WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні питання при розслідуванні злочинів за ухилення від сплати податків - Реферат

Проблемні питання при розслідуванні злочинів за ухилення від сплати податків - Реферат


Реферат
на тему:
Проблемні питання при розслідуванні злочинів за ухилення від сплати податків
Кримінальним та кримінально-процесуальним правом з метою захисту інтересів держави та особи [1] здійснюється регулювання багатьох сфер життєдіяльності суспільства, не є винятком і оподаткування в Україні. Враховуючи специфіку даної сфери, законодавець з 1986 р. намагається захистити економіку країни, доповнюючи Кримінальний кодекс УРСР 27 червня 1986 р. ст. 1481 "Ухилення від подання декларації про доходи". Надалі, виходячи із суттєвої зміни економічних відносин у державі, Законом від 26 січня 1993 p. KK України доповнено ст. 1482 "Ухилення від сплати податків з підприємств та організацій".
Законом від 28 січня 1994 року ст. 1481 з КК України виключено і цим же Законом назву ст. 148 викладено так: "Ухилення від сплати податків". Вказана стаття, на відміну від двох попередніх, які мали лише одну частину, складається з двох.
Підвищення суспільної небезпеки злочинів у сфері оподаткування останнім часом вплинуло на те, що у Законі від 5 лютого 1997 р. ст. 1482 почала називатися "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів".
Хотілося б зазначити, що на час створення даної публікації вже існувала остання та чинна нині редакція ст. 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів", яка увійшла до нового КК, прийнятого 5 квітня 2001 р. та введеного в дію 1 вересня 2001 р.
Незважаючи на те, що назва статті залишилась аналогічною попередній (у редакції від 1997 p.), вона стала більш об'ємною та набула більшого змісту, оскільки законодавець доповнив дану норму частиною четвертою, дія якої є профілактичною та має відповідний характер. Поряд зі структурними, не можна не помітити кардинальних змін у змісті. Як бачимо, збільшилася сума шкоди, що завдається державі незаконними діями порушника. У порівнянні з попередньою редакцією ст. 1482 КК, відповідальність за злочин, передбачений ч. 1, наставала за умови, якщо державі завдано збитків на суму понад 1700 грн. За новою редакцією ст. 212 відповідальність за злочин, передбачений ч. 1, настає за умови, коли державі завдано шкоди на суму понад 17 000 грн. Друга частина вказаної норми, відповідно, більше ніж 4250 грн (попередня редакція); більше ніж 51 000 грн (нова редакція) та третя частина - більше ніж 17 000 грн (попередня редакція); більше ніж 85 000 грн (нова редакція) [2].
Наведене свідчить, що прискорений розвиток фінансово-економічних відносин потребує постійного вдосконалення, у свою чергу, кримінально-правових. У таких непростих умовах працюють податківці, а саме: слідчі податкової міліції. Вони повсякчасно повинні пристосовуватись до змін чинного законодавства та керуватися у своїй діяльності лише принципом законності.
Слідчий (податківець) - це, перш за все, правоохоронець, юрист, професіонал, якому необхідні знання економіки. Підкреслюємо це тому, що процесуальна процедура порушення кримінальної справи за ухилення від сплати податків, провадження та закінчення досудового слідства з прийняттям законного рішення не прості. Слідчий вивчає матеріали попередньої дослідчої перевірки, а саме:
- акт перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, в якому закріплено факт порушення податкового законодавства та визначено суму шкоди, що не надійшла до бюджету;
- пояснення осіб, які несуть відповідальність за порушення;
- пояснення ревізора-інспектора, котрий склав акт перевірки;
- документацію, яка підтверджує порушення закону, та нормативну базу, що регулює даний вид відносин.
Після цього на підставі вивчених матеріалів, якщо слідчий дійде висновку, що в діях осіб, відповідальних за сплату податків, міститься склад злочину, передбачений ст. 212 КК України, він виносить мотивовану постанову про порушення справи і проводить всебічне, повне та об'єктивне розслідування. Хотілося б наголосити на важливості стадії порушення справи, бо від того, як були оцінені матеріали дослідчої перевірки, залежатиме її подальше розслідування. Слідчий, приступивши до процесу доказування, проводить всі необхідні дії з метою закріплення ознак складу злочину, притягнення до кримінальної відповідальності особи, що його вчинила, та відшкодування шкоди.
Труднощі у застосуванні статті полягають у встановленні обставин, що підлягають доказуванню у справі (ст. 64 КПК). В чому це проявляється? У тому, що слідчий інших правоохоронних органів, у структурі яких є апарати слідства (МВС, прокуратура, Служба безпеки України), під час проведення розслідування справи згідно з принципом змагальності кримінального процесу протидіє лише одній стороні, тобто, особі підозрюваного чи обвинуваченого, котрі, в свою чергу, можуть скористатися послугами захисту та іншими способами, передбаченими КПК [3]. А при розслідуванні податкових кримінальних справ (за ініціативою підприємства) у цей процес втручається ще одна сторона. Вона приймає не завжди законне та об'єктивне рішення. Наведене вище потребує детального роз'яснення.
Третьою стороною, яка намагається вирішити спір слідчого та порушника, є господарський суд.
З метою уникнення кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів посадові особи підприємств, установ та організацій почали частіше звертатись до господарських судів з позовами про визнання недійсними рішень за актами державної податкової служби, в яких визначено розмір шкоди, завданої бюджету. Статистичні дані свідчать, що за більшістю позовів суди приймають рішення на користь позивачів. Тобто осіб, проти яких порушена справа, або ж за ними визначено правовий статус (згідно з КПК) - підозрюваного чи обвинуваченого, безперечно, на підставі зібраних у справі доказів.
Однак аналіз рішень, прийнятих господарськими судами, вказує, що значна їх кількість приймається без урахування всіх вимог чинного законодавства та фактичних обставин, встановлених під час досудового слідства.
Так, вивченням матеріалів кримінальних справ встановлено, що судді господарських судів у більшості випадків, виносячи рішення про недійсність рішення Державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації, не дотримуються вимог господарського процесуального законодавства.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд при встановленні обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, повинен використовувати всі можливі докази, якими є будь-які фактичні дані [4].
Однак судді, на порушення вимог закону, переважно обмежуються аналізом
Loading...

 
 

Цікаве