WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Протидія корупційним проявам в Україні – нагальна потреба сьогодення - Реферат

Протидія корупційним проявам в Україні – нагальна потреба сьогодення - Реферат


Реферат
на тему:
Протидія корупційним проявам в Україні - нагальна потреба сьогодення
Утвердження України як самостійної європейської держави неможливе без здійснення нею політики у сфері протидії корупційним проявам. Життя переконливо засвідчує, що тільки ті країни, які активно протидіють корупційним проявам, мають майбутнє.
Визначаючи стратегічні пріоритети на 2000-2004 рр., Президент України Л.Д. Кучма зазначив, що базовою основою нашого подальшого розвитку є європейський вибір, відданість України загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії. Особливе значення має послідовна політика України щодо зближення з Європейським Союзом, набуття статусу асоційованого, а згодом повноправного члена ЄС [1]. Стратегія інтеграції України до ЄС визначає основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 р., протягом якого мають бути створені передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Така стратегія має забезпечити входження держави до європейського політичного, економічного і правового простору та отримання на цій основі статусу асоційованого члена ЄС, що є головним зовнішньополітичним пріоритетом України [2].
Певний внесок у цьому напрямі здійснив Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю.
Наш Центр було створено згідно з Указом Президента України від 1 грудня 1994 р. № 714/94 [3] на виконання ст. 21 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" [4] для наукового забезпечення боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
У Центрі працюють спеціалісти із різних правоохоронних органів, таких як МВС, СБ, ДПА, Держкомкордон, прокуратура України, що дає змогу комплексно охопити проблематику питань, які постають перед правоохоронними органами країни.
У країні відсутня інша подібна до наведеної структура з питань наукового забезпечення протидії організованій злочинності. Можливості Центру уможливлюють створення найбільш реальної картини кримінальної ситуації в державі, стану злочинності та корупції.
Міжвідомчий НДЦ проводить не лише наукові дослідження з проблем протидії організованій злочинності та корупції, а й здійснює розробку методичних рекомендацій та їх впровадження у практичну діяльність спеціальних підрозділів МВС та СБУ по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, інших правоохоронних та контролюючих органів.
Розуміючи, що протидія організованій злочинності та корупції вимагає комплексного підходу, Центром розробляються комплексні програми, проекти концепцій, які потім впроваджуються в практику через рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, та управлінські рішення органів виконавчої влади.
Щорічно Центр готує Стратегію та пропозиції щодо тактики боротьби з організованою злочинністю та корупцією, оцінку криміногенної ситуації в країні та прогноз її розвитку, які направляються Президентові, Верховній Раді та Кабінету Міністрів України.
Співробітниками Центру по темах наукових досліджень підготовлено і видано 5 монографій та 6 методичних рекомендацій для практичних працівників правоохоронних органів.
Центром регулярно випускаються аналітичні бюлетені, які містять аналітичні розробки, огляди преси з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією в регіонах країни та за кордоном тощо.
З серпня 2000 року видається науково-практичний журнал "Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)", в якому друкуються статті практиків та провідних вітчизняних вчених, присвячені передовому досвіду і методам протидії зазначеним явищам.
За дорученням Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України з урахуванням зауважень та пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади (близько 600) науковцями Центру розроблено новий проект Закону України "Про боротьбу з корупцією", який було надіслано Президентом України до Верховної Ради України.
На підставі набутого досвіду вважаємо, що в Україні ще має місце безсистемна робота у боротьбі з цим соціальним явищем, яка в основному спрямована на подолання деяких наслідків; присутня кадрова плутанина, що, безумовно, не дає бажаного ефекту. Тому ведеться боротьба з корупціонером, а не з корупцією. Періодично виникають компанії у боротьбі з корупцією, в основному під час ротації кадрів управлінської ланки або під час певних політичних подій.
Не менш вразливою, з усіх точок зору, є спроба весь комплекс адміністративних, економічних та правових проблем втиснути в рамки одного Закону "Про боротьбу з корупцією", що має місце в Україні. А до цього додається ще той факт, що боротьба з корупцією покладена в основному на правоохоронні органи. А, як відомо, мета - зловити та покарати, навіть жорстоко, породжує тенденцію, що ловлять завжди не тих, якщо й взагалі ловлять.
Комплексність вирішення цієї проблеми вимагає одночасного розв'язання низки проблем.
Відомо, що для всіх країн існує одна загальна проблема - ефективність державного управління. В Україні проводиться адміністративна реформа, але вона, на наш погляд, потребує ґрунтовного наукового забезпечення і, в першу чергу, центральним об'єктом досліджень повинні стати правила прийняття управлінських рішень.
Має бути створена і законодавчо закріплена система органів, які, поряд з правоохоронними, нестимуть відповідальність за стан протидії корупції. Це ті державні органи, які в межах виконання своїх головних функцій одночасно забезпечують антикорупційну профілактичну роботу. До таких органів, крім правоохоронних, необхідно віднести органи виконавчої влади, які покликані протидіяти корупційним проявам усередині самих міністерств та відомств шляхом контролю і правого регулювання. Це, перш за все, Уряд, галузеві міністерства, Фонд державного майна, Національний банк України, контролюючі органи та ін. Вони повинні нести всю відповідальність за стан дотримання законності та протидії корупційним проявам у підпорядкованій системі зверху донизу.
Недосконалою, на наш погляд, є і звітність про стан протидії корупції в Україні.
Об'єктивно оцінити рівень і масштаби поширеності корупції в країні практично неможливо через те, що до сьогодні не розроблені загальновизнані критерії оцінки цього явища. Чинна статистика не відображає реального стану справ, її дані не корелюються між різними відомствами і тому викривлюють реальні кінцеві результати боротьби з такими діяннями.
Наявні форми звітності правоохоронних органів охоплюють лише адміністративні корупційні правопорушення і залишають за межами облік фактів корупції кримінального характеру, що позбавляє можливості глибоко оцінити стан цієї роботи і оперативно реагувати на недоліки.
Фактично не забезпечується об'єктивність і повнота звітності інших державних органів щодо результатів боротьби з корупцією.Кабінет Міністрів України Постановою від 20 березня 1998 р. № 345 "Про стан виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади Закону України "Про боротьбу з корупцією" та Національної програми боротьби з корупцією" звернув увагу керівників органів виконавчої влади на необхідність своєчасного представлення звітів та забезпечення їх достовірності. Незважаючи на це, існують суттєві розбіжності між звітними даними правоохоронних органів та інших органів виконавчої влади [5].
Основною причиною таких розбіжностей залишається недосконалість, а іноді й відсутність належної взаємодії правоохоронних органів з іншими органами виконавчої влади, наявність недоліків в інформуванні судами державних органів, подання недостовірної звітності окремими
Loading...

 
 

Цікаве