WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціальний капітал і організована злочинність - Реферат

Соціальний капітал і організована злочинність - Реферат

негативний соціальний капітал, що знаходить яскраве вираження у клієнтелізмі, придушує демократичні ініціативи, перешкоджає поширенню позитивного соціального капіталу.
Неформальні відносини у суспільстві, що трансформується. Феномен "блату" викликав активну зацікавленість соціологів (А. Леденьова, А. Сагомонов, О. Афанасьєва, О. Долгушева, Н. Евдокимова-Дінелло, Р. Роуз [R. Rose]). Специфічний (неформальний) соціальний капітал у вигляді використання родинних і дружніх зв'язків, знайомств (тобто високої довіри усередині мережі та недовіри до інших членів суспільства) був важливим ресурсом у радянській системі перерозподільної економіки. Він сприяє досягненнювизначених позицій у бізнесі і політику й у посткомуністичному суспільстві. За часів Радянського Союзу неформальний соціальний капітал припускав деякий обмін взаємними послугами, поза офіційними нормами, що конкурують із правом і діють у відносно замкнутих соціальних мережах. У верхніх стратах існував високий рівень соціальної солідарності, завдяки якому формувалися специфічні правлячі групи, вироблялася кругова порука. Близькість до вищою бюрократії, долучення до патрон-клієнтних відносин за часів перебудови дала можливість окремим бізнесменам за рахунок політичних преференцій, доступу до державної власності і бюджету, а також пільг (податкових, митних тощо), отримувати надприбутки.
При аналізі сьогоднішнього українського соціально-політичного й економічного життя можна висунути ряд передумов росту "тіньового" та неформального капіталу. Наша економіка є змішаною. У ній можна знайти й ознаки капіталістичних відносин, і залишки редистрибутивной системи, а також натурального господарства і самозабезпечення. Спостерігається плюралізм у регулюванні таких відносин. Таким регулятором виступають не тільки норми права (які також зазнають відносно швидких змін), а й традиції, неформальні конвенції тощо. Перехідний період стимулював процеси взаємопідтримки, коли, наприклад, влаштування на добру роботу залежить від наявності знайомств. При цьому до неформального капіталу звертаються у самих відповідальних моментах життя. Відповідно численні акти соціального обміну відбуваються не стільки в правовій формі, скільки в межах визнаних суб'єктами комунікації домовленостей.
Трансформація "блату" в цілому триває в руслі ринкової економіки, сприяючи системній корупції, коли клієнт і чиновник установлюють довгострокові дружні-довірчі, але в той же час і комерційні контакти. Цей процес спричиняє зростання негативного капіталу, посилення корпоративності різних груп інтересів, підвищення ролі ієрархічних посередницьких мереж, що гарантують виконання домовленостей і конвенцій. Сьогодні слід зазначити не тільки обмеженість ресурсів (фінансових, матеріальних, інформаційних), а й доступу до мереж, що їх розподіляють. Така ситуація приводить для одних груп до соціальної винятковості (за допомогою контролю ресурсів, регламентації доступу до закритих мереж), для інших - до соціального виключення (з виробництва, соціальної сфери, впливу на формування влади і т.д.), сприяє клановій солідарності і лояльності, ізоляції індивідів від соціально-політичного життя, участі в демократичних перетвореннях, втраті соціальної єдності та громадянського консенсусу.
Серед сучасних соціологічних творів слід зазначити роботу (і значною мірою - критику стосовно неї) Д. Старка (D. Stark) і Л. Бруста (L. Bruszt) "Шляхи розвитку постсоціалізму: трансформація політики і власності на Сході Центральної Європи", де так званим "мережним структурам", що включають представників колишньої партійно-господарської номенклатури, силових структур і ділків "чорного" ринку, приділяється центральна роль (як позитивна, так і негативна) у боротьбі за власність, взаємодію економіки й політики під час перехідного періоду [14].
Соціальний капітал відіграв велику роль не лише у мобілізації та консолідації традиційної еліти (партійно-господарської номенклатури), а й у підвищенні соціального статусу представників "тіньової" економіки. Кримінальні елементи, завдяки високій солідарності усередині мережі і контактами з бюрократією, одержали можливість легалізації "тіньових" доходів і участі в перерозподілі надприбутку. Таким чином, могутнім чинником розвитку негативного соціального капіталу слугує "тіньова" економіка. Варто підкреслити, що групи, які привласнюють контроль над фінансовими і політичними ресурсами, мають ще більшу, порівняно з радянською системою, згуртованість і солідарність, усвідомлення своїх інтересів і механізми захисту. Останньому сприяє запекла боротьба за власність.
Соціальний капітал і організована злочинність: крос-національний аналіз. Визначення рівня організованої злочинності у конкретній країні та порівняння відповідних індикаторів у регіональному і глобальному аспектах є вельми актуальним завданням як у практичній сфері боротьби зі злочинністю, так і в науковому плані. Це завдання вирішується шляхом зіставлення статистичних динних та на підставі суб'єктивних оцінок. Перший підхід ґрунтується на визначенні кількості вчинених злочинними організаціями деліктів і розрахунку відповідних коефіцієнтів. Міжнародна статистика також відносить до оргзлочинності наркозлочини і пов'язані з ними "відмивання" коштів. Об'єктивні дані не завжди підходять для крос-національних порівнянь, оскільки у законодавстві різних країн організована злочинність трактуються не однаково. До того ж сама така злочинність носить латентний характер і не охоплюється повністю статистичними відомостями, останні часом відбивають лише якість роботи правоохоронних органів. Багатогранність проблеми породжує різні дослідницькі проекти. Суб'єктивні показники визначаються на підставі експертних оцінок, опитуванні підприємців і населення. Академічні кола, підприємці та правоохоронці можуть надати більш компетентні відомості про ступінь поширеності та проблему організованої злочинності. Так, Світовий економічний форум щорічно складає "Огляд конкуренції у світі" та "Огляд конкуренції в Африці". У 2001 р. було опитано близько 4600 керівників підприємств національних і міжнародних компаній з 76 країн, у 2002 р. - близько 4700 з 80 країн, у 2003 р. - 7741 підприємець з 102 країн. Одне з запитань стосується того, чи наносить організована злочинність бізнесу великих збитків. Додатково - для африканських країн - визначається роль фаворитизму при укладанні контрактів. Ці індикатори змістовно входять до чинника, що відбиває інституційне середовище забезпеченості контрактів і дотримання законів.
Певне уявлення про зв'язок організованої злочинності та клієнтелізму як виду соціального капіталу дають дані проекту "Обстеження бізнес-середовища та
Loading...

 
 

Цікаве