WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про результати дослiдження проблем, що пов'язані з протидiєю корупцiї в Українi (науковий реферат) - Реферат

Про результати дослiдження проблем, що пов'язані з протидiєю корупцiї в Українi (науковий реферат) - Реферат

Тому слiд чiтко визначитись також з самим поняттям корупцiї як кримiнального прояву. Поза всякого сумнiву, до перелiку кримiнальних корупцiйних дiянь повиннi бути включенi всi службовi злочини, передбаченi гл. VII КК, а також такi норми, як "втручання у дiяльнiсть працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх справ, безпеки" (ст. 1893 КК), "завiдомо незаконний арешт, затримання або привiд" (ст.173 КК), "притягнення завiдомо невинного до кримiнальної вiдповiдальностi" (ст. 174 КК) та iншi склади злочину, суб'єктом i об'єктивною стороною якого є зловживання посадовою особою своїм службовим становищем.
На наш погляд, чинний Закон України "Про боротьбу з корупцiєю" взагалi слiд приймати в новiй редакцiї, оскiльки грунтовнiй переробцi пiдлягають фактично всi його норми. Перш за все, в ньому необгрунтовано звужене коло органiв, на якi держава покладає функцiї боротьби з корупцiєю. Якщо в США, захiдноєвропейських країнах основне навантаження у цiй роботi несуть фiнансовi та контролюючi органи, то в Українi лише МВС, СБУ i прокуратура, хоча два останнi вiдомства мають свої специфiчнi функцiї та їх реальнi можливостi обмеженi, а з урахуванням майбутнього скасування загальнонаглядової i слiдчої функцiї прокуратури i ця робота буде зведена до мiнiмуму. Тому назрiла нагальна необхiднiсть у ст. 4 Закону України "Про боротьбу з корупцiєю" в перелiку органiв, якi ведуть боротьбу з корупцiєю, доповнити органами: КРУ Мiнфiна, Державна податкова адмiнiстрацiя, Державна митна служба, Антимонопольний комiтет, Нацiональний банк України, мiнiстерства, центральнi вiдомства, якi за своїми функцiями та штатними можливостями найбiльш наближенi до виконання цього завдання.
Розробка дiйсно ефективних методiв i способiв боротьби з корупцiєю неможлива також без врахування конкретної економiчної ситуацiї в державi. Аналiз динамiки та структури органiзованої злочинностi та корупцiї свiдчить, що основнi їх фактори корiняться в економiцi, в її слабкому правовому регулюваннi. Саме це, поряд з багатьма iншими чинниками, призвело до руху процеси, якi стали матерiальною основою корупцiї. Проведенi на рiзному рiвнi за участю експертiв дослiдження послiдовно констатують, що 40-60% коштiв знаходяться в тiньовому обiгу.
На жаль, приходиться констатувати, що рiзноманiтнi заходи щодо подолання корупцiї, якi плануються i здiйснюються сьогоднi в державi, дуже мало пов'язуються з зусиллями по наведенню порядку в економiцi, а законодавчi акти, якi регламентують економiчнi реформи, нерiдко поспiхом прийнятi, недосконалi i головне - не завжди передбачають вiдповiднi механiзми з нейтралiзацiї зловживань. Це обумовило у подальшому внесення до них чисельних змiн i доповнень: до Закону України "Про плату за землю" з липня 1992 р. внесено 9 змiн i доповнень; до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" з березня 1991 р. внесено 23 доповнення; до Закону України "Про пiдприємництво" та "Про пiдприємства в Українi" з 1991 р. внесено вiдповiдно 27 i 35 доповнень.
Така нестабiльнiсть економiчного законодавства, з одного боку, ускладнила його правильне застосування, з іншого, цим максимально скористався злочинний елемент.
Найбiльш серйознi зловживання допущенi в таких галузях економiки, як сфера приватизацiї, комерцiйних та банкiвських структурах, зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
