WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціальна ретроспекція незаконного наркообігу - Реферат

Соціальна ретроспекція незаконного наркообігу - Реферат

біль і полегшити страждання, та водночас негативно впливати на центральну нервову систему, викликати ейфорію та хворобливу пристрасть до них - наркоманію чи токсикоманію), спонукала суспільство обмежувати виробництво таких речовин і використовувати їх лише для релігійних та медичних потреб, довіряючи це лише шаманам, жерцям, цілителям" [7, с. 19].
Тут дозволимо наголосити: якби імовірною була можливість виробити соціальний механізм, що спонукав би сприйматинаркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та весь удаваний, фальшивий образ наркотичного "кайфу" і культури наркоспоживання як апріорі непотрібні, чужі, сторонні та руйнівні для людини і суспільства, то, вважаємо, можна було б відчутно підірвати економічну основу наркобізнесу - про що так багато говориться, на жаль безрезультатно. Не самі наркотики представляють серйозну небезпеку для суспільства і світового порядку, а їх немедичне споживання та організована злочинна діяльність у сфері наркобізнесу. Тобто, у двох випадках такого своєрідного "симбіозу" - між наркоманією (хворобою) і наркобізнесом (структуризованою і налагодженою організованою злочинною діяльністю у сфері НОН) - своєрідним адаптером, який опосередковує наркозасоби, роблячи їх предметом злочинної наркоторгівлі та немедичного зловживання, постає як раз, з одного боку, людина/люди - ринок попиту, з іншого, - організовані групи/злочинні організації (ринок пропозиції). Тому вважаємо, що у схемі протидії поширенню наркоманії та наркобізнесу, яка містить сьогодні превенцію наркоманій і запобігання розповсюдженню організованої наркобізнесової діяльності, має активно включитися вид беззаперечної профілактики - так зване "соціальне щеплення з утримання від споживання наркотиків протягом усього життя", яке має стати виявом сформованої комплексної суспільної свідомості та самозахисної психології як на індивідуальному рівні, так і на макрорівні.
4. Наведений приклад щодо правової заборони того часу в Єгипті продажу і торгівлі гашишем усередині країни є, на думку Ш. Бодлера, абсолютно вірним, інакше ніколи будь-яка Держава зі здоровим глуздом не могла би вижити при дозволеному (легалізованому) споживанні гашишу. Вважаємо, що дана позиція (на наш погляд, соціально-правова) є абсолютно правильною та виваженою часом і реаліями глобального поширення наркотизації у світі. Лише шкода, що праця і одкровення Ш. Бодлера не були адекватно сприйняті того часу як можливість попередження поширюваності наркоспоживання та запобігання однозначної шкоди і соціальної небезпеки від цього. Зіграла роль, імовірно, тоді і продовжує відігравати нині суттєва ознака наркобізнесу - відсутність реальної (одномоментної) жертви злочину, як у випадку, скажімо, з будь-яким видом убивства - коли наявний труп, або з крадіжкою - коли заявляється про скоєння суспільно небезпечного діяння і наявна жертва і т. ін. Маємо на увазі, що своєрідна закритість, прихованість жертв злочинів наркобізнесу створює ще один міф про реальну загрозу організованої злочинної діяльності, рівно як і наркоспоживання, яке поширюється без 100-відсоткового засудження всіма членами суспільства, бо відноситься до нетрадиційних видів злочинів.
5. Автор, який і сам був недіагностованим наркоманом і нарешті загинув від опієфагії, що спричинила спочатку важкий параліч, пізніше - летальний кінець, чому передувало захоплення гашишем, доніс до нас неоціненну думку про те, що у разі існування уряду, який би хотів розкласти своїх підданих (громадян), то йому варто було б заохочувати споживання гашишу, а, на наш погляд, не лише його. Суспільна небезпека в даному разі проступає абсолютно відверто, але зауважимо, що такі заяви були зроблені ще усередині ХІХ століття, коли про згубний вплив наркоспоживання і його соціально значущі наслідки мало що було відомо.
6. Ш. Бодлер підкреслював, що у разі зловживання гашишем (гашишеманії) найбільша небезпека проступає у тому, що удару зазнає воля, коли особа за допомогою ложки конфітюру воліє отримати все і одразу. Тоді людина не набуває і тисячної долі всіх благ власною працею, а понад усе треба жити і працювати [3, с. 87].
Тут, на нашу думку, як раз і можна говорити про:
а) можливість активного використання формули - "фізична праця наркозалежної особи - трудотерапія як фактор позбавлення особи марнотратного витрачання часу і життя + досвід таких саме, як і вона, хворих людей, що бажають і вже спромоглися позбутися наркоманії + небайдужість найближчого оточення до наркопроблем+активна підтримка сім'ї";
б) формулу - "чітка антинаркотична позиція держави + спеціалізована діяльність правоохоронних та інших органів державної влади щодо активної мінімізації рівня наркоураженості";
в) формулу - "формування антинаркотичної ідеології у різних соціально-вікових верствах населення [8, с. 29] + активність громадськості - не байдужої до наркозалежної частини (натомість пасивній позиції населення, небажанню звертатися до правоохоронних органів із заявою щодо скоєних злочинів) [9, с. 29] + фінансова допомога представників бізнес-кіл".
Автор попереджав про загрозу смерті особистості у разі наркоспоживання через втрату бажання бути соціально активним і корисним, і нарешті, - про потрапляння у наркотичний полон - психічну і фізичну залежність, що згодом спричиняє смерть духовну і фізичну. На наш погляд, автор однозначно натякнув на дуже важливий висновок - де наявне зловживання наркотичними засобами, там присутнє внутрішнє розкладання особистості, яка через згубний вплив наркотику зазнає деградації, піддаючись "ледарству" наркотичного раю. Наркотичний засіб, на думку Ш. Бодлера, лінивий. Ми додали б, що регресивна ознака наркоспоживання проступає у гальмуванні розвитку особистості, припиненні бажання нормально жити і бути соціально активним і корисним, тобто, вважаємо, що отрута інтелекту перетворюється на отруту більш глобального сенсу, і гіпотетично вже можна говорити про наркотичні засоби, психотропні речовини як про засіб уповільненого (пролонгованого у часі) вбивства людей.
На наш погляд, саме масовий характер поширення наркобізнесу у світі та залежної від нього наркотизації населення багатьох країн створює глобальну потенційну загрозу існуванню здорових популяцій людей, спричиняючи поступове їх вимирання. Сьогодні статтею 1 чинного КК України безпека людства визначається як стан, за якого відсутня, разом з іншими чинниками, загроза масового знищення людей. А як можна окреслити та приблизно підрахувати "людино-втрати" наркоспоживачів, кожен з яких ще виступає й неповторним носієм генетичного типу? Вважаємо, що планетарна кримінальна наркотизація в розглядуваному аспекті неодмінно має кваліфікуватися як спосіб вчинення масових умисних вбивств і - більш ніж може комусь представлятися - як реальна загроза національній безпеці як конкретної країни, так і людства загалом.
До речі, об'єктивна сторона умисного вбивства згідно зі
Loading...

 
 

Цікаве