WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про результати дослiдження проблем, що пов'язані з протидiєю корупцiї в Українi (науковий реферат) - Реферат

Про результати дослiдження проблем, що пов'язані з протидiєю корупцiї в Українi (науковий реферат) - Реферат

сторону цiєї проблеми - адмiнiстративну практику, в той же час залишилось поза межами вивчення основне - аналiз стану застосування кримiнального законодавства в боротьбi з корупцiєю.
Масштаби і наслідки криміногенних процесів в Україні вимагають від державних інституцій постійного і поглибленого аналізу їх причин з метою їх нейтралізації і врахування при розробці та здійсненні заходів щодо зміцнення правопорядку і законності в державі. Однією з таких негативних причин є нарощування в державі корупції та її небезпечних наслідків, насамперед негативного впливу на реформування економіки, сприяння її тінізації, підрив довіри громадян до влади, зниження міжнародного авторитету України і зменшення іноземних інвестицій в економіку.
Характеризуючи фінансово-економічні причини корупції в державі, можна сказати, що вона є не стільки кримінологічною та правовою проблемою, скільки соціально-економічною, яка містить в собі величезну руйнівну силу для держави в цілому. Все це обумовлює потребу у глибокому вивченні цього явища з метою всебічного утримання кримінологічного процесу в певних рамках.
Більшість процесів саме в економіці прямо чи опосередковано сприяють зростанню криміналітету в суспільстві, корупції та економічної злочинності в цілому та її організованих форм зокрема.
За останні шість років загальна кількість виявлених у сфері економіки злочинів збільшилась майже на 60,8% - з 38,8 тис. у 1992 р. до 62,4 тис. у 1997 р., в тому числі розкрадань шляхом привласнення, розтрати або зловживанням посадовим становищем, - на 44,4% (відповідно - з 9 до 13 тис.), хабарництва - у 2,2 рази (з 1 тис. до 2,2 тис. злочинів), незаконної торгівельної діяльності - у 8,7 раза (з 0,45 - до 3,9 тис. злочинів). Тільки у 1997 р. було зареєстровано більше 11,8 тис. посадових злочинів.
Про розміри зловживань у соціально-економічній сфері свідчать результати загальнонаглядової діяльності органів прокуратури. В минулому році в Україні виявлено понад 204 тис. порушень законодавства проти 147 тис. у 1996 р., за скоєння яких до відповідальності притягнуто майже 74 тис. осіб.
Аналіз причин подальшої криміналізації економіки, і на цій базі корумпованості суспільства, дозволяють виділити ряд основних чинників, які визначально впливають на цей процес. Головним з них стала "тінізація" економіки, яка за підрахунками фахівців сягнула сьогодні більше 50% ВВП і перетворилася по суті на головний фактор ускладнення криміногенної ситуації в країні.
Незважаючи на такі масштаби тіньової економіки, до цього часу в країні відсутня методика її обчислення, а також будь-яка статистична інформація про це явище, у тому числі й про грошовий тіньовий обіг.
На думку вчених і практиків, одним з основних способів одержання тіньових доходів стають приховування юридичними і фізичними особами реальних доходів та ухилення від оподаткування. Протягом 1997 р. правоохоронними органами було викрито 8,8 тис. злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків. За 6 місяців поточного року кількість викритих злочинів у цій сфері становила вже понад 6 тис.
Але нелегальний бізнес охоплює не стільки виробництво, скільки фінансові операції, і не лише за рахунок інвестування тіньових коштів, а переважно шляхом використання штучно підтримуваних курсів валюти, цін, кредитних і банківських ставок, розмірів податків, системи квот тощо. Останнє служить передумовою одержання максимальних надприбутків у мінімально короткі строки з найменшим ризиком.
Через вторгнення криміналітету у фінансову і валютну системи в обігу тіньової економіки постійно знаходиться значна частина грошей і валюти, вилучених з державного обігу.
Домінуючим фактором у цьому сегменті тіньової економіки та основним стимулом одержання тіньових доходів є розбалансованість та некерованість банківської системи, її правова невизначеність, відсутність прозорості банківських операцій. Якраз тут і зосереджено основні важелі "тінізації" і корупції. Якщо в 1996 р. безпосередньо в банківській системі було скоєно 2,1 тис. злочинів, то в 1997 р. їх кількість зросла більш, ніж вдвічі і склала 4,7 тис., а за 6 місяців 1998 р. - 3,9 тис.
Реальна небезпека динаміки цього явища полягає в тому, що вона вкрай негативно впливає на грошовий обіг в державі. Фактично кожна друга гривня обходить банківські рахунки. На думку фахівців, тільки за 1997 р. позабанківський грошовий обіг виріс на 2,1 млрд гривень і сьогодні складає близько 50% всієї грошової маси1.
Вихід з цієї ситуації вимагає реформування всієї банківської системи, в першу чергу функцій та повноважень Національного банку України. Його пріоритетними завданнями, як відомо, є нормалізація грошового обігу в державі, захист і забезпечення стабільного курсу гривні, усунення причин кризи неплатежів, проведення дедоларізації економіки, впровадження безготівкових розрахунків, недопущення створення привілейованих умов для окремих комерційних банків, жорсткий контроль за додержанням фінансового і банківського законодавства, сприяння інвестиціям в економіку тощо.
За висновками Радника Голови правління НБУ, професора Швайки М.А., нинішня грошово-кредитна політика "є мертвою, старою, запозиченою у попередньої адміністративної системи. Вона не грунтується на нових ринкових методах грошово-кредитного і банківського обслуговування, ігнорує інтереси виробників, не враховує складних механізмів створення грошей, що грунтуються на обміні товарів, не використовує ринкових комерційних способів запуску грошей в обіг і їх вилучення з нього. Лауреат Нобелівської премії, Поль Самуельсон, застерігав: "...бідність може спіткати більшість населення, якщо центральний банк невміло управлятиме грошима"2.
Стан справ погіршується і невизначеністю правового статусу Національного банку України. Маючи широкі повноваження, НБУ не несе відповідальності за зловживання, які скоюються у кредитно-банківськійсистемі. Такого статусу, як в Україні, працівники банків не мають у жодній країні світу.
Зростання корупції в державі значною мірою обумовлено слабкою правовою визначеністю зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання. При цьому треба мати на увазі, що поряд із зростанням обсягів товаропотоків і капіталу, що є процесом об'єктивним, ця проблема буде і надалі загострюватись, якщо не вжити кардинальних заходів. У 1997 році у цій сфері кількість викритих злочинів зросла майже у півтори рази проти 1996 р. і дорівнює 1245. За І півріччя 1998 р. вже скоєно 1,2 тис. злочинів. За даними експертів, за 5 років з України вивезено близько 15 млрд дол., тоді як сума кредитів, одержаних нашою державою за цей період, склала всього 9 млрд дол.3.
Характерно, що форми корупції у зовнішньоекономічній сфері зазнають у перехідний період значних змін. Поряд з традиційними видами хабарів, які отримують державні службовці за укладення невигідних для країни контрактів, надання допомоги в збуті продукції, посередництво при укладенні торгівельних угод, розповсюджуються невідомі раніше форми протиправної діяльності. Це стосується також і діяльності спільних підприємств.
Аналіз наявних матеріалів свідчить, що значна кількість високоліквідної продукції експортується з України на адресу іноземних фірм, при цьому частина валюти експортерам не повертається і незаконно зберігається на рахунках закордонних банків. Валюта з офшорних зон, як правило, не надходить по
Loading...

 
 

Цікаве