WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні питання при розслідуванні злочинів за ухилення від сплати податків - Реферат

Проблемні питання при розслідуванні злочинів за ухилення від сплати податків - Реферат

первинних документів і не беруть до уваги інші процесуальні докази та такі, що одержані під час досудового слідства, навіть коли їх безпосередньо надають слідчі податкової міліції.
Такі дії є ігноруванням викладених у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 1 квітня 1994 р. № 02-5/215 положень, де зазначено, що господарський суд при вирішенні питання щодо вини конкретних осіб повинен враховуватирезультати дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі й матеріали слідчих органів [5].
Згідно зі статтею 43 ГПК суд при розгляді справи повинен оцінювати докази всебічно, повно та об'єктивно, аналізуючи всі обставини справи в їх сукупності.
Адже суд виносить рішення на користь підприємства лише на підставі того, коли воно представляє підтверджуючі документи, які надають право відобразити ті чи інші господарські операції з бухгалтерського і податкового обліку. При цьому суд не перевіряє відповідність даних документів фактичним обставинам, чого вимагають статті Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24 травня 1995 р. № 88 [6] та Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. [7].
На підставі викладеного не можна погодитись з тими випадками, коли судді, приймаючи рішення, беруть до уваги докази, надані лише позивачем (підприємством), докази ж відповідача (ДПС), зокрема, викладені у документах, вилучених згідно з протоколами виїмок, та фактичні дані, закріплені у протоколах допитів, беруться суддями до уваги частково або взагалі цього не робиться.
Тому і складається нестандартна ситуація, оскільки загальний строк розслідування відповідно до КПК України становить два місяці, а господарський суд паралельно виносить рішення на користь позивача (підозрюваного чи обвинуваченого), скажімо, під кінець двомісячного терміну розслідування кримінальної справи. Органу досудового слідства потрібно негайно реагувати на такі рішення. І він, як правило, ініціює перегляд господарської справи, на який відведено ГПК України двомісячний строк. Таким чином, кримінальна справа залишається без прийняття законного рішення на невизначений термін, затягуються строки розслідування, особи, котрі вчинили злочин, залишаються без-караними, переховуються від слідства і суду. Як наслідок - до бюджету не надходять приховані суб'єктом злочину кошти, що так потрібні державі на виплату пенсій, заробітної плати й на інші соціальні блага.
У більшості випадків рішення приймаються судцями у порушення ст. 84 ГПК. В описовій частині рішення не викладаються пояснення сторін, не описуються дії, виконані господарським судом; у мотивувальній - не наводяться докази, на підставі яких прийнято рішення, та не вказуються доводи, за котрими суд відхилив клопотання й докази сторін.
Таким чином, за наявності викладених фактів, деякі рішення господарських судів не можуть бути законними і підлягають скасуванню згідно зі ст. 104 ГПК у зв'язку з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
При розгляді в судах кримінальних справ про злочини в податковій сфері суттєвим питанням є конкуренція судів різної юрисдикції (місцевих, апеляційних та господарських), тобто наявності за тими ж обставинами, що розглядаються, рішень господарських судів, які набрали законної сили. Дотепер таке положення жодним чином не врегульоване і не має офіційного тлумачення, що суттєво впливає на об'єктивність прийняття рішення у справах. За таких обставин (переважно, місцеві, апеляційні суди), навіть і за наявності в діях посадових осіб підприємств складів злочинів направляють справи на проведення додаткового розслідування, що є неправильним.
Так, у 1999 та 2000 роках у м. Києві були випадки винесення загальними судами обвинувальних вироків, навіть за наявності рішень арбітражних судів про визнання недійсними рішень ДПІ. Однак, ця практика не є повсюдною. Тому питання залишається відкритим і потребує негайного розв'язання [8].
Органи податкової служби направляють до господарських судів листи з проханням про зупинення провадження у зв'язку з розслідуванням кримінальних справ, порушених щодо посадових осіб підприємств, які є позивачами в господарському процесі. Але переважна їх частина не береться до уваги господарськими судами. У таких випадках судді не зважають на вимоги ст. 79 ГПК, в якій зазначено, що суд повинен зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої - органом, який розв'язує господарські спори, або відповідного вирішення питання компетентними органами. Щодо цього існує лист Вищого арбітражного суду України від 9 серпня 1999 р. № 06-427С, в якому йдеться про необхідність призупинення провадження у справі, коли предмет позову збігається з об'єктом вчинення злочину або предметом злочинних посягань, і за таких обставин порушено кримінальну справу [9]. Однак, даний лист має лише рекомендаційний характер і не застосовується суддями господарських судів при розгляді справ.
Таким чином, з наведеного вище можна дійти висновку, що регулювання даного виду правовідносин є прогалиною в чинному законодавстві, яку необхідно терміново заповнювати. Навіть останні закони "Про внесення змін до Закону України "Про арбітражний суд" та "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" не змогли вирішити всіх питань.
Список використаних джерел
1. Конституція України: прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №. 30. - Ст. 141.
2. Кримінальний кодекс України: Офіц. видання. - К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2001. - 400с.
3. Кримінально-процесуальний Кодекс України від 28 грудня 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1961. - № 2. - Ст. 15.
4. Господарський процесуальний кодекс України від 16 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 6. - Ст. 56.
5. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 1 квітня 1994 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди".
6. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24 травня 1995 р. № 88.
7. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Голос України. - 1999. - 7 вер. - № 164.
8. Рогатюк І.В. Порушення розслідування кримінальних справ слідчими податкової міліції: окремі питання // Голос України. - 2001. - № 12. - С. 67 - 69.
9. Лист Вищого арбітражного суду України від 9 серпня 1999 р. № 06-427С.
Loading...

 
 

Цікаве