WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Психологічний аспект діяння, пов’язаного з ризиком, у контексті боротьби з організованою злочинністю - Реферат

Психологічний аспект діяння, пов’язаного з ризиком, у контексті боротьби з організованою злочинністю - Реферат


Реферат
на тему:
Психологічний аспект діяння, пов'язаного з ризиком, у контексті боротьби з організованою злочинністю
Економічні та соціальні реалії суспільного життя України свідчать про значний рівень криміналізації, загальне зростання як побутової злочинності, так і її організованих форм. Небезпечні тенденції поширення серед населення антисоціальних установок та їх реалізація ззовні в актах протиправної поведінки потребують невідкладного реагування на них з боку компетентних державних органів. Тому на перший план виступає проблема ефективності боротьби зі злочинністю. За сучасних умов боротьби зі злочинністю законодавець повинен усвідомлювати, що досягненню завдань кримінально-правової охорони особи, суспільства, держави сприяє як практика невідворотності й посилення суворості примусових заходів, так і практика повної відмови від кримінальної репресії у певних, визначених законом, випадках. На це вказують основні напрями розвитку національного законодавства і світової кримінально-правової політики. Як свідчить аналіз основних тенденцій світової кримінальної політики, проведений ООН, характерною рисою сучасних систем правосуддя є "процес вибування" кримінальних справ у зв'язку з їх закриттям ще в досудовому провадженні. При цьому, залишаючи поза увагою різні процедури здійснення даного інституту в різних країнах, його юридична сутність залишається в більшості з них тією ж самою - закриття кримінальних справ за наявності факту вчинення злочину. Державний примус - вимушений, крайній засіб впливу на осіб, що порушили кримінальний закон. Основним напрямом світової кримінальної політики, виходячи з принципів гуманізму, диференціації та індивідуалізації відповідальності, є виправлення злочинця (якщо для цього наявна реальна можливість) без реалізації заходів кримінально-правового впливу. Як показує соціальний досвід, нерідко створюються такі умови, коли для реалізації завдань кримінального законодавства немає потреби, щоб винувата особа зазнала застосування відносно неї заходів кримінальної відповідальності (в тому числі, й покарання). Тому законодавець передбачив випадки, коли за певних умов держава в особі її компетентних органів і посадових осіб відмовляється від реалізації свого виключного права на подальше проведення кримінального переслідування осіб, що вчинили суспільно небезпечні діяння, і звільняє їх від кримінальної відповідальності, звідси, - й від покарання. Можливість такого звільнення об'єктивно зумовлюється тим, що притягнення до кримінальної відповідальності та призначення покарання не завжди є єдиним і найбільш правильним засобом досягнення цілей виправлення та перевиховання особи, загального та окремого попередження злочинів. За наявності певних обставин більш ефективним і раціональним інструментом у цьому може стати застосування різних видів звільнення від кримінальної відповідальності на підставі обставин, що виключають злочинність діяння.
Саме вчинення злочину при застосуванні ризикованих діянь вимагають правової захищеності особи від притягнення до кримінальної відповідальності. "Ризик" як певна категорія та поняття знаходить своє відображення в різноманітних суспільних і природничих науках, кожна з яких має свій предмет, свій напрям у дослідженні ризику і користується для цього власними методами. Така ситуація дозволяє виділити психологічний, соціально-психологічний, економічний, правовий, медико-біологічний та інші аспекти ризику. Ризик охоплює всі сторони життя людини: з ним можуть бути пов'язані праця та відпочинок, спорт, творчість і винахідництво, науково-технічний прогрес і прогнозування. Особливість проблеми ризику полягає в її тісному зв'язку з рівнем звичайної свідомості. Чи не кожна людина схильна до саморефлексії, у певний спосіб шукає відповідь для себе на запитання: що таке ризик, чи схильна вона до ризику чи ні, яка для неї цінність ризику? Виникає досить складна ситуація: об'єктивно ризик існує, про нього часто говорять, але спроби пояснити, що належить розуміти під ризиком, призводять до різноманітних, а інколи й суперечливих тверджень [1, с. 8].
