WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Розвиток організованих ринків основних ресурсів виробництва в Україні – пріоритетна умова виведення економіки держави з “тіні” - Реферат

Розвиток організованих ринків основних ресурсів виробництва в Україні – пріоритетна умова виведення економіки держави з “тіні” - Реферат


Реферат
на тему:
Розвиток організованих ринків основних ресурсів виробництва в Україні - пріоритетна умова виведення економіки держави з "тіні"
Актуальність та важливість питань, пов'язаних з "тіньовою" економікою в Україні, а, точніше, - з проблемою виведення економіки держави з "тіні", на фоні малоефективності заходів, що вживаються для подолання цього негативного явища, змушує політиків, науковців, аналітиків різних сфер діяльності шукати нові рішення, які в їх практичній реалізації дали б позитивний результат.
Визначаючи напрями першочергових практичних дій, слід враховувати, що в Україні, на відміну від економічно розвинених країн, де кримінальний бізнес зводиться до торгівлі зброєю, наркотиками та людьми, "тіньовий" капітал накопичується головним чином шляхом вчинення фінансових та посадових злочинів.
Інший важливий аспект полягає в тому, що за роки реформ "тіньова" економіка у нашому суспільстві якісно змінилася. Раніше вона відігравала роль антагоніста ідеологічної системи і командної економіки, хоча і доповнювала недосконалість останньої. Нині, як і офіційна економіка, вона має загальну ринкову основу та деякою мірою ідеологію. Але об'єктивні протиріччя між ними, в центрі яких знаходиться держава, набули проблемного характеру. У повсякденній практиці це виявляється у тому, що інтерес держави полягає у поповненні фінансових ресурсів за рахунок платників податків. А вектор інтересу підприємств і населення спрямований у зворотньому напрямі.
За нинішніх умов, коли офіційна економіка перебуває не у кращому стані, не спроможна забезпечити ефективну трудову зайнятість та належний рівень життя людей, "тіньова" - має можливість для подальшого процвітання. Враховуючи те, що в зазначеному секторі реалізуються інтереси великої маси населення, заходи державного впливу повинні бути максимально зваженими, в першу чергу, щоб запобігти соціальній та політичній напрузі у суспільстві. Тому необхідно знаходити такі економічні рішення, які б сприяли збалансованості інтересів держави та інших суб'єктів економічних відносин.
На користь пріоритетності економічних заходів у вирішенні проблеми припинення "тінізації" економіки держави свідчить той факт, що "тіньова" економіка на сьогодні складає своєрідний симбіоз з "тіньовою" діяльністю представників органів влади та активно укорінюється в соціальній і духовно-психологічній сферах суспільства. "Комерціалізація" державних установ є такою, що навряд чи можна розраховувати на їх самоочищення: по-перше, в багатьох структурах державної служби глибоко укорінилася система поборів; по-друге, за принципово негативного ставлення суспільства до хабарів більшість громадян віддають перевагу відкупу при вирішенні життєво важливих питань. Крім того, наявність "тіньових" стосунків у системі державних закладів, охорони здоров'я, освіти, науки, культури стрімко прискорюють процеси втрати правових і моральних перепон у суспільстві. За таких умов фактично неможливо розраховувати на самооздоровлення суспільної моралі та правової свідомості громадян.
Головна ідея економічних реформ полягає у формуванні нових стимулів трудової діяльності та створенні можливостей завдяки власній праці забезпечити належний рівень життя. Відтворити реально стимулюючу роль оплати легальної праці можливо лише на принципово новій (ринковій) системі державного та громадського контролю за економічними процесами, що дозволило б максимально спростити правила економічної діяльності та виключити бюрократичні перепони.
Пряма залежність рівня розвитку "тіньової" економіки від ефективності системи контролю підтверджуєтья відомим її визначенням західного вченого Є. Фейга, згідно з яким "тіньова" економіка - це вся економічна діяльність, що з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту [1]. Тому заходи щодо відтворення дієвої системи державного контролю та регулювання господарської діяльності у сферах виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ, яка б могла забезпечити можливість ефективної взаємодії в цьому підприємств різних форм власності, потрібно розглядати за ключові у вирішенні даної проблеми. Це означає необхідність заміни пострадянської системи, до якої входили Держплан, Держпостач, галузеві міністерства, їх територіальні органи, і якою керували Рада Міністрів та Центральний Комітет партії в центрі та органи виконавчої влади і місцеві партійні комітети на місцях, на більш ефективну систему організованих ринків основних ресурсів (факторів) виробництва, якою держава управлятиме за новими принципами.
За час існування незалежної України в цьому напрямі вже здійснено певні кроки. Концептуально важливими та найвагомішими з них такі:
зміна загальної орієнтованості виробництва на задоволення соціальних потреб;
демонтаж системи централізованого планування та розподілу продукції, яку виробляють державні підприємства;
масова приватизація державного майна виробничого призначення.
Однак, на сьогодні в Україні позитивні наслідки запровадження приватної власності на засоби виробництва є меншими від негативних наслідків демонтажу макроекономічної інфраструктури виробництва, що обумовило значний спад суспільного виробництва, і, відповідно, зростання його "тіньового" сектора.
Досвід економічно розвинених країн світу свідчить, що найбільш ефективним механізмом організації обігу ресурсів у межах економічної системи суспільства є сукупність організованих ринків капіталу (основних ресурсів виробництва), кожен з яких спеціалізуються на обслуговуванні обігу однорідних ресурсів виробництва, є складною системою різних за своїм функціональним призначенням, але взаємопов'язаних елементів, зокрема:
1. Система визначення ціни здійснює концентрацію попиту та пропозиції на організаторі торгівлі (біржі та електронні торговельно-інформаційні системи), забезпечуючи постійне визначення об'єктивної ціни відповідного ресурсу та інших показників кон'юнктури ринку.
2. Система обліку прав власності здійснює фіксацію права власності фізичних та юридичних осіб на ресурси та є механізмом захисту прав учасників ринку.
3. Система виконання угод забезпечує оперативне проведення грошових розрахунків між учасниками ринку та гарантує виконання укладених угод у
Loading...

 
 

Цікаве