WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль суду у справі боротьби зі злочинністю та корупцією - Реферат

Роль суду у справі боротьби зі злочинністю та корупцією - Реферат


Реферат
на тему:
Роль суду у справі боротьби зі злочинністю та корупцією
Серед суб'єктів процесуальної діяльності, які мають владні повноваження, суд посідає особливе місце, бо лише йому належить право не тільки визнати людину винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення чи корупційного злочину, але й своїм рішенням, вироком покарати її [1, c. 57]. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права, забезпечуючи захист гарантованих Конституцією України [2] та законами прав і свобод людини й громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави [3]. Варто сказати про те, що однією з ознак, які відрізняють суд від інших органів, є його колегіальність. Суд виконує функцію органа державної влади, який проводить кримінально-правову та адміністративну політику, забезпечує правильне розв'язання справи та застосовує міру покарання [4, с. 204].
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Отже, суд є єдиним органом держави, уповноваженим здійснювати правосуддя, в тому числі у кримінальних справах [5, с. 81].
У статті 18 Закону України "Про судоустрій України" терміну "суд" відповідає визначення місцевих судів, апеляційних, Апеляційний суд України, касаційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України [3]. Цим законом чітко закріплено основну функцію суду - правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, і після цього окреслено його функціональну приналежність та недоторканність. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Дякуючи реформі судової гілки влади, яка була розпочата з прийняттям Конституції України і триває сьогодні, суд має єдине вираження у своїй діяльності та покликаний до того, щоб встановити істину у справі, а також правильно застосувати закон з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин чи правопорушення, був притягнутий до відповідальності й жоден невинний не був покараний. Така роль суду висвітлила об'єктивну картину якісного наповнення кримінальних та адміністративних справ, що надходять для розгляду.
Нині криміногенна обстановка в Україні є дуже складною, динаміка виявлення злочинів за останні роки виглядає не зовсім втішно, оскільки, незважаючи на певне зниження злочинності з 1999 р. по 2002 р. на 20 %, у 2003 р. відбувся її значний стрибок. Так, на території України було зареєстровано 556,4 тис. злочинів, що на 23,5 % більше, порівняно з попереднім роком.
Офіційна статистика свідчить, що у 1999 році з 472,5 тис. кримінальних справ, що знаходились у провадженні, було направлено до суду 179,9 тис. справ, що становить лише 38,1 %, у 2000 - лише 40,3 %, у 2001 - 42,3 %, у 2002 - 47,1 %, а у 2003 - 39,9 %. У середньому за вказані роки з кількості справ, за якими було пред'явлено обвинувачення, в суд для вирішення питання по суті було направлено 41,5 % справ.
Таким чином, майже 60 % кримінальних справ не було направлено до суду. Виникає питання про недоліки під час досудового слідства по кримінальних справах, про що свідчать і дані Державної судової адміністрації України. Згідно з ними у 2002 році по 196,5 тис. справах, направлених до суду, судами України винесено вироки лише по 156,2 тис. кримінальних справах (79,5 %), а у 2003 році із 187,9 тис. справ, направлених до суду, винесено вироки лише по 163,0 тис. кримінальних справ (86,7 %) [6]. Неякісне формулювання обвинувачення та неможливість його реалізації залежить від низькоефективного розслідування по справах і від недосконалого урегулювання цього інституту в кримінально-процесуальному законодавстві.
Процес реформування кримінально-процесуального законодавства, про що свідчить проект КПК України, визначає правову основу взаємовідносин особи і держави в такій складній сфері, як сфера захисту суспільства і громадянина від злочинних посягань, а обвинуваченого - від необ'єктивного ставлення правоохоронної системи. Судова гілка влади відіграє у цьому процесі пріоритетну роль. До цієї гілки відноситься і Державна судова адміністрація, яка здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи (крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів), а саме: узагальнює і систематизує практику застосування законодавства судами [7].
З часу створення Державної судової адміністрації [8] в Україні з'явився орган, який більш об'єктивно і повно, порівняно з Департаментом оперативної інформації МВС України, висвітлює статистичні дані про надходження, розгляд та винесення рішень судами за кримінальними та адміністративними справами. Такі висновки не є безпідставними. Оскільки вказаний Департамент є залежною структурою від МВС України, та у зв'язку з цим не завжди адекватними є показники, що озвучуються Міністерством внутрішніх справ.
Лише суд сьогодні має об'єктивне право сказати, скільки справ надійшло до розгляду, скільки перебуває на розгляді, і скільки та які рішення винесені за отриманими від правоохоронних органів справами, тому що тільки суд є органом, який ставить остаточну крапку при винесенні покарання особі, винуватій у вчиненні будь-якого правопорушення або ж при закритті кримінальної чи адміністративної справи. При цьому встановлюється якість досудового слідства, а також процедури оформлення адміністративного провадження правоохоронними органами, що їх складали, так як сьогодні, на жаль, не відповідає сучасним вимогам рівень професіоналізму працівників правоохоронних органів, на яких покладено виконання Закону України "Про боротьбу з корупцією". Про це свідчить високий відсоток (41,6 %) закритих судами адміністративних справ про корупційні діяння у 2003 році.
Зусилля правоохоронців у боротьбі з цим явищем продовжують спрямовуватися на виявлення, в основному, державних службовців 5-7 категорій, питома вага яких складає 33,4 % від загальної кількості осіб, відносно яких адміністративні протоколи були направлені до суду. Водночас кількість депутатів всіх рівнів, притягнутих до адміністративної відповідальності за корупційні діяння, становить лише 1,2 %, від загальної кількості осіб, відносно яких були направлені протоколи до суду. Залишається великою частка закритих адміністративних справ - фактично кожен п'ятий від загальної чисельності складених протоколів. Всього у 2003 році судами закрито 1237 таких справ, що становить майже третину від розглянутих. З них заведено
Loading...

 
 

Цікаве