WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль методів опитування в дослідженні злочинної діяльності - Реферат

Роль методів опитування в дослідженні злочинної діяльності - Реферат

опитування.
За формою запитання поділяються на три основні групи:
1. Відкриті, закриті, напівзакриті;
2. Прямі та опосередковані;
3. Особистісні та безособистісні.
Під час розробки анкет повинно бути забезпечено розумне сполучення цих видів запитань, визначене метою дослідження та організаційно-технічними можливостями збирання та обробки інформації [6, с. 19-24].
В Германії в інституті демоскопії створений архів проведених опитувань, який включає всі використані формулювання запитань, що сприяє використанню накопиченого досвіду та полегшує розробку програм та інструментарію наступних досліджень [7, с. 6-7].
Для перевірки сумлінного ставлення до заповнення анкети і достовірності наданої інформації використовуються контрольні запитання. Зазвичай вони ставляться відносно конкретних фактів, точно відомих досліднику або для уточнення освіченості респондента. В нашому дослідженні для перевірки освіченості слідчих про розмежування психіатричної та психологічної експертиз було поставлене питання про те, для вирішення яких питань вони призначали психологічну експертизу, відповіді на яке показали, що під психологічною експертизою більшість респондентів розуміли психіатричну. Як правило, контрольне запитання не повинно йти за тим запитанням, який воно контролює.
У соціології зустрічається використання контрольних запитань провокаційного плану - запитання про видумані факти (наприклад, думка читача відносно неіснуючого твору). На нашу думку, подібні запитання не повинні використовуватись в анкетах, по-перше, з причини приниження гідності опитуваних, а, по-друге, - це ставить під загрозу саме дослідження у випадку "невдалого контролю".
Різновидом контролю слугує повторне опитування з тієї ж програми 5-10 % раніше опитаних або нових респондентів.
Для організації анкетування суттєве значення має правильне використання способів опитування, а саме:
1. Індивідуальне заповнення анкет за присутності збиральника;
2. Групове заповнення анкет у присутності збиральника;
3. Заповнення анкет за відсутності збиральника (варіант заповнення анкет, які розсилаються поштою).
Найбільш доцільним при проведенні анкетування є сполучення вказаних способів. В такому разі є можливість судити про фактори, які впливають на достовірність та ступінь достовірності, особливо на етапі пілотажної перевірки анкет. Завданням пілотажного (пробного) дослідження є перевірка того, чи "працює анкета", тобто відповідності її змісту та форми меті отримання наміченої інформації. Пілотажне дослідження доцільно проводити в формі інтерв'ю або поєднувати з анкетуванням. Інтерв'ювання дозволяє не тільки отримати уяву про повноту та правильність сприйняття формулювання запитань, роз'яснити їх зміст, але й здійснити корегування в ході пілотажного опитування [7, с. 76-77].
Попереднє дослідження також дає можливість встановити, чи володіє обраний контингент опитуваних необхідною інформацією, якщо ні, які зміни необхідно внести по категорії опитуваних.
Результатом пілотажного дослідження може бути як уточнення та доповнення інструментарію, так і перегляд програми дослідження.
У проаналізованих нами працях не зустрілось згадування щодо проведення пілотажних досліджень та їх впливу на уточнення інструментарію та програм дослідження.
Специфічним методом опитування є експертна оцінка. Експертне опитування направлене на отримання інформації від респондентів, які завдяки їх досвіду, знанням, здібностям та іншим властивостям або ознакам найбільш обізнані про характеристику об'єкта дослідження. Наприклад, при з'ясуванні питання про повноту використання слідчими можливостей науково-технічних досягнень можуть виступати спеціалісти експертних установ. Експертне опитування, зазвичай, використовується для визначення правильності оцінки думок та міркувань з конкретних питань загальної маси людей. Він здебільшого використовується у випадках, коли не має можливості (або досить складно) здійснити пряме вивчення та вимірювання будь-яких об'єктів, яке заповнюється думками відповідних спеціалістів (експертів) про ці об'єкти. Експертне опитування може виступати самостійним методом вивчення конкретного питання, а також додатком або засобом контролю даних, отриманих в інший спосіб. Найбільш доцільним є його суміщення (стикова) з даними анкетування та інтерв'ювання.
Експертна оцінка здійснюється в двох основних варіантах: ранжування та безпосередня оцінка. Ранжування - розподіл (упорядкування) оцінюваних об'єктів за певною ознакою. Для найбільшої точності оцінки кількість ранжованих об'єктів повинна бути обмежена (не більше 20). Безпосередня оцінка, зазвичай, проводиться за бальною системою, яка характеризує як відповідність об'єктів, так і величину (ступінь) цього співвідношення.
Узагальнення результатів ранжування здійснюється за сумою рангів, а при бальній оцінці виводиться середнє арифметичне балів, присвоєних експертами.
Рівень надійності експертних оцінок (крім загальних факторів, які характерні для методу опитування) залежить, перш за все, від якісного складу експертів, забезпечення їх відповідною підбіркою, яка гарантує включення до їх складу тільки дійсних спеціалістів за колом питань, які підлягають оцінці. З урахуванням цього підбір експертів повинен бути суворо персоніфікованим. Але аналіз матеріалів експертного опитування показує, що до експертів частіше за все відносять групи викладачів, наукових працівників, а не конкретних спеціалістів з цих груп. Зазвичай анкети направляються на адресу визначених установ, а там вже визначають, кому саме з наявних на даний момент співробітників доручити заповнення анкет. В результаті до категорії експерта потрапляють особи, які нерідко не мають відношення до проблеми, що досліджується.
Експертне опитування можливе у формі анкетування та інтерв'ювання. На практиці, в основному, зустрічається поштове анкетування.
Одним з суттєвих елементів дослідження діяльності з розкриття та розслідування злочинів є вивчення помилок, яких можуть припускатися слідчі, дізнавачі, оперативні працівники, експерти таспеціалісти. Їх причини та форми прояву вказуються різними вченими. Зокрема, В.М. Шулєкін не тільки відмічав фактори, які обумовлюють виникнення експертних помилок, але й співвідношення: об'єктивних - 37 %, суб'єктивних - 63 %.
Теоретичне вивчення помилок різних учасників зазначеної сфери діяльності проводиться широко, але практичний аналіз причин та характер здійснених помилок вкрай складний, особливо для відображення їх об'єктивних та суб'єктивних факторів.
Список використаних джерел
1. Гончаренко В.И. О системе методов советской криминалистики // Проблемы правоведения. - К., 1980. - Вып. 41.
2. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. - К., 1979.
3. Панина Н.В. Технология социологического исследования. - К., 1998.
4. Михайлов А.И. Следственная тактика и вопросы научной организации труда следователей: Тезисы доклада на науч. конф. - Свердловск, 1970.
5. Карпов Н.С. Криминалистическое изучение преступной деятельности, средств и методов борьбы с ней (данные эмпирических исследований). ? К., 2004.
6. Городянко В.Г. Социологический практикум: Учеб. - метод. пособие. - К.: НЦ "Академия", 1999.
7. Жабский М.И. Возможности, границы и техника опроса // Социологические исследования. - 1984. - № 3.
Loading...

 
 

Цікаве