Значна увага при дослідженні діяння, пов'язаного з ризиком, зосереджувалась на двох аспектах: правовому та психологічному. Більшість вчених вважають, що виправданий ризик, у першу чергу, повинен досліджуватись та аналізуватись на підставі психологічного аспекту. Тому А.П. Альгін, В.В. Мамчун, В.А. Петровський, В.Д. Рудашевський, О.Д. Ситковська детально аналізували ризик у певних ситуаціях, зосереджуючи увагу на психологічних моментах ризикованої діяльності.
Зміст діяння, пов'язаного з ризиком, як кримінально-правової категорії неможливо розкрити без дослідження психологічного аспекту. Тому ми маємо на меті з'ясувати та проаналізувати основні теорії усвідомлення суб'єктом своєї діяльності під час здійснення ризикованого діяння на підставі психологічного дослідження.
Слово "ризик" відноситься до побутових лексичних словоформ з розмовного стилю усного мовлення. У словнику Даля вказується, що "ризикувати - пускатись на невдачу, на неправильну справу, відважитись, робити щось без правильних розрахунків, діяти сміливо, мати надію на щастя… Ризик - відвага, сміливість, рішучість. Ризик - благородна справа. Немає справи без ризику" [2, с. 96].
Словник української мови визначає ризик як усвідомлення можливості небезпеки, сміливий, ініціативний вчинок, дія із сподіванням щастя, успіху, позитивного результату. Йти на ризик - ризикувати, наражаючись на можливу небезпеку і сподіваючись успіху; можливість збитків або невдачі в якійсь справі [3, с. 909]. Отже, словникові визначення пов'язують ризик, з одного боку, як з можливою небезпекою, невдачею, а, з іншого, - з дією на вдачу, в надії на вдалий, щасливий кінець. В.І. Серебровський зазначає, що слово ризик португальського походження і означає скеля (risco) [4, с.118]. Мореплавці цим словом визначали небезпеку, яка загрожувала їх кораблям. Так, це значення ("небезпека" чи "загроза небезпеки") досить стійко закріпилась за словом "ризик" в його основному розумінні та значенні.
Водночас прийнято вважати, що для визначення того чи іншого явища необхідно розкрити його найважливіші, суттєві риси, які в своїй єдності відображали б його якісну своєрідність і одночасно відрізняли його від інших суміжних явищ [5, с. 64]. Тому для того, щоб визначити поняття діяння, пов'язаного з ризиком як кримінально-правовим явищем, а саме: як обставини, що виключає злочинність діяння, необхідно абстрагуватися від інших загальних ознак, притаманних соціальному ризику, враховуючи при цьому специфіку кримінально-правових тлумачень.
Вважається, що в сенсі діяння, пов'язаного з ризиком, належить виділяти два аспекти: правовий та психологічний.
У психології ризик характеризується в якості дії, спрямованої на привабливу мету, досягнення якої пов'язано з елементом небезпеки, загрозою втрати певних цінностей [6, с. 203]. Психологи виділяють три основні взаємопов'язані значення ризику: 1) міра очікуваноїневдачі в діяльності, що визначається поєднанням ймовірності невдачі та ступенем несприятливих наслідків у цьому випадку; 2) дія, в тому чи іншому стані, що загрожує суб'єкту втратою (травмою, шкодою і т. ін.); 3) як ситуація вибору між двома можливими варіантами дії: менш привабливими, однак більш надійними, й більш привабливими, але менш надійними [7, с. 344-345].
Психологи вважають, що ключовою для підходу до аналізу кримінально-правового інституту ризику є психологічна проблема управління і контролю людиною своєї поведінки в нестандартних ситуаціях. Значну увагу дослідники психологічних проблем ризику ґрунтовно приділяють особливостям людини, яка потрапляє у відповідну ситуацію. В такій ситуації суб'єкти завжди складні та екстремальні для людини, незалежно від того, чи йдеться про раптово виниклу ситуацію, чи про таку, виникнення якої передбачалось і навіть планувалось, наприклад, у зв'язку з науковим експериментом. Їх складність полягає в інформаційній
Loading...

 
 

Цікаве