підприємців, які одразу ж пішли шляхом створення специфічних захисних механізмів напівлегального бізнесу з метою придушення будь-яких спроб конкуренції, що підривала завойовані ними позиції.
Прискоренню процесу криміналізації певною мірою сприяв недосконалий Закон "Про підприємництво", на основі якого був розроблений надто спрощений порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Завдяки цьому більшість зареєстрованих у 1991-1996 рр. суб'єктів підприємницької діяльності фактично використовувалася для легалізації доходів злочинного походження й маскування різних протиправних дій у сфері економіки.
Виробничою діяльністю займалася порівняно незначна кількість підприємницьких структур, а більшість з них існувала за рахунок державного сектора економіки та використовувала його як прикриття організованих злочинних угруповань.
З метою перерозподілу власності в Україні, як і в інших країнах СНД, йшло сплановане, умисне розкручування витків інфляції. Зроблено це було шляхом надання в 1991-1993 рр. представникам організованих злочинних угруповань, як правило перед черговим витком інфляції, великої кількості кредитів під символічні відсотки за рахунок кредитних ресурсів ощадних та інших банків.
Використовуючи ці кредити, злочинці перед кожним підвищенням цін під прикриттям створених ними "підприємницьких структур"
Loading...

 
 

Цікаве