Багатоукладнiсть економiки, можливiсть переходу права власностi з однiєї її форми в iншу створюють умови для безпосереднього або лобiстського тиску на чиновничий апарат з метою правового оформлення таких переходiв, а також участi самих чиновникiв та їх родичiв в розподiлi власностi. Все це створює обстановку "в'язкої" тяганини при вирiшеннi питань приватизацiї, що само по собi формує пiдгрунтя для корупцiї. Якраз з цих причин тенденцiя кримiналiзацiї змiн форм власностi сьогоднi набула зухвалої вiдкритостi й загрозливого характеру. Протягом 1997 р. у сферi приватизацiї викрито 2023 злочини, що в 3 рази бiльше, нiж в 1996 р. Ця проблема є чи ненайголовнiшою в комплексi питань, пов'язаних як з боротьбою зi злочиннiстю, так iз становленням нової економiчної системи в Українi.
Вивчення аналiтичних матерiалiв i кримiнальних справ свiдчить, що основними чинниками, якi сприяють активнiй участi кримiналiтету в приватизацiї, є вiдсутнiсть належного державного i громадського контролю за цим процесом, а також правова неврегульованiсть багатьох сторiн дiяльностi Фонду державного майна України. Достатньо зазначити, що в своїй роботi Фонд керується Тимчасовим положенням, затвердженим Верховною Радою ще 5 рокiв тому. За висновками фахiвцiв, для здiйснення реформування власностi в Українi треба прийняти понад 50 нових законодавчих i нормативних актiв.
Поширенi зловживання у сферi створення пiдприємницьких i комер-цiйних структур, значна частина яких саме i створюється виключно з метою маскування протиправної дiяльностi. За результатами дослiджень, проведених Мiжвiдомчим науково-дослiдним центром у 1996 р., пiдприємницькою дiяльнiстю як такою не займались i не сплачували платежi до бюджету майже 44 тис. приватних пiдприємств (33,4% вiд зареєстрованих). Все це потребує внесення суттєвих змiн до вiдповiдних нормативних актiв та посилення державного контролю за їх дiяльнiстю.
В Українi дiє 225 комерцiйних банкiв, 2377 їх фiлiй i лише 2 банки мають статус державних. Аналiз правозастосовчої практики свiдчить, що саме через банкiвськi установи i фiктивнi пiдприємницькi структури продовжують активно здiйснюватись операцiї по вилученню коштiв, в першу чергу готiвки, їх переводу до кримiнальної тiньової економiки. За даними Свiтового банку, в Українi як мiнiмум 200 млн дол. щомiсяця минає канали легальної економiки. Наявнiсть в обiгу таких грошових мас кримiнального походження є основним джерелом, що суттєво ускладнює соцiально-економiчну обстановку в державi. Цi процеси будуть продовжуватись, поки грошовий ринок не буде очищено вiд "брудних" грошей. Причинами такого стану справ є недосконалiсть i прогалини в чинному банкiвському законодавствi, зокрема щодо системного контролю за дотриманням законностi з боку комерцiйних банкiв.
Для вирiшення цiєї проблеми, на нашу думку, потрiбнi неординарнi заходи, можливо навiть i жорсткi, але без яких боротьба з корупцiєю у кредитно-фiнансовiй i банкiвськiй сферах втрачає будь-який сенс, а саме:
а) надання НБУ права безспiрного списання з кореспондентських рахункiв комерцiйних банкiв, а останнiм з рахункiв клiєнтiв грошових коштiв, зарахованих на пiдставi платiжних документiв, не забезпечених реальними ресурсами. Цей захiд набуває особливої актуальностi в умовах росту розкрадань, пов'язаних з використаннямелектронних засобiв зв'язку;
б) забезпечення практики декларування доходiв з одночасним встановленням кримiнальної вiдповiдальностi за укриття джерел виникнення грошових коштiв;
в) установлення кримiнальної вiдповiдальності за дiяння, пов'язанi з незаконним переводом валюти за кордон та вiдмовою повернення її в Україну;
г) визнання злочином фактiв ухилення позичальника вiд виконання зобов'язань щодо повернення грошових коштiв кредитору, так само, як i надання позичальником банку чи iншому кредитору неправдивих вiдомостей про фiнансовий стан господарського суб'єкта;
д) введення кримiнальної вiдповiдальностi за вiдмову емiтента викупити цiннi папери.
Наведенню порядку в дiяльностi комерцiйних банкiв сприяла б
Loading...

 
 

Цікаве