WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про результати дослiдження проблем, що пов'язані з протидiєю корупцiї в Українi (науковий реферат) - Реферат

Про результати дослiдження проблем, що пов'язані з протидiєю корупцiї в Українi (науковий реферат) - Реферат

боротьбу з корупцією" не називає суди в числі органів, на які покладається боротьба з корупцією, оскільки у них інша функція - чинити правосуддя. Разом з тим, залишається очевидним той факт, що від позиції суду фактично повністю залежать кінцеві результати боротьби з корупцією, оскільки саме суди "вінчають" всю діяльність державних органів у цьому напрямку.
На наш погляд, суттєвого корегування потребує практика призначення покарання за корупційні діяння кримінального характеру, зокрема одержання хабара при обтяжуючих обставинах. Сьогодні судова практика не направлена на викоренення цього зла. У 1997 р. стосовно 93,4% осіб, засуджених до позбавлення волі за отримання хабара при обтяжуючих обставинах, призначена міра покарання нижче найнижчої межі, а у першому півріччі п. р. цей показник дорівнював 94,1%. Більше того, понад 40% засуджених за цей тяжкий злочин взагалі не позбавлено волі, з них 58 осіб засуджено умовно, 38 осіб - з відстрочкою від виконання вироку.
Викладене потребує вирішення цілого ряду питань, в тому числі в законодавчому порядку, в першу чергу контрольних повноважень Верховного Суду. На нашу думку, доцільно все ж таки знайти у Кримінально-процесуальному кодексі України місце для норми, яка б давала можливість вищестоящому суду оперативно контролювати діяльність місцевих і районних судів. Суди повинні нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків.
На жаль, з обставин, що склалися в Україні, фактично призупинилося проведення судово-правової реформи, яка потребує прийняття принаймні 15 законів, найважливішими з яких є закон "Про судоустрій", Цивільний, Кримінальний, Цивільно-процесуальний та Кримінально-процесуальний кодекси. Прийняття їх вкрай необхідно для оновлення правової бази щодо кардинальної перебудови судової системи, створення нових її інститутів, зокрема інституту апеляції, здійснення судової діяльності на більш високому професійному рівні.
Таким чином, результати дослідження дають підстави зробити висновки щодо рівня діяльності державних органів і судів стосовно обмеження масштабів і впливу корупції на життєво важливі сторони суспільного життя країни, а також рівня організаційно-правового забезпечення цієї діяльності.
Враховуючи ці обставини, потребують невідкладного внесення змін і доповнень закони України: "Про боротьбу з корупцією" - з огляду на комплексність проблеми, крім адміністративних і дисциплінарних, передбачити економічні, кримінальні, кадрові, соціальні та інші важелі протидії корупційним проявам; "Про державну службу" - стосовно чіткого визначення в ньому поняття державного службовця, а у додатку до Закону навести вичерпний перелік категорій державних службовців та інших посадових осіб, які є суб'єктами корупційних діянь.
З огляду на високий рівень латентності корупційних проявів, наведені дані адміністративної і кримінальної статистики та їх аналіз не дозволяють достатньо об'єктивно судити про масштабність корумпованості державних органів влади та управління, ефективність боротьби з нею.
Органи, які ведуть боротьбу з корупцією, поки що спрямовують свої зусилля на викриття корупційних проявів у владних структурах районної ланки, а також серед народних депутатів місцевих рад.
Вивчення боротьби з корупцією висвітлило гострі проблеми кадрової політики в регіонах. Простежується негативна тенденція щодо зростання корумпованості серед голів місцевих рад народних депутатів.
У комплексі заходів щодо подолання корупції в державі проблема чистоти кадрів в правоохоронних органах ще залишається гострою.
Протягом 1997 - І півріччя 1998 р. відбулися певні зміни у структурі корупційних проявів. Найбільш поширеними є порушення, пов'язані з декларуванням доходів.
Судова практика не стала стримуючим фактором для злочинців, які скоїли посадові злочини. Вона не направлена на рішуче викоренення корупційних проявів кримінального характеру. Понад 90% осіб, засуджених у 1997 р. до позбавлення волі за отримання хабара при обтяжуючих обставинах, призначена міра покарання нижче найнижчої межі.
На думку авторів, результати дослідження можуть бути використані відповідними державними органами для розробки організаційно-правових заходів, спрямованих на протидію корупції в державі, викоренення причин, які сприяють її існуванню. З огляду на ці обставини, Координаційним комітетом по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України було проаналізовано виконання міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади Національної програми боротьби з корупцією та Закону України "Про боротьбу з корупцією". З метою їх практичної реалізації і проведення єдиної державної політики у цій сфері Кабінет МіністрівУкраїни 24 квітня 1997 р. затвердив План заходів організаційного забезпечення реалізації пунктів Національної програми.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок звітування органів виконавчої влади про дотримання вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією"" від 28.06.97 р. № 616 запроваджена щоквартальна звітність про виявлені корупційні діяння та правопорушення, пов'язані з корупцією. Міністерством юстиції була розроблена і введена в дію нова форма статистичного звіту № 1-К "Про роботу судів по розгляду справ на виконання Закону України "Про боротьбу з корупцією"", а на засіданні Кабінету Міністрів, яке відбулося 5 липня 1997 р. заслуховано звіти керівників центральних органів виконавчої влади.
Уряд зазначив, що особисто міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій не зроблено належних висновків стосовно критичних зауважень Президента України Л.Д. Кучми, висловлених ним на засіданнях Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України у лютому та квітні 1997 р. Було визнано незадовільною роботу колегій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо забезпечення виконання законів України, рішень Президента України та Кабінету Міністрів України з питань боротьби з корупцією і злочинністю. Зазначені колегіальні органи зобов'язано притягати винних до відповідальності. Було суворо попереджено міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про недопустимість подальшого зволікання з реалізацією визначених Президентом України та Кабінетом Міністрів України заходів щодо боротьби з корупцією і злочинністю.
Координаційним комітетом разом з правоохоронними відомствами протягом 1997 р. комплексно вивчено стан боротьби з організованою злочинністю і корупцією у 20 областях, містах Києві, Севастополі та 17 міністерствах. Результати вивчення розглянуті на розширених засіданнях Координаційного комітету.
В цілому, із передбачених Програмою 40 заходів, які було намічено реалізувати у 1997 р., повністю виконано 25 і 15 ще знаходяться у стадії виконання. Особлива увага була зосереджена на атестуванні державних службовців, декларуванні їх доходів, посиленні контролю за фінансовою і
Loading...

 
 

Цікаве