WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Психологічний аспект діяння, пов’язаного з ризиком, у контексті боротьби з організованою злочинністю - Реферат

Психологічний аспект діяння, пов’язаного з ризиком, у контексті боротьби з організованою злочинністю - Реферат

якісно і кількісно оцінити ймовірність настання передбачуваних подій, тобто невизначеність у ситуації ризику не абсолютна, а відносна.
Невизначеність пов'язана з характеристиками зовнішньої (об'єк тивної) сторони, в якій здійснюється ризикована діяльність. Але й сама зовнішня сфера (об'єктивність) впливає на ризиковану діяльність, сприяє виникненню в ній нових елементів. [17, с. 127].
Крім об'єктивних причин, досить важливими джерелами невизначеності в процесі ризикованої діяльності є причини суб'єктивного (гносеологічного) порядку: відносність процесу пізнання людиною навколишньої дійсності (наприклад, процес пізнання має елементи невизначеності, оскільки кожний його новий етап відкриває нові проблеми); неможливість однозначного пізнання об'єкта (ризику) при рівнях і методах наукового пізнання, які склалися при цих умовах; відносна обмеженість свідомої діяльності людини, існуючі розбіжності в соціально-психологічних установках, ідеалах, вимірах, оцінках, стереотипах поведінки [18, с. 319]. На нашу думку, перелічені фактори, властиві соціальному ризику, наявні і в кримінально-правовому ризику, оскільки під певним кутом зору будь-яка пізнавальна діяльність пов'язана з ризиком спричинення шкоди правоохоронюваним інтересам і містить у собі інтелектуальну та вольову сторони правомірної поведінки.
Ситуація невизначеності в процесі здійснення обґрунтовано ризикованої діяльності ставить суб'єкта перед вибором того чи іншого перспективного досягнення поставленої мети із декількох існуючих альтернатив. Відсутність вибору виключає будь-який ризик. "Там, де немає вибору, - вказує А.П. Альгін, - не виникає ризикована ситуація, і відповідно, не буде ризику" [12, с. 30].
У ситуації ризику можливі наслідки відомі, але їх настання не безумовне. Ризиковані дії розраховані на успіх, але кожний окремий результат не обов'язково повинен бути позитивним, саме тому суб'єкту необхідно обрати найбільш оптимальну, обґрунтовану альтернативу з усіх можливих варіантів рішень для досягнення суспільно корисної мети. При цьому в процесі прийняття ризикованого рішення необхідно враховувати і деякі обмеження, пов'язані з пізнавальними можливостями людини. У подальшому, здійснюючи ризиковану діяльність, суб'єкт на підставі всієї інформації, якою він володіє, вираховує варіанти дій, спрямованих на досягнення тих завдань, що стоять перед ним, двох видів: стандартних - формалізованих і таких, що повторюються (не потребують високого рівня активності), і проблемних, тобто завдань, які є новими і потребують оригінального, незвичайного рішення або невизначених завдань. Саме при вирішенні невизначених видів завдань, на наш погляд, виникають ситуації необхідності допущення виправданого ризику. Це важливо враховувати і для оцінки (кваліфікації) ризикованого діяння при відмежуванні виправданого ризику від невиправданого (протиправного).
При цьому зауважимо, що в ситуації ризику суб'єкт діяльності, який обрав найбільш обґрунтоване (раціональне) рішення із існуючих альтернатив, досягає бажаного результату своїх діянь. Саме тому будь-які творчі, новаторські перетворення, спрямовані на досягнення суспільно корисної мети, зумовлюються існуванням специфічної, ризикованої форми діяльності.
Залежно від конкретної ситуації ризику існуючі альтернативи володіють різноманітним ступенем складності в їх оцінці суб'єктом при виборі єдиної правильної, обґрунтованої, з позиції досягнення суспільно корисної мети, альтернативи і на підставі розрахунку ймовірності її результату (позитивного або негативного).
Взагалі, імовірнісна характеристика діяння, пов'язаного з ризиком, зв'язана і з імовірною сутністю більшості явищ суспільного життя, по відношенню до яких допускаються ризиковані діяння. При цьому ймовірність у ситуації ризику проявляється в неможливості однозначно передбачити результат вжитих дій: настання бажаного, суспільно корисного результату або можливих несприятливих наслідків для правоохоронюваних інтересів.
