WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Протидія злочинності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій - Реферат

Протидія злочинності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій - Реферат


Реферат
на тему:
Протидія злочинності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій
Основними чинниками, що забезпечують економічне зростання України, законодавець визначив складові національної інформаційної інфраструктури, тобто обчислювальну та комунікаційну техніку, телекомунікаційні мережі, бази та банки даних і знань, інформаційні технології, систему інформаційно-аналітичних центрів різного рівня, виробництво технічних засобів інформатизації, системи науково-дослідних установ та підготовки висококваліфікованих фахівців [1]. Боротьба зі злочинністю у цій сфері є одним із пріоритетних напрямів діяльності правоохоронних органів, по мірі того як комп'ютери, засоби зв'язку, інші засоби обробки і передачі даних, які ґрунтуються на інформаційних та комунікаційних технологіях, все частіше використовуються у суспільному житті і стають предметом злочину. Пошук та фіксація фактичних даних щодо протиправних діянь окремих осіб та груп у сфері інформаційно-комунікаційних технологій має певні особливості, пов'язані з характером оперативно-розшукової діяльності у цій сфері.
Сферу застосування інформаційно-комунікаційних технологій можна окреслити інфраструктурою інформаційного середовища, до якої К.І. Бєляков відносить:
- територіальне розподілені державні, недержавні та корпоративні комп'ютерні й телекомунікаційні мережі, системи спеціального призначення загального користування, канали передачі даних, засоби комутації та управління інформаційними потоками;
- інформаційні-комп'ютерні та телекомунікаційні технології - базові, прикладні, а також ті, що забезпечують інформаційні системи і засоби їх реалізації;
- інформаційну індустрію - науково-виробничий потенціал у галузі зв'язку, телекомунікацій, інформатики, обчислювальної техніки, розповсюдження і доступу до інформації;
- ринок інформаційних технологій, засобів зв'язку, інформатизації та телекомунікацій, інформаційних продуктів та послуг;
- соціальний інтелект - організаційні структури, включаючи кадри, які в змозі забезпечити створення, функціонування і розвиток національної інформаційної інфраструктури [2, с. 62].
Під інформаційною технологією необхідно розуміти цілеспрямовану організовану сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, терміновий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування [1].
Але К.І. Бєляков вказує на особливий підхід до так званих "подвійних технологій", тобто інформаційно-телекомунікаційних [2, с. 66]. Комунікаційні технології використовуються для забезпечення функції, пов'язаної з передаванням інформації між взаємозв'язаними вузлами й абонентськими пунктами.
Треба зазначити, що використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує ефективне документування традиційної злочинної діяльності - технічний (електронний) контроль за особою підозрюваного (у підготовці або вчиненні тяжкого злочину) через засоби комунікації та електронно-обчислювальної техніки, якими він користується.
У світі активно вивчаються інші можливості електронного контролю за злочинною діяльністю при максимальному забезпеченні прав і свобод людини. Так, правоохоронними органами США здійснюються такі види спостереження за допомогою технічних засобів:
- приховане електронне спостереження (електронне прослуховування (електронне перехоплення) та встановлення скритих мікрофонів (перехоплення усних розмов);
- консенсуальне перехоплення (за згодою особи, яка прослуховується);
- перехоплення даних (електронна пошта, факс тощо);
- відеоспостереження (телеспостереження) [3].
Але документування "комп'ютерних" злочинів, а також злочинів, пов'язаних з використанням електронно-обчислювальної техніки, незаконним втручанням у роботу мереж електрозв'язку, здебільшого обумовлене особливостями слідоутворення в інформаційній сфері при:
- посяганні на технічні засоби, їх системи та мережі (наприклад, викрадення, знищення, перекручення інформації);
- застосуванні правопорушниками технічних засобів та технологій для забезпечення досягнення злочинної мети (має місце і "комп'ютерний" аспект традиційних злочинів, наприклад, при вимаганні тощо);
- використанні правопорушниками технічних засобів та технологій для приховування злочинної діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, заміна IP-адреси; використання чужих паролів і логінів, знеособлених (анонімних) абонентських поштових скриньок; заміна чіпів в терміналах мобільного зв'язку тощо);
- використанні правопорушниками технічних засобів та технологій для комунікації та координації злочинної діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Треба мати на увазі, що місцями зберігання доказової інформації можуть бути як окремі засоби електронно-обчислювальної техніки, так і мережеве обладнання разом взяті. Доказова інформація електронного та аналогічного характеру може знаходитись як у системному блоці комп'ютера, так і у численних периферійних пристроях. До особливостей доказової інформація графічного, звукового, текстового та іншого характеру можна віднести те, що на таких носіях вона може легко змінюватися (знищуватися).
Зрозуміло, що для забезпечення ефективного документування злочинів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій необхідно застосовувати відповідні оперативно-технічні засоби та технології для:
- технічного (електронного) контролю за поведінкою (зв'язками) підозрюваної особи (як правило особи, які вчиняють правопорушення у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, в силу своєї технічної підготовки активно користуються у побуті продуктами науково-технічного прогресу);
- виявлення ознак злочинної діяльності в інформаційній сфері;
- технічного (електронного) контролю за діяльністю підозрюваного в інформаційній сфері;
- фіксації фактичних даних про протиправні діяння.
Злочини у сфері інформаційно-комунікаційних технологій переважно не є тяжкими, але їх розкриття потребує застосування спеціальних науково-технічних засобів та залучення фахівців зі спеціальними знаннями у галузях телекомунікацій, електронних розрахунків, застосування Інтернет-технологій і т. ін.
У чинному законодавстві відсутні визначення та перелік засобів, які можна віднести до оперативно-технічних. Вказано лише, що для одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу.
В теорії оперативно-розшукової діяльності під оперативно-технічними засобами розуміють сукупність різних технічних засобів та науково обґрунтованих прийомів їх правомірного використання (переважно негласного) в процесі оперативно-розшукової діяльності з метою ефективної боротьби зі злочинністю [4, с. 108].
Тлумачення положень статті 8 Закону України "Прооперативно-розшукову діяльність" [5] допомагає дійти висновку, що зняття інформації з каналів зв'язку, здійснення візуального спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- та відеозйомки, оптичних і радіоприладів, негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією є окремими технічними засобами отримання інформації. Наявним є змішування законодавцем таких понять, як "засіб" і "захід".
Донедавна комп'ютерна техніка в оперативно-розшуковій діяльності розглядалася переважно в якості засобів, які забезпечують виконання завдань управління та інформаційного забезпечення. Так, А.С. Овчинський та В.І. Попов серед основних напрямів застосування комп'ютерних та інформаційно-аналітичних систем вказують:
- одержання оперативної інформації, яка має значення для цілей боротьби зі злочинністю (оперативна техніка, інформаційно-аналітичні системи);
- автоматизацію процесів управління оперативниками (засоби зв'язку, комп'ютерні системи, оргтехніка і т.ін.).
При цьому вони не відносять комп'ютерні та інформаційно-аналітичні системи до оперативної техніки, яка застосовується для документування фактів підготовки або вчинення злочинів, інших відомостей для подальшого використання в процесі кримінально-процесуального доказування, але зазначають, що структуризація технічних засобів ОРД у певному ступені умовна, оскільки нині вони можуть представляти собою багатофункціональні комплекси, які реалізують зразу декілька задач [6, с. 399-400].
В. Голубєв вважає, що з метою оперативного перегляду машинних носіїв інформації до складу науково-технічних засобів необхідно включати й портативні комп'ютери.
Loading...

 
 

Цікаве