WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми створення системи антитерористичної безпеки у Чорноморському регіоні - Реферат

Проблеми створення системи антитерористичної безпеки у Чорноморському регіоні - Реферат

умови для насильницьких за змістом конфліктів, які породжують тероризм. З іншого боку, деструктивні, сепаратистські сили або національно-патріотичні рухи, використовуючи і враховуючи ці зазіхання, вдаються до терористичних методів та дій для досягнення своїх місцевих цілей. В умовах зростаючого геополітичного напруження Україна опиняється в епіцентрі протиборства за домінування на глобальному рівні. За таких умов частина наших внутрішніх конфліктогенних факторів легко може набути міжнародного глобального змісту і трансформуватися до сфери терористичної боротьби у найтяжчих радикальних формах. Аналіз тенденцій розвитку тероризму у світі дає підстави стверджувати, що дії зовнішніх сил можуть призвести до активізації терористичної діяльності у державі. Тут очевидні майже всі ключові дезінтеграційні чинники - від політичної нестабільності країн-учасниць і їх економічної інфраструктурної несумісності до важливих соціально-культурних відмінностей і глибоких традиційних конфліктів як між країнами, так і усередині деяких із них. Інтеграційна політика Чорноморського регіону має реалізуватися у вкрай несприятливому середовищі (міжетнічна напруженість у Грузії, конфлікт між Вірменією й Азербайджаном, історична ворожнеча між Туреччиною і Вірменією, взаємна недовіра Греції і Туреччини, напруженість відношень між РФ і колишніми республіками СРСР). Відношення з країнами Чорноморського регіону сьогодні є також важливим прецедентом у розвитку регіональної системи безпеки і співробітництва.
Розпад на початку 90-их років минулого сторіччя біполярної системи міжнародних відносин сприяв кардинальній перебудові систем міжнародної безпеки і співробітництва на глобальному, регіональному та субрегіональному рівнях. Глобалізація сформувала сприятливі умови для розвитку регіональних та субрегіональних систем міжнародних відносин. Результатомміждержавної взаємодії стала поява Чорноморської системи міжнародних відносин зі своїми елементами, структурою та середовищем. В такому процесі беруть участь одинадцять елементів - держав Чорноморської системи міжнародних відносин - Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, й Україна. Завдяки своїй географічній, історико-культурній, зовнішньополітичній, економіко-правовій специфіці регіональних зв'язків вони можуть розглядатися як такі, що безпосередньо беруть участь у структуруванні регіональної системи безпеки і співробітництва. На відміну від регіональної системи безпеки, що знаходиться в процесі свого створення, система регіонального економічного співробітництва вже одержала своє організаційне оформлення в структурах ОЧЕС і проходить етап становлення.
У цілому простежується тенденція до ослаблення позиції Росії і посилення ролі Туреччини в регіоні, що у перспективі може призвести до перерозподілу зон впливу. Це, в свою чергу, призведе до корегування російської регіональної політики, насамперед у бік України, без підтримки якої вона не зможе протистояти Туреччині. У зв'язку з чим інші Чорноморські держави повинні сприяти створенню таких умов, за яких ні Росія, ні Туреччина не стали б використовувати політику силового тиску, в небезпеці якого Україна знаходиться відразу з обох боків.
За таких умов Україна повинна стати посередником у зближенні інтересів Туреччини і Росії. Щоб уникнути можливості силового тиску відразу з обох боків, Україна повинна бути зацікавлена або в появі нової міжнародної організації, яка б перевела відносини між Чорноморськими державами на партнерський фундамент. Виходячи з вищевикладеного, ключова умова регіональної стабільності і безпеки сьогодні - недопущення прямого зіткнення Росії і Туреччини ні у політичній, ні тим більш у військовій сфері, відмовлення від провокації конфронтаційної політики з будь-якої сторони і створення таких умов в регіоні, за якими силове рішення проблем не принесло б істотних дивідендів жодній зі сторін. У зв'язку з цим і, насамперед на регіональному рівні, країни Чорноморської системи міжнародних відносин повинні практично реалізувати свої зусилля з підтримки військо-морського паритету серед держав, і вироблення механізму щодо створення багатонаціональних військово-морських і сухопутних сил Чорноморських держав для вирішення широкого кола загальних регіональних проблем на основі розробки відповідного міжнародного договору.
Друга сторона цих проблем стосується організації боротьби з міжнародним тероризмом в Чорноморському регіоні, враховуючи наявність обґрунтованих підстав його проявів. Після грудневих подій терористичного характеру в Туреччині дана держава, а також інші країни даного регіону, військові контингенти яких знаходяться у Іраку, також зацікавлені у вирішенні проблем організації боротьби з міжнародним тероризмом на належному організаційно-правовому рівні. Рішення цієї проблеми повинно проводитися послідовно. По-перше, - це висунення пропозицій щодо створення зони небезпеки у Чорноморському регіоні, розробка відповідних документів на рівні держав-учасниць. По-друге, - розробка спеціальної конвенції по боротьбі з міжнародним тероризмом у Чорноморському регіоні. По-третє, - створення спеціалізованого антитерористичного центру країн Чорноморського регіону, який би акумулював інформацію відносно існуючих в регіоні терористичних угруповань та їх членів, а також іншу необхідну інформацію, виконував би координуючу роль у діяльності правоохоронних органів та інших силових відомств країн Чорноморського регіону, міжнаціональних сил швидкого реагування (в разі їх створення), формулював би антитерористичну політику в регіоні. Здійснення запропонованих заходів сприяло б розвитку системи безпеки у Чорноморському регіоні, що, в свою чергу, стимулювало би розвиток регіональної системи економічного співробітництва, яке вже набирає обертів. Створення двох взаємодоповнюючих систем співробітництва має стати ключовою умовою функціонування Чорноморської системи міжнародних відносин, сприяти перетворенню Чорного моря на зону миру, стабільності й процвітання. Спільна економічна стратегія Чорноморських держав у реалізації цілей і задач, закладених у ряді загально-регіональних документів, не тільки значно підвищить шанси сторін у зміцненні свого економічного становища, забезпеченні національної безпеки, інтеграції у світову господарську систему, але й дуже швидко зніме напруженість у політичних відносинах. При цьому необхідно підкреслити, що реалізація будь-якої багатобічної економічної, військово-політичної або антитерористичної програми в регіоні повинна здійснюватися за обов'язкової участі всіх зацікавлених держав Чорноморського регіону.
Loading...

 
 

Цікаве