Найчастіше прояви ризику в соціальній практиці не можуть оцінюватись однозначно саме через їх різноманітність, оскільки співвідношення можливих позитивних і несприятливих наслідків у результаті здійснення тієї чи іншої альтернативи є різним. Це зумовлюється тим, що, поряд із вказаними ознаками, ризик, за своєю сутністю, має суперечливий характер.
Суперечність ризику проявляється в різноманітних аспектах. Перш за все, обґрунтований ризик як специфічна форма діяльності зорієнтований на досягнення суспільно корисних цілей через неординарні, нові способи в умовах невизначеності та ситуації невідворотного вибору, і це дозволяє суб'єкту ризику здолати догматизм, відсталість, психологічні бар'єри, які перешкоджають досягненню поставлених завдань. Обґрунтовано ризиковані діяння мають важливі економічні, політичні та духовно-моральні наслідки, оскільки прискорюють суспільний і науково-технічний прогрес, позитивно впливають на суспільну думку, духовну атмосферу суспільства, тобто виконують регулятивну функцію в соціумі, безякого немає прогресу.
З іншого боку, виникає серйозна проблема, пов'язана з відсутністю конкретно-нормативного вирішення ризику в різноманітних життєвих ситуаціях. У деяких випадках досягнення суспільно корисної мети в ситуації ризику пов'язане з прямим порушенням правових заборон або дозволів в юридичних нормах. При цьому, як вважають деякі автори, в ситуації ризику порушуються ті нормативні акти й правові норми, які неадекватно відображають та регулюють ті чи інші суспільні відносини [19, с. 70]. Аналогічного погляду дотримується і В.І. Самороков, який вважає, що " правомірний ризик можливий і при прямій забороні ризикованих діянь, очевидно, застарілий, який блокує ініціативу нормативним актом або навіть новим правовим актом, який суперечить закону, що регулює суспільні відносини, які піддаються можливому нанесенню шкоди при ризику. Інший підхід може призвести до суттєвих економічних і соціальних втрат. Ця колізія може бути вирішена тільки з побудовою правової держави" [20, с. 107].
Список використаних джерел
1. Альгин А.П. Новаторство. Инициатива, риск. - Ленинград, 1987.
2. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка в 4-х томах. - М.: Русск. язык, 1980. - Т. 4.
3. Новий словник української мови у чотирьох томах / Укл.: В. Яременко, О. Сліпушко. - К.: АКОНІТ, 1999. - Т. 3.
4. Серебровский В.И. Очерки советского страхового права. - М.: Госиздат, 1926.
5. Керимов Д.А. Философские проблемы права. - М., 1972.
6. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур. - Том 2. - перевод с англ. - М.: Вече, АСТ, 2000.
7. Психология. Словарь. - М., 1990.
8. Рудашевский В.Д. Риск, конфликт и неопределенность в процессе принятия решений и их моделировании // Вопросы психологии. - 1987. ? № 2.
9. Петровский В.А. Психология активности // Вопросы психологии. - 1975. ? № 3.
10. Ситковская О.Д. Психология уголовной ответственности. - М., 1998.
11. Серова А.В. Профессиональный риск медицинских работников как вид обоснованного риска: Дисс…. канд. юрид. наук. - Екатеринбург., 1999.
12. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. - М., 1989.
13. Михайлов В.И. О социально-юридическом аспекте содержания обстоятельств, исключающих преступность деяния // Гос-во и право. - 1995. ? № 12.
14. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. - М., 1984.
15. Мамчун В.В. Правоприминительный риск. Автореф. дисс. ... канд юрид. наук. ? Н. Новгород, 1999.
16. Давидов В.В. Теория деятельности и социальная практика // Вопросы философии. - 1996. ? № 5.
17. Левченко В.И. О профессиональном риске в науке // Сов. гос-во и право. - 1984. ? № 4.
18. Алексеев С.С. Общая теория права: В двух томах. - М., 1982. - Т. 2.
19. Гринберг М.С. Должностные преступления и крайняя необходимость // Сов. гос-во и право. - 1989. ? № 5. - С. 70.
20. Самороков В.И. Риск в уголовном праве // Гос-во и право. - 1993. ? № 5.
Loading...

 
 

Цікаве