WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль інформаційно-аналітичних служб у поширенні наукових знань - Реферат

Роль інформаційно-аналітичних служб у поширенні наукових знань - Реферат


Реферат
на тему:
Роль інформаційно-аналітичних служб у поширенні наукових знань
Інформаційно-аналітичні структури починають стрімко розвиватися у високорозвинених країнах світу у 50-і рр. XX ст., що стає реакцією на колосальне зростання розмірів світового інформаційного ресурсу. На кінець 80-х - середину 90 х pp. щорічний світовий інформаційний потік перевищив 10 млн назв наукової та іншої інформаційної продукції, що у перерахунку на одного споживача - інженера, наукового співробітника, спеціаліста - становило 1500 сторінок щодня. Навіть у найбільш технічно розвинених країнах втрачалася можливість управління масивом інформації, генерованої суспільством, за деякими даними, кожна десята науково-дослідницька робота США виконується марно, оскільки вона була вже десь виконана, у Німеччині понад 15 % національного доходу витрачається на дублювання наукових досліджень, у колишньому СРСР, за оцінками економістів, понад 10 % валового національного прибутку витрачалося марно саме через непоінформованість наукового і промислового секторів [1].
Наведена статистика демонструє тривожний факт випереджального характеру зростання потоку генерованої людством інформації порівняно з традиційними можливостями людства щодо її обробки, засвоєння і використання, і це пов'язано не лише з марно витраченими коштами. Неспроможність введення в обіг суттєвої частини генерованої інформації стосовно навколишнього світу і процесів, що відбуваються у нашому суспільстві обумовлює викривлене уявлення про дійсність, а за умови розвитку цієї тенденції - зростаючу неадекватну реакцію суспільства на навколишнє середовище.
У зв'язку з цим у практичній діяльності науковців, спеціалістів сфери економіки, політики, різних категорій чиновників, представників владних структур все більшої гостроти набувають проблеми пошуку у загальному потоці інформації, необхідної саме для них, обробки великих інформаційних масивів. При цьому опрацювання великих інформаційних масивів забезпечує високу точність, безпомилковість пошуку. Інформаційно-аналітичні структури у процесі свого розвитку виявилися спеціалізованими структурами з вивчення, обробки і аналізу інформації, і сьогодні виконують роль посередника між масивами інформації та її користувачами. Потреба у таких посередниках у зв'язку з розвитком суспільства стає все більш важливою і сьогодні суттєво впливає на його структуру. У США, наприклад, у сфері обробки інформації працює понад 80 % працездатного населення, 17 % - задіяно у традиційних галузях промисловості та 2,3 % - у сільському господарстві [2].
Загальновідомо, що з 80-х рр. сума знань у суспільстві збільшується у двічі кожні 2 роки, причому з прискоренням. У соціальній сфері ця тенденція проявляється в тому, що у найбільш розвинених країнах світу взято курс на перехід у найближчий час від теперішнього індустріального суспільства до постіндустріального інформаційного. Так, США передбачають увійти до цього високотехнологічного в історії людської цивілізації процесу з науково місткими технологіями, що підкріплюється і в США, і в Японії, Німеччині, та інших країнах ґрунтовними освітніми програмами, вдосконаленням підготовки відповідних наукових кадрів; і одним з результатів цього процесу є те, що на сьогодні наукові працівники у США генерують 35 % всіх наукових публікацій світу [3]. Високорозвинені країни світу характеризує активний розвиток Інтернет-технологій, суттєві успіхи на шляху технічного прогресу. Серед найближчих завдань при цьому є розробка нового покоління комп'ютерної техніки - оптичних, фотонних комп'ютерів зі швидкістю дії у десятки мільярдів операцій за секунду [4].
Стосовно сфери організації інформаційно-аналітичної діяльності слід зазначити, що важливим здобутком США стали так звані "фабрики думки" - наукові центри з обробки та аналізу інформації, які визнані в усьому світі, на розгляді структури яких доцільно зупинитися детальніше.
У літературі з цих питань зазначається, що поява "фабрик думки" обумовлюється ситуацією, коли державні інститути, громадські організації, бізнесові структури вже не в змозі самостійно упоратися, з одного боку, з величезним потоком інформації, зі зростаючими проблемами суспільної значимості, з іншого - в суспільстві збільшується кількість людей з вищим освітнім рівнем, і саме "фабрики думки" дають змогу долучитися до вирішення складних загальносуспільних проблем людям, яких з тих чи інших причин не влаштовує робота у традиційних державних, наукових чи політичних структурах, де вони не знаходять повного самовираження.
Як зазначає з цього приводу І. Л. Шейдіна, "надзвичайно високий темп змін у світі, продиктований соціальними і науково-технічними революціями, комплексний характер проблем, що виникають перед тими, хто приймає відповідальні рішення, обумовлював необхідність залучення експертів-консультантів як джерела відсутніх в американського уряду чи монополій професійних знань" [5].
"Фабрики думки" або ж мозкові центри на сьогодні є незалежними дослідницькими організаціями, що зосереджують свою діяльність на розробці суспільнозначимих проблем, сприянні здійсненню практичної політики, впровадженні результатів наукового пошуку, розробці програм, формульованні цілей. Здійснюючи соціальні проекти у сфері публічної політики, налагоджуючи комунікації з метою просування соціальнозначимих проектів, вони стають центрами тяжіння для інтелектуалів, об'єднуючи навколо себе інколи набагато більше мислячих людей, ніж перебуває власне всередині структури самого центру [6].
За висловлюванням І. Дрора, "фабрики думки" - вогнища зростання, що створюються за рахунок застосування безперервного міждисциплінарного наукового мислення до глибинного удосконалення процесу формування політики як головної сполучної ланки між владою і знанням [7]. У США та інших країнах вони найбільш ефективно виявляють себе у сфері реалізації соціальнозначимих ідей публічної політики. Це обумовлюється і соціальним замовленням, пов'язаним з необхідністю постійного вдосконалення все більш складного суспільного організму, сформованого на демократичних засадах, і наявністю значної кількості високоосвічених людей, які мають відповідний творчий потенціал для розвитку суспільствознавчих досліджень.
Однак ,через властиву їм мобільність, коли виникає необхідність такого роду, інформаційно-аналітичні структури можуть активно переключатися на нові важливі теми досліджень, мобілізувати незадіяний ще дослідницький потенціал суспільства на вирішення найбільш актуальних завдань.
Таким чином, на сьогодні вже чітко проявляється логічна перспектива розвитку цивілізації - перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства. До цієї тенденції органічно вписується об'єктивна потреба постійного вдосконалення інформаційно-аналітичних структур - важливого компонента процесу інформації. При цьому фахівці попереджають про існуючу нерівномірність інформаційного розвитку, реальну можливість відставання країн, що розвиваються, при переході до складнихінформаційних комп'ютерних систем буде зростати значно більшими темпами, ніж сьогодні.
Правомірною є постановка питання щодо розвитку в Україні інформаційно-аналітичних структур як важливої складової інформатизації, аналізу перспектив цього процесу у контексті практики. При цьому варто зазначити, що для України, як і для багатьох інших нових держав Східної Європи, залучення до процесу інформатизації пов'язане (порівняно з розвиненими країнами Заходу) з додатковими труднощами. Серед них - не лише технічне, технологічне відставання. Створення інформаційних структур нового суспільства в Україні вже з перших кроків мало бути, виходячи з практичних міркувань, пов'язаним з гострою необхідністю отримання негайних
Loading...

 
 

Цікаве