WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми практичного застосування норм Закону України “Про боротьбу з корупцією” - Реферат

Проблеми практичного застосування норм Закону України “Про боротьбу з корупцією” - Реферат

робить його застосування недоцільним у зв'язку з істотним зменшенням або повною втратою суспільної небезпеки винної особи.
Такі інститути притаманні не лише адміністративній, але й іншим видам юридичної відповідальності - дисциплінарній, кримінальній. Основне, що суттєво відрізняє ці інститути між собою - строк такої давності який залежить від характеру та ступеню суспільної небезпеки правопорушення.
Також важливим питанням, що стосується строків адміністративної відповідальності, є питання строків розгляду справ у суді. Проведене ще у 1997 році Верховним Судом України узагальнення практики застосування норм Закону України "Про боротьбу з корупцією" засвідчило необхідність збільшення строку розгляду адміністративних справ судом. Автори узагальнення пропонували тоді збільшити цей строк з п'яти до десяти днів.
Деякі суб'єкти законодавчої ініціативи пропонували збільшити строк розгляду справ до п'яти місяців. Але така пропозиція не є обгрунтованою, а її реалізація може негативно вплинути, як на застосування зазначеного Закону так і на результативність розгляду справ в суді. Це може призвести до тяганини, зловживань з боку суддів тахалатного ставлення їх до розгляду цих справ. Крім того, п'ятимісячний строк розгляду адміністративних справ не обумовлений і характером їх складності.
Вирішення питання про збільшення строку розгляду адміністративних справ в суді по правопорушенням, пов'язаним з корупційними діяннями, є досить актуальним. На наш погляд, цей строк слід збільшувати, але не більш ніж до 15 діб.
Викладене стосується лише частини проблем, які пов'язані з вдосконаленням спеціального антикорупційного законодавства, і дозволяє констатувати таке.
Майже восьмирічна дія Закону України "Про боротьбу з корупцією" підтвердила право на існування спеціального комплексного антикорупційного нормативно-правового акту. Разом з тим, вона засвідчила необхідність вдосконалення багатьох його положень, яке необхідно здійснити на базі грунтовного аналізу практики застосування Закону України "Про боротьбу з корупцією" за весь період його існування з урахуванням останніх досягнень вітчизняної та зарубіжної юридичної науки. До тих положень, які потребують негайного і досить суттєвого вдосконалення, відноситься, зокрема, законодавче описання ознак суб'єкта корупційних правопорушень, існуюче визначення такого суб'єкта не дає можливості чітко і однозначно визначити коло осіб, які мають нести відповідальність за порушення Закону України "Про боротьбу корупцією". При вдосконалені положень ст. 2 цього Закону слід уникати таких моментів: по-перше, не допустити необгрунтованого розширення кола осіб, які можуть нести відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, і, по-друге, чітко виписати ознаки кожного з суб'єктів корупційних правопорушень з тим, щоб уникнути неоднозначних тлумачень закону на практиці, а значить і помилок у його застосуванні.
Статистичні дані про результати боротьби з корупцією характеризують лише один бік проблеми - активність правоохоронних органів, але ні в якому разі не рівень корупції в державі. Її стан обумовлюють багато інших чинників. Основні фактори випливають з недосконалої фінансової, податкової, приватизаційної, інвестиційної, промислової, господарської, митно-тарифної політики. Подальша тонізація економіки породжує і характеризує рівень корупції, а кримінальна та адміністративна статистика констатує лише результати боротьби з нею.
Всі ці фактори обумовлюють потребу вивчення такого явища як корупція, а також розробки та вжиття ефективних законодавчих та інших заходів правової боротьби з нею.
У практичній діяльності органів, що ведуть боротьбу з корупцією можуть виникати також питання про те, яке рішення необхідно прийняти, коли в діях суб'єктів є склад злочину і ознаки корупційного діяння. Закон "Про боротьбу з корупцією" не виключає можливості в такому разі застосування даного Закону до порушення кримінальної справи чи до закінчення провадження по кримінальній справі.
Крім того, законодавець згідно зі ст. 12 цього Закону надає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні діяння осіб, відносно яких органом дізнання прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Матеріали в такому разі, за наявності в діянні цієї особи ознак корупційних діянь чи інших дій, пов'язаних з корупцією, у триденний строк повинні бути направлені в один із органів, що зазначені в ст. 4 Закону.
Практика свідчить, що поширення корупції обумовлено низьким професіоналізмом співробітників правоохоронних органів, які допускають численні порушення вимог чинного законодавства. Адміністративні справи заводяться на осіб, які скоїли дії, що не містять складу корупцiйного правопорушення. За цієї ж причини факти правопорушення не підкріплюються доказами, у справах відсутні необхідні пояснення свідків, а то й самого порушника. В абсолютній більшості справ неповно, або нечітко вказуються місце, час, суть та обставини корупцiйного діяння, а також дані про особу, що притягується до відповідальності.
Працівники зазначених органів слабо володіють вимогами чинного законодавства. Протоколи складаються на осіб, що не є суб'єктами корупцiйних діянь.
З іншого боку, протоколи складаються співробітниками, які не мають на це повноважень, передбачених ст. 4 та 12 Закону "Про боротьбу з корупцією". Є чисельні випадки, коли цю роботу проводять дільничні інспектори, оперуповноваженi карного розшуку і навіть працівники відділів дорожньої міліції, які не завжди обізнані з чинним законодавством.
Значна кількість справ закривається у зв'язку з перебігом строків давності притягнення до адміністративної відповідальності. Причиною цього є невиправдане зволікання зі збором матеріалів, несвоєчасне направлення матеріалів до суду тощо.
Масштаби й наслідки криміногенних процесів в Україні вимагають від державних інституцій постійного і поглибленого аналізу їх причин з метою їх нейтралізації і врахування при розробці та здійсненні заходів щодо зміцнення правопорядку і законності в державі.
Таким чином, підвищення ефективності боротьби з корупцією можливе лише за умов створення та реалізації належної системи законодавчого та організаційно-управлінського забезпечення здійснення реформ, спрямованих на попередження корупції та активну участь у них громадськості.
Loading...

 
 

Цікаве