WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Протидія корупційним проявам в Україні – нагальна потреба сьогодення - Реферат

Протидія корупційним проявам в Україні – нагальна потреба сьогодення - Реферат

акти щодо діяльності окремих галузей економіки та сфер суспільних відносин.
Наприклад, візьмемо банківську діяльність, яка в Україні регулюється законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" [9; 13; 14] та іншими нормативно-правовими актами.
Закон України "Про Національний банк України" має загальні положення антикорупційного характеру, які стосуються певних вимог та обмежень, пов'язаних із статусом офіційної особи. Зокрема, у ст. 65 Закону йдеться про те, що Голова Національного банку, його заступники, члени Правління Національного банку та інші службовці Національного банку згідно із переліком посад, затвердженим Правлінням Національного банку, не можуть бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності. Голові Національного банку, його заступникам, членам Правління Національного банку та іншим службовцям Національного банку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Національного банку. Крім того, службовцям Національного банку забороняється входити до керівних органів та бути акціонерами банків [13].
Але, разом з тим, у ст. 18 Закону - "Призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку" визначено, що Голова Національного банку може бути звільненим у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину. На нашу думку, після слів "...кримінального злочину..." слід було б додати слова "...або корупційного правопорушення..." [13].
Стосовно Закону України "Про банки і банківську діяльність", то ст. 14 - "Учасники банків" - визначає, що учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. При цьому власники істотної участі у банку повинні мати лише бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Що ж до превентивних заходів антикорупційного характеру, таких, наприклад, як заборона бути учасниками банку для тих державних службовців, які звільнені з державної служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчинення корупційного діяння, то названий Закон таких заходів не передбачає. Це ж саме можна сказати і про стст. 21 - "Попередній дозвіл на створення банку з іноземним капіталом", 34 - "Істотна участь" та 42 - "Вимоги до керівників банків" цього Закону [9].
Крім того, при державній реєстрації банків до п. 12 переліку документів, які подають уповноважені засновники банку до Національного банку України (відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку) (ст. 17 Закону), на нашу думку, доцільно було б додати "… та майновий стан їх і членів сімей". А до п. 7 ст. 46 - "Обов'язки щодо інформування Національного банку України" - (пред'явлення обвинувачення у вчиненні корисливого злочину керівнику банку, фізичній особі - власнику істотної участі або представнику юридичної особи - власнику істотної участі) після слів "...корисливого злочину..." необхідно додати "...або корупційного правопорушення..." [9].
Звичайно, недосконалість антикорупційного законодавства, його безсистемність, необґрунтованість та непродуманість деяких положень є причиною неефективної антикорупційної діяльності. Але слід зауважити, що це не головна причина. Вона - у відсутності у керівників органів виконавчої влади та правоохоронних структур бажання бачити всю гостроту проблеми і робити відповідні висновки, намаганні підмінити серйозні оцінки стану справ заспокійливою еквілібристикою цифрами. Переважно проблема полягає не у недосконалості законодавчої бази стосовно протидії корупції, а у її неефективному застосуванні.
Необхідно звернути увагу і на політичну корупцію. В нашому суспільстві основні проблеми існування, відтворення та стримування (попередження, протидія) політичної корупції досліджуються та обговорюються дуже рідко, а вона несе неабияку загрозу суспільству та демократії. Адже політична корупція - явище багатогранне. Воно проявляється у різних видах, формах і політичних процесах, у т.ч. й у виборчих процесах. У зв'язку з останнім як самостійний вид виділяють корупцію електоральну. Її визначають як систему підкупу як виборців, так й вибраних, в результаті чого державна влада перетворюється на дорогоцінний товар ринкової економіки, який можуть "придбати" тільки особи, що мають доступ до великих матеріальних, фінансових, адміністративних та інформаційних ресурсів. Вона служить засобом нецивілізованої політичної боротьби.
Список використаних джерел
1. Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" від 3 квітня 2002 р. / Урядовий кур'єр. - 2002. - 4 червня. - № 100.
2. Методично-нормативний посібник з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. - К.: Міністерство юстиції України, 2000. - 120 с.
3. Указ Президента України від 1 грудня 1994 р. № 714/94 "Про Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю".
4. Закон України "Про організаційно-правові основиборотьби з організованою злочинністю" від 30 червня 1993 р. № 3341-ХХІІ / Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 358 (зі змінами та доповненнями станом на 7 березня 2002 р.).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 р. № 345 "Про стан виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади Закону України "Про боротьбу з корупцією" та Національної програми боротьби з корупцією" / Урядовий кур'єр. -1998. - 30 квітня. - № 82-83.
6. Закон України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р. № 356/95-ВР / Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 34. - Ст. 266 (зі змінами та доповненнями станом на 11 липня 2002 р.).
7. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії. Монографія. - К.: Атіка, 2001. - 304 с.
8. Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 р. № 22/98-ВР / Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 25. - Ст. 146 (зі змінами та доповненнями станом на 21 травня 2002 р.).
9. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ / Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30 (зі змінами та доповненнями станом на 6 лютого 2003 р.).
10. Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР / Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. - Ст. 272 (зі змінами та доповненнями станом на 23 червня 1997 р.).
11 Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. № 656-ХІІ / Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - Ст. 20 (зі змінами та доповненнями станом на 7 лютого 2002 р.).
12. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІV / Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 18. - Ст. 774 (зі змінами та доповненнями станом на 6 березня 2003 р.).
13. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-ХVІ / Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 29. - Ст. 238 (зі змінами та доповненнями станом на 10 січня 2002 р.).
14. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ / Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1 (зі змінами та доповненнями станом на 6 лютого 2003 р.).
Loading...

 
 

Цікаве